Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Скорочено роману Що робити? Чернишевського Н. Г

Скорочено роману Що робити? Чернишевського Н. Г

У Петербурзі влітку 1856 року в номері однієї з готелів знаходять записку від постояльця: мов, прошу нікого ні в чому не винити, незабаром про мене почують на Ливарному мосту. Типова записка самогубця! І справді, незабаром на Ливарному мосту стріляється якась людина – у всякому разі, з води виловили прострелений кашкет. На дачі на кам’яному острові молода дама, що шиє, наспівуючи революційну французьку пісеньку, одержує зі служницею лист, що змушує її розплакатися.

Молодий чоловік намагається неї утішити, але дама винить його в смерті

того, хто надіслав цей посмертний лист: ця людина сходить зі сцени, тому що занадто любить Віру й свого друга Стало бути, молоду даму кличуть Віра. Батько її – керуючий більшим дохідним будинком, мати – лихварка й процентщица (дає гроші під стан). Маменьке далекі високі ідеали, вона дурна, зла й думає тільки про вигоду. І єдина мета неї – видати Віру заміж за богатого людини Заманювати потрібно наречених! Для цього Віру наряджають, учать музиці, вивозять у театр.

Коли син хазяїна будинку починає доглядати за дівчиною, мати всіляко підштовхує її йому назустріч. Хоча розпущений парубок зовсім не збирається

женитися на гарненькій смаглявій дівчині із прекрасними чорними волоссями й виразними чорними очами. Він мріє про звичайну інтрижку, однак Верочка відштовхує його. Дівчина рішуча й дуже самостійна: із чотирнадцяти років вона обшиває всю сім’ю, із шістнадцяти – дає уроки в пансіоні, де сама вчилася.

Однак життя з матір’ю нестерпна, а піти з будинку без батьківського дозволу в ті часи дівчині було неможливо. І от доля приходить волелюбній дівчині на допомогу: до брата Феде наймають учителі – студента-медика Дмитра Лопухова. Верочка спочатку цурається, але потім бесіди про книги й музику, про те, що такоесправедливость, допомагають їхньому дружньому зближенню. Лопухів намагається підшукати їй місце гувернантки, але жодна сім’я не бажає брати на себе відповідальність за дівчину, що не бажає жити будинку.

Тоді Лопухів пропонує Верочке фіктивний шлюб. Вона з радістю погоджується Заради порятунку Верочки Лопухів навіть кидає курс незадовго до його закінчення й подрабативает частками уроками й перекладами. Так йому вдається зняти пристойне житло.

Отут і сниться Верочке сон. Це не звичайний сон – як і чотири інших сни, він має важливе значення в структурі роману. Дівчина бачить, що її випустили на волю із сирого й тісного підвалу Зустрічає її прекрасна жінка – втілення любові до людей. Віра Павлівна дає їй обіцянка допомагати випускати з підвалів і інших дівчин. Мати в сказі, але зробити вона нічого не може: дочка замужем!

Живуть молоді в різних кімнатах, друг до друга без стукоту не заходять. Це відмінне дружнє співіснування, але не подружня любов. Віра Павлівна не сидить на шиї у свого рятівника: вона дає приватні уроки, веде господарство И от, нарешті, відкриває свою швальню. Це дуже важливо – так вона виконує свою обіцянку, дана в сні.

Дівчини не просто одержують плату за роботу: вони одержують частку від доходу. Крім того, робітниці дуже дружать: проводять разом вільний час, їздять на пікніки. Віра Павлівна бачить другий сон: про поле, на якому ростуть колосся.

Крім колось, на поле – два види бруду: реальна й фантастична Реальний бруд може дати початок чомусь потрібному, корисному, а от з фантастичного бруду не відбудеться нічого вартого. Цей сон допомагає Вірі Павлівні зрозуміти й простити свою матір, що тільки обставини життя зробили такий озлобленої й корисливої. Однак її турботи про “реальний бруд” допомогли Верочке вивчитися й устати на власні ноги. У сімействі Лопухових починає часто бувати Олександр Кірсанов. Він випускник медичного факультету, людина, грудьми собі проложивший дорогу в житті.

Кірсанов розважає Віру Павлівну, коли Лопухів зайнятий, возить її в оперу, що вони дуже люблять Віра Павлівна почуває деяке занепокоєння. Вона намагається зробити відносини із чоловіком більше жагучими – але занепокоєння не залишає неї. Кірсанов, нічого не пояснюючи, перестає бувати в Лопухових.

