Формувати навички робити пензликом і гуашевими фарбами

Обладнання для вчителя. Гуаш – три основні кольори. Пензлі, живі квіти, папір, декілька репродукцій творів художників з яскраво вираженими моментами декоративності. [Марія Приймаченко, Тетяна Пата тощо).

Обладнання для учнів. Листки паперу-білого або сірого, гуаш – три основні кольори, склянки з водою, великі пензлі, великі квіти, які не будуть змальовуватися, а служитимуть темою для імпровізації.

Хід уроку

Дітям.

– Чи знаєте ви, діти, чим ми будемо займатися на уроках образотворчого мистецтва?

Звичайно, будемо вчитися

малювати, але ще будемо вчитися розуміти те, що малюємо, відчувати, що говорять нам кольори і як вони розмовляють між собою, будемо бачити красу навкруги нас, красу нашої природи і в роботах художників. А ця вся краса відкривається нам, глядачам, тільки тоді, коли ми вміємо бачити і відчувати.

Тому ми з вами на уроках будемо по черзі художниками та глядачами. Глядачеві необхідно вміти бачити красу, створену не тільки художником, але і самою природою. Бо ж самі художники все життя вчаться у природи.

Урок в нас сьогодні незвичайний. В класі багато різних яскравих квітів. Скажіть, будь ласка, який настрій у

вас як в глядачів від усіх цих квітів?

– Люди дуже люблять квіти, і квіти супроводжують людину все життя.

Квіти і кольори… Які кольори ви знаєте, назвіть.

Абсолютно все є якогось кольору – чи яскравого, чи блідого, чи темного, чи світлого (вчитель показує різні тони і відтінки кольору на методичній таблиці). Але є серед всіх кольорів головні, які називаємо основними кольорами. їх три: червоний, жовтий, синій. Ці три кольори є основою всього кольорового світу.

– Подивіться, які перед вами відкриті фарби? (Червона, жовта, синя). І

Цими, як ми сказали, основними кольорами можна намалювати все, що

Завгодно. Ми сьогодні постараємося зобразити ними квіти, але не такі,

Як ми бачимо, а фантастичні, – ми їх самі придумаємо.

Вчитель сам бере пензель і показує спосіб роботи “від плями”. Більше фарби, більше води, широкими мазками заповнюється вільна площина паперу. Ніяких глечиків та столів зображати не потрібно. Квіти червоні, жовті, сині, які заповнюють весь листок.

А тепер згадаємо, як треба працювати пензлем. Візьмемо пензлик в руку, близько до кінчика. В кулаку його тримати не можна, і так, як молоток, також не варто тримати. Ось так приблизно, як тримаємо олівець або фломастер. Помити його в склянці з водою, не бризнути, макнути пензлик в гуаш, але не глибоко; опустити його на папір. Паперу доторкатися плавно, не натискаючи сильно на пензлик, бо волоски кінчика будуть стирчати їжачком і скоро витруться. Потім широко накладаємо пензликом фарбу на папір, створюючи форму квітки. Тільки стараємося не дробити. Помалювавши одним кольором, необхідно помити пензлик, а потім набрати колір – той, який нам потрібен.

(Після пояснення техніки малювання настроюю дітей на творчий процес].

Три найголовніші кольори зустрічаються на наших листках паперу у вигляді дивовижних чудових загадкових квітів. І кожен малюнок повинен відрізнятися від іншого, бути неповторним.

Квітка жовта розмовляє з квіткою синьою, а червона танцює навколо них. А може, хтось хоче намалювати квіти з різного кольору пелюстками, які співають одну пісню різними голосами?

Діти працюють з фантазією, не бояться вийти за контур, що трапляється, коли є попередня промальовка олівцем.

Примітка. Відкриваємо тільки три основні фарби. Пензлі краще брати тверді, великого розміру, бажано круглі. Під час самостійної роботи учнів вчитель ходить між рядами і пояснює індивідуально способи роботи пензлем, фарбами. В кінці уроку, як підсумок, всі малюнки вивішуються за допомогою магнітиків на дошці у вигляді виставки.

Варіант: вивішуються кращі роботи.

АКВАРЕЛЬ – від лат. ациа – вода – фарби, які розчиняють водою, а також роботи, виконані цими фарбами. Акварельні фарби наносяться на папір прозорим шаром – в цьому і полягає специфіка акварелі.

АПЛІКАЦІЯ – від лат. арріісаііо – прикладання – спосіб створення орнаментів або художніх зображень шляхом накладання [вишивки або приклеювання) на папір, тканину і т. і. різнокольорових шматочків матерії або паперу.

