Фразеологізми на літеру М
Мандрони плести. Говорити дурниці, нісенітницю.
А Михайло коло кварти
У шинку сидів
І сміявся, строїв жарти
Та “мандрони плів”.
(І. Франко, Галицькі образки, Михайло). Ману пускати. Дурити, морочити голову, ширити непевні чутки, збивати з пантелику.
Ми всі, як бач, народ хрещений, Волочимся без талану,
Ми в Трої, знаєш, порождені,
Еней пустив на нас ману…
(І. Котляревський, Енеїда, І). _
…От нехай лиш побачу, що він тут ману пускає та книжки людям читає – зараз руки назад та й до врядника (М. Коцюбинський,
Та годі вам гризтись за масляні вишкварки! (І. Тобілевйч, Безталанна, І, 4). Метати (розкидати) бісер свиням (перед свиньми). Говорити комусь недосяжне для його розуміння; розкриватися з найдорожчим перед недостойним. (Євангельський відгомін).
Ти правду кажеш – писано-бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали,
То і тобі ж така довлєєт честь:
Якщо від книг глава твоя страждала,
То щоб од мудрості не вилізли власи,
– Іди на хутір і свиней паси.
(І. Кочерга, Ярослав Мудрий, II, 2). Мисліте писати.
…Піп, поспішаючи за ними, писав мисліте і щось розмовляв сам з собою (Панас Мирний, Повія, 111,5). Мокрим рядном напасти (накрити). Напасти з лайкою, докорами, найчастіше зненацька; приголомшити несподіванкою.
Друкарю! Не дрімай: де треба, точку став.
Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав…
(Л. Боровиковський, До друкаря).
– Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! – одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах, Правда і кривда, VIII). Молитву читати (вичитувати). Повчати, докоряти, лаяти.
Та піди-бо та прочитай молитву Солов’їсі! Хіба ж ти не бачиш, що вона мене їсть, як іржа залізо… (І. Нечуй-Левйцький, Баба Параска та баба Палажка, І). …І як ото ти смієш балакати з моїми ворогами, коли я цього не хочу! Потривай же! Я ж тобі дома вичитаю молитву!.. (І. Нечуй-Левицький, Поміж ворогами, III). Мости (міст) спалити (позривати). Знищити шлях до відступу, назавжди відмовитися від повернення до чогось.
– Я не знаю, що нам тепер робити! Хіба зачинати наново утрачене.
– Еге-ге, далека дорога, та й то мости позривані (І. Франко, Борислав сміється, XX). – Але рано чи пізно прийдете до нас, бо сьогодні ви спалили останній міст до того берега, – махнув рукою на стіну позад себе (М. Стельмах, Правда і кривда, XIII). Мухи в носі грають. Про гордовиту, задерикувату людину.
Сей Бассім – то хлоп не швайка!
Гордий трохи, та се байка –
Грають мухи в носі, бач.
(І. Франко, Коваль Бассім, IV).