Він закохався в дружину свого друга – і намагається побороти своє почуття: ” з око геть – із серця геть “. Однак незабаром Кірсанову доводиться все-таки відвідати Лопухових: Дмитро занедужав, і Олександр приймається його лікувати. Віра Павлівна усвідомлює, що й сама закохано Вкирсанова.

Це допомагає їй зрозуміти третій сон:/якась жінка, чимсь схожа на оперну співачку Бозио, допомагає Верочке читати сторінки її щоденника, якого вона насправді ніколи не вела. Останні сторінки щоденника Верочка читати страшиться, але Бозио читає їй їх уголос: так, почуття, що героїня випробовує до чоловіка, усього лише подяка. Розумні, чималі, “нові” люди не мають сил знайти вихід із ситуації, і зрештою Лопухів зважується на виверт: постріл на Ливарному мосту. Віра Павлівна в розпачі. Але отут є до неї Рахметов з листом від Лопухова.

З’ясовується, що Лопухів зовсім не покінчила рахівниця з життям – він просто вирішив не заважати дружині й другові зв’язати свої життя. Рахметов – людина “особливий”. Ніколи Кірсанов розпізнав у ньому “вищу натуру” і привчив до читання “потрібних книг”.

Рахметов був дуже багатий, але продав свій маєток, призначив свої особливі стипендії, а сам живе життям аскета. Провина не п’є, до жінок не доторкається. Один раз навіть якийсь час спав, як йог, на цвяхах, щоб випробувати свою силу волі Є в нього прізвисько: Никитушка Ломовий. Це через те, що він ходив з бурлаками по Волзі для того, щоб краще довідатися життя народу. Чернишевський тільки натякає на основну справу життя Рахметова, але догадливий читач зміркує, що це – революціонер, “двигун двигунів, сіль солі землі”.

Одержавши пояснення происшли від Рахметова, Віра Павлівна їде в Новгород, де через кілька тижнів вінчається Скирсановим. Через якийсь час вони одержують привіт через границю – Лопухів повідомляє, що цілком задоволено життям, тому що давно хотів пожити в самоті. Кірсанови живуть насиченим життям, багато працюють.

У Віри Павлівни тепер уже дві майстерні. За допомогою Кірсанова вона починає вивчати медицину. У чоловіку героїня знайшла й підтримку, і люблячого друга, якому не байдужні її інтереси. Четвертий сон Віри Павлівни -.

Це історична галерея жіночих типів різних часів і народів: жінка-рабиня, прекрасна дама – теж по суті іграшка фантазії закоханого лицаря… Віра Павлівна бачить і саму себе: риси особи її осяяні світлом любові. Жінка майбутнього – рівноправна й вільна. Бачить вона й пристрій майбутнього суспільства: величезні будинки із кришталю й алюмінію, усі щасливі вільною працею. Трудитися для цього прекрасного майбутнього потрібно саме зараз.

У Кірсанових збирається суспільство “нових людей” – чималих, працьовитих і принципи, що сповідають, “розумного егоїзму”. У коло цих людей незабаром уписується сімейство Бьюмонт. Ніколи Катерина, тоді ще Полозова, одержала від Кірсанова розумна рада із приводу відносин із претендентом на її руку: сама багата наречена Петербурга ледве не вийшла заміж за пройдисвіта.

Але тепер вона щаслива в шлюбі з “агентом англійської фірми” Чарльзом Бьюмонтом. Втім, він прекрасно говорить російською мовою – нібито до двадцяти років прожив у Росії, куди знову вернувся. Проникливий читач уже догадався, що це, звичайно, Лопухів.