ВУГІЛЛЯ – матеріал для малювання у вигляді тонких паличок, які готують шляхом обпалювання дерева деяких сортів. Малюнки вуглем мають бархатистий тон і потребують обов’язкового закріплення.

ГЛЯДАЧ – людина, яка вміє дивитися і розуміти твори мистецтва.

ГРАФІКА – художній твір, виконаний олівцем, пером, фломастером тощо або віддрукований з допомогою кліше з лінолеуму, картону, каменю, металу і т. п. або типографським способом (плакати, марки, ілюстрації тощо).

ГУАШ – водорозчинні фарби. Шар фарби, який наноситься на папір, товстий, не прозорий. Діти люблять ці фарби, бо вони яскраві й веселі. Працювати ними легко. Якщо не сподобалося намальоване, можна переробити, варто лише покласти зверху іншу фарбу.

ЖИВОПИС – означає малювати життя – малювання картин чи малюнків фарбами.

ЖИВОПИСЕЦЬ – художник, який використовує у своїй творчості фарби і створює живопис.

КОМПОЗИЦІЯ – з лат. – твір, складання, розкладання – взаємозв’язок найважливіших елементів художнього твору, від яких залежить весь його зміст, його суть. Або правильне розміщення малюнка на папері: використання формату листка; використання фарбами всієї поверхні; розміщення “головного” в центральній частині листка. З цього моменту починається засвоєння і розуміння композиції.

ОЛІВЕЦЬ – матеріал і водночас інструмент для малювання. Тонка паличка із спеціальних фарбуючих речовин, як правило, оправлена в дерево. Сучасні графітні олівці складаються з мінералу графіту з домішком спеціальних сортів глини.

ОЛІЯ – найбільш розповсюджена живописна техніка, де фарби розчиняють рослинними олівцями. Виконується на різноманітних грунтах різними сортами пензлів. Шар фарби може бути і тонким і пастозним, прозорим і грубим, блискучим і матовим, світлим і глибоким по тону. Колір після висихання не змінюється на відміну від акварелі чи гуаші.

ПАЛІТРА – невеличка і тонка дощечка, на якій художник змішує фарби під час малювання. Для водяних фарб палітра може бути паперовою.

ПАСТЕЛЬ – від італ. разіа – тісто – м’які кольорові олівці, що виготовляють з різнокольорових порошків пігменту з допомогою крейди і спеціальної смоли. Замішується тісто. Потім з цього тіста роблять спеціальні палички і сушать їх. Пастель має багато відтінків різного кольору, і тому про пастель ми говоримо, як про живопис. Часом крейди розчиняють водою, і тоді художник малює пастеллю майже так, як аквареллю чи гуашшю.

ПЕЙЗАЖ – з франц. – зображення – жанр образотворчого мистецтва, присвячений змальовуванню природи. Пейзаж може бути сільський, міський, індустріальний і такий, який зображає природу.

ПЛАСТИЛІН – матеріал для скульптурної ліпки. Складається з очищеного подрібненого порошку глини з домішками воску і барвників. У професійній скульптурі використовується як допоміжний матеріал.

ПОЛОТНО – міцна лляна тканина, яка загрунтована спеціальним грунтом. По ній малюють олійними або темперними фарбами. Термін полотно можна вживати в переносному значенні, позначаючи ним твір живопису загалом.

СКУЛЬПТУРА. СКУЛЬПТОР – художник-скульптор зображає світ не площинно, а об’ємно. Це один з найдревніших видів мистецтва. В перекладі з латинської мови означає висікати, витесувати. Скульптор ліпить скульптуру з глини, витесує її з каменю чи дерева. Зображення на картині ми бачимо завжди в одному положенні, а скульптуру можемо обійти зі всіх сторін. Така скульптура називається круглою. Крім круглої є ще рельєфна скульптура (барельєф, горельєф, контррельєф).

ТЕХНІКА – спосіб виконання твору. В образотворчому мистецтві художників розрізняють за технікою, в якій вони працюють. Техніка залежить ще й від матеріалів, за допомогою яких митець творить свої роботи. Скажімо, якщо живописець малює акварельними фарбами, то кажуть, що він працює у техніці акварель. Так живописець може працювати у техніках олія, акварель, гуаш, темпера і т. і., скульптор – в глині, камені, металі, дереві, кераміст – у кераміці і т. д.

ТУШ – матеріал для малювання пензлем і пером, який складається зі спеціально приготованої сажі й клеючих речовин.

ХУДОЖНИК – людина, яка створює твори мистецтва.