Учні Ховельяноса: Формин Кавальеро

Головна особливість Ховельяноса, що різко виділяє його з ряду інших іспанських письменників, що займалися соціальною наукою, полягає, на нашу думку, у тім, що він мав всі відомості, які тільки можна було мати в той час про економічних, історичних і географічних умовахах свою батьківщину. Подальший успіх країни тісно з’єднувалося в його поняттях із грунтовним вивченням всіх попередніх досліджень самого грунту, її продуктивних сил і законів земельного розподілу

Але ми побачимо зараз, що в XIX сторіччі ці погляди значно змінилися. У Мадриді

утворилася ціла школа мислителів, що вірила в можливість абсолютної економічної істини й приймала на себе сміливість затверджувати, що всі питання : політичної економії повинні бути розв’язувані на підставі чисто-абстрактних, метафізичних початків. Школа ця нічого не має загального з навчанням Ховельяноса й з його плідними прагненнями вивести свою країну з того крайнього економічного занепаду, у якому вона знемагала. Надихаючись ідеями англійської школи й тієї групи французьких письменників, що по справедливості можуть бути названі фанатиками вільного обміну, – представники нових теорій в Іспанії відкидали

необхідність уважного вивчення фактів і обмежувалися одним лише проповідуванням самодіяльності, вільної ініціативи й вигоди конкуренції

Ми, звичайно, не заперечуємо відомої частки користі, принесеної Іспанії цією школою, але разом з тим не можемо не констатувати заподіяного нею, же значної шкоди. Якщо з однієї сторони вона заслуговує повної подяки за те, що прагнула розбудити любов до чесної й правильної праці у своїх соотечественниках. заражених авантюризмом, то з іншої сторони їй непробачно було піддавати боротьбі у всесвітній конкуренції народ відсталий, збіднілий, знесилений; економічні умови якого вимагали не боротьби, a самого обережного, турботливого відходу

Якщо Америка, що де обробляє промисловість коштує на верху процвітання, все-таки знайшла необхідним захиститися від англійського виробництва, то в положенні іспанського народу було просто безглуздо відкрити безмитно свої границі іноземному ввозу й тим остаточно придушити розвиток власної індустрії. Нації, що бажає досягти економічного добробуту, не може залишатися винятково землеробської, або торговельної, вона повинна бути також і промислової

У цей період крайнього захоплення індивідуалістичними теоріями вільного обміну, деякі зуміли удержатися в межах розсудливої обережності, зберегти самостійне судження й не піддатися нещасної манії легковажно застосовувати до своєї батьківщини невірно зрозумілі абстрактні принципи. До числа цих деяких ми повинні віднести двох письменників

Один з них – Фермин Кавальеро, друг і колишній товариш по міністерству великого трибуна Иоакима-Мариа де Лопец. Іспанська Література зобов’язана йому чудовою книгою Fomento de la poblacion rural (Прогрес землеробського класу), що по справедливості можна назвати кращим добутком сучасної Іспанії в області економічних питань. Вона містить докладне дослідження землеробської культури в різних частинах Пиренейского півострова й дає саме точне поняття o ступеня продуктивності кожної окремої провінції й кожного в ній округу, з усіма особливостями, що відрізняють його від інших. Всі наслідки розділів землі й переходів її по праву спадщини так ретельно відзначені й так глибоко обговорені, що ми не знаходимо слів для достатньої хвали поважному авторові. Крім того книга написана ясною, витонченою мовою, не позбавленим у той же час наукової серйозності тону, величчю складу вона нагадує Бюффона, точністю Тацита, поетичністю Бернардена де Сэн-Пьер. Молода школа не без наміру втримувалася від похвал цьому у всіх відносинах прекрасному добутку, але потомство, напевно, буде справедливіше до нього; коли іспанці навчаться судити самостійно й перестануть, нарешті вірити в можливість дедуктивної й чисто-метафізичної политико – економії, тоді вони з’єднають у своїй глибокій вдячності імена Ховельяноса й Фермина Кавальеро.

Далеко не витримує порівняння з ними інший письменник того ж напрямку дон Паскваль Мадос. У політику це був один із самих щирих виразників почуттів і забобонів партії, так званих прогресистів, з усіма її протиріччями. Захищаючи прогрес, він у той же час відстоював і релігійну єдність, служив те загальнонаціональним, те винятково каталонським інтересам, словом, належав до числа тих людей, які у своєму прагненні до блага все-таки не можуть звільнитися від забобонів, щеплених вихованням. Він не прийняв теорії вільного обміну, але за, те захопився другою крайністю й зробився затятим прихильником тієї вузької форми протекціонізму, що при відомих умовах легко може повести до заборонної системи

Але, хоча Паскваль Мадос і заслуговує докору тим, що не надавав належного значення духу волі, ми все-таки повинні поставити йому в не малу заслугу ту сумлінність і те невтомне старання, з якими він у все своє життя, дошукувався правди фактів. Його книга o національній статистиці, його географічний словник, нарешті, те заступництво, яке він, як адміністратор, робив усякому точному дослідженню, усякому з’ясуванню існуючої дійсності, відводять йому почесне місце серед іспанських економістів. Як письменник, він не володіє ні добірністю, ні художністю, ні поетичністю Фермина Кавальеро, але за те завжди говорить виразно, що бажає сказати, і ніде, ні при яких умовах, не змінює своїм головним достоїнствам щирості й сумлінності. Ніхто більше його не сприяв розвитку в Іспанії статистичних робіт і нагромадженню тих позитивних даних, за допомогою яких ми в цей час маємо можливість скласти вірне й точне поняття про цю країну. Факт, гідний зауваження: Іспанія, по перевазі, країна уяви, a тим часом за останнє сторіччя вона не уступає самим передовим своїм суперницям у кропіткій розробці тих точних наук, що допомагають їй пізнавати саме себе, тобто географії, статистики, грунтознавства й проч. Це гарну ознаку, що дає надію, що нещасні нації підніметься, нарешті, і не завжди буде нещасної


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Учні Ховельяноса: Формин Кавальеро

Categories: Нові твори

Links