Сімейства незабаром так подружилися, що стали жити в одному будинку, причому Катерина Бьюмонт теж улаштовує майстерню, хоча в неї досить власних засобів Однак вона бажає бути корисної людям і суспільству, будувати своє життя за законами творчої праці. Шириться коло “нових людей”, міцніє віра в щасливе майбутнє Росії


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Роман Н. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману Н. Г. Чернишевського викличе в сучасного парубка, швидше за все, усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова й Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні й ненейтральні кімнати, і в ненейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, увічливість подружжя...
  2. Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  3. Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої...
  4. “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  5. Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон...
  6. Аналіз епізоду по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити” “Четвертий сон Віри Павлівни” Четвертий сон Віри Павлівни більше необхідний для автора, чим для роману в цілому. Цей епізод – рідка мить Одкровення автора; він ділиться із читачами ідеєю, а може й мрією, що сформулював, пройшовши основну Частину свого життя. З мого погляду, цей шматочок добутку можна виділити в окреме незалежне Ціле. Але разом...
  7. Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману...
  8. “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він...
  9. “Нові люди” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Як треба із заголовка роману, автор хотів предста-вити якусь програму життєвої перебудови, до-торая повинна принести Росії благо. Добуток має підзаголовок “З оповідань про нових людей”. Це безпосередньо ставиться до головних героїв роману – Кірсанову, Лопухову, Вірі Павлівні. У чому їх новиз-на? Вони будують своє життя по нових принципах Життя на...
  10. Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі,...
  11. Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він...
  12. Віра Павлівна – героїня твору Н. Г. Чернишевського “Що робити? З розповідей про нових людей “ Книга будується як розповідь про її життя та духовному розвитку; з її долею з’єднуються чи перетинаються долі інших героїв. Відчуваючи відразу до атмосфері брехні і насильства, що панує в сім’ї, чинячи опір спробам матері видати її заміж за “поганого” молоду людину Сто-решнікова, В. П. одружується (спочатку фіктивний) зі студентом-медиком Лопухово,...
  13. ОБРАЗ РАХМЕТОВА В РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО “ЩО РОБИТИ?” Центральним у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” є образ Рахметова – “особливої людини”, “вищої натури”. У його образі злилися кращі риси передових людей епохи Чернишевського. Аристократ по походженню, він стає демократом по поглядах на життя й образу поводження. Рахметов – професійний революціонер, революційний вождь. Це “лицар без страху й...
  14. Чим близькі мені моральні ідеали “Нових людей” (по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”) Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєї полум’яної, різнобічної теоретической і політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський покизал приклад безстрашності, стійкості, патриотизма й революційної последовательности в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що делать?” запам’ятав у своїх идейно-смислових проблемах, жанровій складності й...
  15. Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на...
  16. “Новi люди” в романi Миколи Чернишевського “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнiм твором, що являє собою “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозумiти можливий розвиток тих ситуацiй, колiзiй, типiв особистостей i принципiв їхньої поведiнки, що вже склалися в сучасному життi. Завдання свого твору Чернишевський вбачає в тому, щоб показати, як позитивнi iдеали, далекi вiд дiйсностi мрiй, поступово...
  17. Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Рахметов відрізняється від інших героїв роману так само, як сам роман Чернишевського – від тради ционних психологічних романів. У журналі “Епоха”, що издавались М. М. і Ф. М. Достоєвськими, про Рахметове писали як про “якийсь кабінетний міф, що подорожує так само легко по факультетах, як і по Європі” (Н. Соловйов)....
  18. Що робити характеристика образа Лопухова Дмитра Сергеича (Бьюмонта Чарльза) ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Лопухів Дмитро Сергеич (Бьюмонт Чарльз) – один з головних героїв. “…Середнього росту або трохи вище середнього, з темними каштановими волоссями, із правильними, навіть гарними рисами особи, з гордим і сміливим видом…” – таким його бачить Віра Павлівна в момент знайомства (він...
  19. “Нові люди” в романі “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнім твором, “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозуміти можливий розвиток тих ситуацій, колізій, типів особистостей і принципів їхньої поведінки, що вже склалися за сучасного життя. Роман “Що робити?” мас підзаголовок: “З розповідей про нових людей”. У своєму творі Чернишевський хотів показати, як позитивні ідеали поступово...
  20. Образи різночинців у романі И. С. Тургенєва “Батьки й Діти” і в романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” И. С. Тургенєв і Н. Г. Чернишевський письменники другої половини XIX століття. Обоє автора займалися обществен-але-політичною діяльністю, були співробітниками журналів “Сучасник” і “Вітчизняні записки”. Н. Г. Чернишевський був ідейним вождем, листи-кому кріпосного права. У своїх добутках писате-чи виступили за звільнення народу Головним героя-мі цих двох романів є Е. Базарів і...
Скорочено роману Що робити? Чернишевського Н. Г
«
»