Фернан Кавальеро

Письменниця, відома в іспанській літературі під псевдонімом Фернана Кавальеро, германського походження, хоча народилася в Андалузії. Батько її, Боуль фон Фабер, гамбурзький негоціант, що вже давно переселився в Кадикс, уважався більшим аматором і знавцем іспанської поезії; між іншим, він видав кілька збірників древніх романсів і новітніх віршів. Сесилия Боуль фон Фабер, по першому шлюбі маркіза д’арко Эрмоза, вийшла вдруге заміж за дона Антонио де Аррон, що займав посаду консула в Австралії, по призначенню іспанського уряду. Ултрамонтанские

й монархічні тенденції цієї письменниці відразу звернули на неї увага мадридського двору й залучили до неї симпатії королеви

Уряд Ізабелли II добре розуміло, наскільки вигідно для нього заручитися сприянням романістки, що вміла пристосовуватися до народу, поетизувати його традиції, забобони, неосвічену віру? вселяти йому відраза до нових віянь і навіть до самої волі. Силоміць свого художнього таланта вона безсумнівно могла впливати на читаючу публіку й бути корисним пособником у справі розвитку й зміцнення в нації монархічних принципів

Міністри, звичайно, роз’яснили все це королеві Ізабеллі, і вона

поспішила виразити своє монархове благовоління новому світилу в іспанській літературі, тим з більшою готовністю, що цим світилом була жінка, що належала до вищого кола. У вигляді особливої пошани, їй було запропоновано розкішне приміщення в Севильском Альказаре, вона ж зі своєї сторони викликалася написати педагогічну книжку для малолітньої інфанти. З тієї пори між дочкою Фердинанда VII і романісткою немов був укладений договір: пішло непряме веління вищому суспільству почитати Фернана Кавальеро за найкращого й вірного виразника національних почуттів і прагнень, загриміли хвалебні гімни у всіх офіціозних органах печатки й швидко створили добромисній письменниці той блискучий ореол, що й понині ще приймається багатьма за дійсну славу. Майже всі її романи, що з’являлися один за іншим, супроводжувалися великими статтями у вигляді передмов, за підписом таких відомих імен у літературі й політику, як герцог де Ривас, Пачеко, Каньете, Гарценбуш і проч.

У чи силу якого мається на увазі договору, або, може бути, просто спонукувана своєю надмірною ретельністю, романістка не тільки виправдувала, але, імовірно, і перевершувала всі очікування уряду: вона представляла в зм’якшеному, майже сприятливому світлі навіть огидну фігуру Фердинанда VII, стушовувала всі непривабливі, порию обурливі риси іспанської конституційної монархії, виправдувала ея прагнення до деспотизму, приховувала всі жахи інквізиції, що лютувала за час царювання Австрійської й Бурбонской династій, словом, ставила собі головним завданням сприяти всіма силами поверненню нещасної Іспанії на лоно католицизму

Однак, добутку Фернана Кавальеро не дають нам цільного поняття про іспанське суспільство: вони зображують тільки частину його, і це тому, що автор навмисно звужує свій кругозір, обмежуючись описом вдач переважно андалузького населення. Він талановито окреслює його характерні риси, проникає в глибину його щиросердечного миру, говорить його мовою, малює яскравими фарбами картини його мальовничої природи, але разом з тим искренно розділяє і його темні марновірства. В одному з віршів Фернана Кавальеро зібрані всі прислів’я, приказки, виречення, вся ходяча народна мудрість цієї чудесної країни, омиваної Гвадалквівіром, і чудово спритно покладені в римовані строфи, між іншим автор згадує тут про відмітну властивість розуму своїх кадикских земляків, визначаючи його словом la sal (сіль):

Гибралтар знаменитий тютюном, Рим церковними буллами сильний, Сан-Лукар славний тонким вином, A Кадикс їдкою сіллю рясний. Manzanilla.

Андалузія її рідна, улюблена країна й, видимо, дорожче їй іншої Іспанії. У всіх її добутках відчувається биття чисте андалузького серця, і постійно пробивається назовні це жагуче обожнювання своєї батьківщини, як y тих севильянок, o яким вона говорить:

Справжньої севильянке, як її мантилья, Споріднене почуття боргу до батьківщини святої; Нерозлучний вигук viva la Sevilla! З її гордої, жагучий, пилкою душею.

Взагалі її творчість особливо яскраво відбиває в собі всі характеристичні риси андалузької натури, цього своєрідного сполучення наївності, зарозумілої гордості, влучного, глузливого гумору, палких бажань, ліні й рухливості, хтивості й цнотливості


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Фернан Кавальеро

Categories: Нові твори

Links