“Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (за новелою Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”) ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК

ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ

ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК

“Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (за новелою Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”)

Григір Тютюнник – майстер “малої прози”. Сюжети своїх творів він брав із життя, із власних спогадів. Письменник був надзвичайно спостережливим, тому він легко знаходив тему для чергової оповіді. Кожну новелу митець спершу довго виношував у думках. Не раз він говорив своїм друзям: “Мені здається, що спочатку йде робота душі. Часом напружена,

інколи прихована. Але постійна робота душі. І колись настає мить, що вигострилась думка до краю, біль серця такий, що воно обкипає кров’ю, а напруга така, ніби кожен нерв, як напнута струна на скрипці, ледь-ледь торкни, і він застогне словом. Цей процес схожий, як ото лінза збирає сонячні промені в один пучок. Так і тут: думка, серце й нерви повинні сконцентруватися в слові”. Саме так народився і найкращий твір Гр. Тютюнника – “Три зозулі з поклоном”.

Хвилює він душі читачів своєю глибокою щирістю, відвертістю і трагізмом. Поштовхом до написання твору стала пісня, яку почув Григір Тютюнник у Будинку

творчості в Ірпені. 1976 р. сюди завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника пісня “Летіла зозуля через мою хату…”. Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Можливо, рядки з народної пісні викликали у письменника асоціацію і долею батька, з питанням кохання у його житті.

Новела присвячена “любові всевишній”. В українській мові епітет “Всевишній” використовується у сполученні зі словом “Бог”, він є синонімічним до слів християнський, вселенський. У часи написання новели в суспільстві велася активна антирелігійна пропаганда. Можливо, автор новелою прагне повернути своїх читачів до основ християнської духовності, підкреслює велич і святість найкращого людського почуття – кохання. Головними героями новели Гр. Тютюнника є Михайло, Марфа Яркова і Софія, стосунки між якими характеризуються поняттям “любовний трикутник”.

Тема “любовного трикутника” не нова в українській літературі. З любовним трикутником ми зустрічаємося в таких творах, як “Украдене щастя” І. Франка, ” Маруся Чурай” Л. Костенко.

Чим же ситуація, зображена в названих творах, відрізняється від описаної в новелі Гр. Тютюнника? У новелі зображено складний духовний конфлікт. Нашу увагу автор зосереджує не на подіях твору, а на почуттях героїв, їхніх пристрастях, переживаннях, які й рухають сюжет твору, розширюють його часові, просторові межі. Конкретна життєва ситуація, описана у новелі, змушує читача замислитись над питанням, які ж цінності людського життя є насправді вічними, тому він разом із героями починає шукати гармонійного розв’язання конфлікту. Герої такі різні, але єднає їх страждання, чиста любов як найвище мірило вартості людини. Ця любов не має нічого спільного з тілесним потягом. Вона піднеслася значно пише від земного. Співчуття, любов до ближнього, милосердя і всепрощення є визначальними для персонажів новели. Ці риси характерні для української людини, яка сповідує християнську мораль.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (за новелою Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”) ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК