Григорій Михайлович Тютюнник (1920-1961)
Григорій Михайлович Тютюнник народився 23 квітня 1920 року в селі Шиловка Зиньковского району на Полтавщині. В 1938 році закінчив Зиньковскую середню школу. В 1938 – 1941 роках разом з О. Гончаром учився в Харківському університеті на літературному факультеті, що закінчив в 1946 році. На початку другої світової війни Г. Тютюнник добровільно пішов на фронт, двічі був важко поранений, двічі тікав з полону, брав участь у діях партизанських загонів, які вели боротьбу з ворогом на території Кіровоградщини, Чехословаччини. З осколком під серцем він невтомно
Перше оповідання Г. Тютюнника “Мирон Разбейгора” був надрукований у журналі “Радянський Львів ” (1950). Перший збірник оповідань “Поорані границі”, до складу якого ввійшли десять добутків, виданий у Львові в 1951 році, потім – повість “Хмаринка сонце не заслонить” (1956). У творчій спадщині Г. Тютюнника є поетичний збірник “Журавлині ключі”, що з’явився вже через два роки після смерті художника,
Існують спогаду дружини Г. Тютюнника – Олени Федотівни Черненко. Дружина письменника на сторінках газети “Літературна Україна ” розповіла, як створювався цей роман: “Спочатку він (Г. Тютюнник) думав показати другу світову війну, перший її період, відступ наших військ і лихоліття окупації. Однак, коли вже було написано чотири розділи, герої роману немов стали жадати від автора, щоб він убедительнее пояснював їхні вчинки, поводження, почуття. Стало ясно, що для цього необхідно показати героїв у мирної, обстановці. Тоді автор вирішив написати трилогію” . М. Тютюнник був художником дуже вимогливим до себе. Він плекав і беріг скарбницю українського народу – Мова, дбайливо ставився до слова. Про свою літературну школу він залишив цікаві думки: “…я багато передумав, учився думати в Толстого, і хоча в багатьох питаннях з ним не згодний, проте, зрозумів одне, необхідно писати так, щоб добуток не був одноденним” (лист від 28 жовтня 1956 року). Саме так і написаний роман “Вир”.