Другорядні діючі особи роману “Євгеній Онєгін”

Інші діючі особи пушкінського роману розроблені їм не з такою подробицею. Населивши свій роман безліччю найрізноманітніших людей, Пушкін в основному показує нам представників панівного класу – дворян, поміщиків. У перших розділах (починаючи із другий) зображене життя сільських, провінційних поміщиків, у сьомому розділі Пушкін малює картину московського барства, у восьмий петербурзького вищого світла. великі письменники, Що Випливали за Пушкіним,-реалісти розширили коло осіб, даний у творах Пушкіна: з Гоголя почалося реалістично вірне,

типове зображення чиновників, царської бюрократії; Островський жваво показав уперше образи купців, московської буржуазії… В “Євгенію Онєгіні” немає також зображення народу, кріпаків (хоча в інших своїх творах Пушкін і зображував їх).

У роман уведена тільки бабуся, “двірська” прислуга, нянька Филипьевна й розказана її гірка доля: заміжжя проти волі у віці тринадцяти років, страх і самітність у чужій сім’ї…

Але в основному, як сказано, Пушкін зображує саме панів, а не слуг і не селян. Такий задум його роману: дати широку, повну й вірну картину дворянського, поміщицького суспільства його

часу. В “Євгенію Онєгіні” розсипана безліч картин російської природи, російських міст. У першій і останній главах ми читаємо чудесні, хоча й дуже стислі, лаконічні описи Петербурга, у сьомому розділі читач разом з Тетяною під’їжджає до Москви, бачить видали “церков і дзвіниць, садів, чертогів півколо” старої столиці Російської держави, проїжджає мимо Петровского замка, багатого спогадами про війну 1812 року, мчиться по Тверской…

В XXXVIII строфі сьомої глави жваво відтворені швидко мигтючі перед мандрівником образи:

* Візок несеться чрез вибої.

* Миготять повз будку, баби,

* Хлопчиська, крамниці, ліхтарі,

* Палаци, сади, монастирі…

* Бульвари, вежі, Козаки,

* Аптеки, магазини моди,

* Балкони, леви на воротах

* И зграї галок на хрестах.

В “Уривках з подорожі Онєгіна” описуються Кавказ, Крим, дається докладне поетичне й у той же час реалістично вірне зображення Одеси. Ціла поетична географія Росії, подарована нам геніальним поетом! Особливе місце в “Євгенію Онєгіні” займають описи сільської російської природи. Пушкіна описує весну, малює зимові, осінні пейзажі. При цьому він, як і в зображенні людей і їхніх характерів, зовсім не прагне вибирати якісь виняткові, незвичайні картини. Навпаки, усе в нього просто, буденно й у той же час прекрасно.

До Пушкіна поети, зображуючи природу в класичних і романтичних добутках, шукали краси, поетичності тільки в грандіозних, незвичайних для російської людини картинах високих гір, прірв, водоспадів, що бурхливо течуть рік, бурхливого моря й т. п. Пушкін так говорить про романтичні смаки своєї молодості:

* У ту пору мені здавалися потрібні

* Пустелі, хвиль краю жемчужны,

* И моря шум, і купи скель…

* (Уривки иа Подорожі Онєгіна)

Своїми зображеннями простій, скромної природи середньої Росії Пушкін рішуче змінив смаки читачів (і письменників теж). Він навіч показав, скільки принадності й поетичності полягає в цих всім знайомих, рідних, але недостатньо оцінених нами картинах. Пушкіна, що зумів побачити красу в найпростішому й звичайному, що зумів знайти самі вірні, самі поетичні слова для вираження цієї краси, заражає й нас. Він учить нас бачити, розуміти й любити нашу скромну в порівнянні з пишним Півднем, але прекрасну у своїй простоті природу…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Другорядні діючі особи роману “Євгеній Онєгін”