Мій учитель

Більші світлі барвисто оформлені коридори, парти у два ряди, книги, графіки, формули, таблиці…Пройде багато років, ми змінимося, зміниться мир навколо нас, але школа назавжди залишиться в нашій пам’яті. Я не знаю жодного людини, що не згадував би про свої шкільні роки з любов’ю й теплотою. І, звичайно ж, думки про школу нерозривно зв’язані для нас із думками про свого вчителя. Учитель-Відповідальна професія. Адже він відповідає за наші душі, від нього більшою мірою залежить, якими ми будемо людьми

Є чудова приказка: “Людині в житті

повинне повезти тричі: у кого народитися, у кого вчитися й на кому женитися”. Про другий, я впевнена, ми, учні Среднедевятовской школи, можемо не турбуватися. Із цим нам вуж точно повезло. Тому що в нашій школі найкращі вчителі. І коли мені запропонували написати Твір, переді мною встало питання, про який учителя написати. Хотілося розповісти відразу про декілька педагогів. Але все-таки мій вибір припав на людину, що, як мені здається, сильно вплинув на мене.

Це вчитель математики й інформатики Игнатьева Віра Аркадіївна, викладач, що має багату й цікаву біографію. Школа для неї – і робота, і хобби.

Познайомилися

ми з Вірою Аркадіївною, коли прийшли в п’ятий клас. Високо зібрані довгі волосся, закріплені шпильками, строгий костюм, невеликий каблук, легкий, тільки-но помітний макіяж. Вимогливу викладачку ми спочатку сильно побоювалися. Та й до математики в мене було насторожене відношення: цей предмет здавався занадто нудним і складним.

Але Віра Аркадіївна швидко перевернула наші подання з “ніг на голову”. Вона пишалася (по праву) досягненнями свох учнів, тому що призові місця на олімпіадах, у конкурсах ми завойовували завдяки її старанню й терпінню.

Поступово ми усе більше й більше привязывались до Віри Аркадіївні, та й вона полюбила нас. Зараз я це розумію. Іноді ми прямо на уроці могли відволіктися від Теми, послухати оповідання про її шкільне життя, пожартувати й посміятися, що зовсім не заважало вивчати новий матеріал. Звичайно, не можна сказати, що математика стала моїм улюбленим предметом, але у викладі Віри Аркадіївни самі незрозумілі питання ставали простими й доступними. Вона могла розбудити в нас допитливість, інтерес самим дійти до самої суті, до істини.

Я и не помітила, як трапилося, що на багато питань стала дивитися “очами мого вчителя.” Часто я запитувала себе: “А що сказала б Віра Аркадіївна? А як би вона надійшла?”

Звичайно, не завжди все було так гладко, траплялися й неприємні історії. Хоча це траплялося рідко, я тоді однаково не розуміла, чому Віра Аркадіївна терпить дурні витівки хлопчиськ, ніколи нікому не скаржиться. Напевно, просто тому, що вона поважала нас, розуміла дитячу душу

Ми запам’ятали її не тільки як чудового вчителя, але і як найдобрішої душі людини, що ніколи не залишався байдужим до наших проблем. Віра Аркадіївна завжди намагалася йти нам назустріч, не жалуючи власного часу для того, щоб допомогти нам

Але саме головне, що з її допомогою ми зуміли зрозуміти, що значить по-справжньому любити свою професію, що значить бути гарним учителем

“Велике бачиться на відстані”,- говорить народна мудрість. Я переконалася в справедливості цих слів. Зараз Віра Аркадіївна не працює в нашій школі. І саме зараз хочу їй сказати:

Ми списувати завдання намагалися

И тему розуміли не завжди.

Часом ми дуже помилялися

Простите нас!

За доброту “спасибі” говоримо

За наші брутальності простите

Від всієї душі дякуємо

Ви довго щасливо живете.

Зовсім незабаром я закінчу школу, опаную улюбленою професією. Але я обов’язково прийду у свою рідну школу, сяду за свою парту й обов’язково згадаю свого вчителя математики, учителі життя, Игнатьеву Віру Аркадіївну

Виконала учениця 11 класу

Мингарипова Регіна


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Мій учитель