Головна роль, звичайно, – роль Чацкого

“Головна роль, звичайно, роль Чацкого, безякого не було б комедії, а була б, мабуть, картина вдач”.(И. А. Гончарів)Не можна не погодитися з Гончаровым. Так, фігура Чацкого визначає конфлікт комедії, обидві її сюжетні лінії. П’єса писалася в ті часи ( 1816-1824 гг.), коли молоді люди типу Чацкого несли в суспільство нові ідеї, настрої. У монологах і репліках Чацкого, у всіх його вчинках виразилося те, що важливіше всього було й для майбутніх декабристів: дух вільності, вільного життя, відчуття, що “вольнее всяких дихає”.

Свобода особи от

мотив часу й комедії Грибоєдова. І воля від ветхих подань про любов, шлюб, честі, службі, сенсі життя. Чацкий і його однодумці прагнуть до “мистецтв творч, високим і прекрасним”, мріють “у науки вперить розум, що алчет пізнань”, жадають “піднесеної любові, перед якою мир целыйе порох і суєта”. Всіх людей вони хотіли б бачити вільними й рівними. Як і завжди в драматичному добутку, позиція головного героя розкривається насамперед всюжете.

Грибоєдов, вірний життєвій правді, показав тяжку долю молодої прогресивної людини в цьому суспільстві. У п’єсі, де зображений усього лише один день у будинку

московського пана Фамусова, порушені найбільш важливі питання: про виховання й утворення, про службу батьківщині й громадянському обов’язку, про кріпосне право й преклоніння перед всім іноземним. На сторінках комедії розвертається боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої”, Чацкого й фамусовского суспільства. У будинку Фамусова відносини між людьми побудовані на неправді й лицемірстві

Їхні основні заняття “обіди, вечері й танці”. І от у цей будинок, де всі пороки прикриті показний добродетельностью, вихром уривається Чацкий. В образі Чацкого автор показав людину нового складу розуму й душі, натхненого новими ідеями, що ится нові, більше сучасні форми життя

Прагнення Чацкого служити батьківщині, “справі, а не людям”. Він ненавидить все минуле, у тому числі рабське преклоніння перед всім іноземним, догідництво, низькопоклонство. І що ж бачить він навколо?

Масу людей, які шукають лише чинів, хрестів, “грошей, щоб пожити”, не любові, а вигідного одруження. Їхній ідеал “помірність і акуратність”, їхня мрія “забрати всі книги б так спалити”. Чацкий це людина нового миру. Він не приймає законів життя старої Москви. У нього своє подання про служіння батьківщині

На його думку, треба служити чесно, “не вимагаючи ні місць, ні повышенья в чин”. Чацкий виступає проти людей, які цінують лише багатства й чини, бояться правди й освіти. Прогрес суспільства він зв’язує з розквітом особистості, розвитком наук і утворення, що чужо фамусовскому суспільству. Людина, що одержала гарне виховання, що володіє блискучим розумом, не бажає приймати за зразки таких як “дядюшка Максим Петрович”, тому що не бачить у них ніяких моральних достоїнств і може заявити про це у всеуслышанье.

Чацкий ставить під сумнів моральний авторитет батьків, говорячи про “подлейших риси минулого життя” і порівнюючи нове століття зі століттям минулої, аж ніяк не на користь минулі. Чацкий не тільки викривач неправди, він ще й борець. Борець за справу, за ідею, за правду. На всі ради Фамусова перестати дуріти й брати приклад з батьків, він відповідає: “Служити б рад прислужуватися нудно”. У суспільстві Фамусова ідеї Чацкого, його мови й страждання залишаються незрозумілими

Йому хочеться висловити все, що нагромадилося в нього на


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Головна роль, звичайно, – роль Чацкого