Головна роль, звичайно, – роль Чацкого
“Головна роль, звичайно, роль Чацкого, безякого не було б комедії, а була б, мабуть, картина вдач”.(И. А. Гончарів)Не можна не погодитися з Гончаровым. Так, фігура Чацкого визначає конфлікт комедії, обидві її сюжетні лінії. П’єса писалася в ті часи ( 1816-1824 гг.), коли молоді люди типу Чацкого несли в суспільство нові ідеї, настрої. У монологах і репліках Чацкого, у всіх його вчинках виразилося те, що важливіше всього було й для майбутніх декабристів: дух вільності, вільного життя, відчуття, що “вольнее всяких дихає”.
Свобода особи от
Грибоєдов, вірний життєвій правді, показав тяжку долю молодої прогресивної людини в цьому суспільстві. У п’єсі, де зображений усього лише один день у будинку
Їхні основні заняття “обіди, вечері й танці”. І от у цей будинок, де всі пороки прикриті показний добродетельностью, вихром уривається Чацкий. В образі Чацкого автор показав людину нового складу розуму й душі, натхненого новими ідеями, що ится нові, більше сучасні форми життя
Прагнення Чацкого служити батьківщині, “справі, а не людям”. Він ненавидить все минуле, у тому числі рабське преклоніння перед всім іноземним, догідництво, низькопоклонство. І що ж бачить він навколо?
Масу людей, які шукають лише чинів, хрестів, “грошей, щоб пожити”, не любові, а вигідного одруження. Їхній ідеал “помірність і акуратність”, їхня мрія “забрати всі книги б так спалити”. Чацкий це людина нового миру. Він не приймає законів життя старої Москви. У нього своє подання про служіння батьківщині
На його думку, треба служити чесно, “не вимагаючи ні місць, ні повышенья в чин”. Чацкий виступає проти людей, які цінують лише багатства й чини, бояться правди й освіти. Прогрес суспільства він зв’язує з розквітом особистості, розвитком наук і утворення, що чужо фамусовскому суспільству. Людина, що одержала гарне виховання, що володіє блискучим розумом, не бажає приймати за зразки таких як “дядюшка Максим Петрович”, тому що не бачить у них ніяких моральних достоїнств і може заявити про це у всеуслышанье.
Чацкий ставить під сумнів моральний авторитет батьків, говорячи про “подлейших риси минулого життя” і порівнюючи нове століття зі століттям минулої, аж ніяк не на користь минулі. Чацкий не тільки викривач неправди, він ще й борець. Борець за справу, за ідею, за правду. На всі ради Фамусова перестати дуріти й брати приклад з батьків, він відповідає: “Служити б рад прислужуватися нудно”. У суспільстві Фамусова ідеї Чацкого, його мови й страждання залишаються незрозумілими
Йому хочеться висловити все, що нагромадилося в нього на