Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Долі людські в п’єсі М. Горького “На дні”

Долі людські в п’єсі М. Горького “На дні”

Протягом усієї творчості М. Горького цікавила людина, особистість, загадки її внутрішнього світу. Людські думки і і почуття, надії і мрії, сила і слабкість – все це знаходить висвітлення на сторінках п’єси М. Горького “На дні”. Її персонажі – люди початку XX століття, епохи катастрофи старого світу і початку нового життя. Але вони відрізняються від інших тім, що суспільство відкинуло їх. Це ізгої, люди “дна”. Страшне місце, де живуть Сатин, Актор, Бубнов, Васько Попіл і інші: “Підвал, схожий на печеру. Потовк – важкі кам’яні

зводи, закопчені, зі штукатуркою, що обвалилася,”. Чому мешканці нічліжки виявилися на “дні” життя, що привело їх сюди? Актора погубила пристрасть до алкоголю: “Раніше, коли мій організм не був отруєний алкоголем, у мене, старий, була гарна пам’ять… А тепер от… кінчено, брат! Усе кінчено для мене!”. Васько Попіл був вихідцем зі “злодійської династії” і йому нічого не залишалося, як продовжити справу батька:

“Мій шлях – позначений мені! Батько все життя у в’язницях сидів і мені теж замовив… Я коли маленький був, так вже в ту пору мене кликали злодій, злодіїв син…”.

Бубнов, що був кушнір, залишив майстерню через зраду дружини і страху перед її коханцем: “…тільки майстерня-те на дружину була… і залишився я – як бачиш!”. Барон, розорившись, пішов служити у “казенну палату”, де зробив розтрату. Сатин, одна із самих колоритних фігур нічліжки, у минулому телеграфіст.

Він потрапив у в’язницю за вбивство людини, що оскорбила його сестру. Майже всі мешканці “дна” схильні винити не себе, а зовнішні життєві обставини в тім, що вони опинилися у тяжкому становищі. Я думаю, що якби ці обставини зложилися якось інакше, нічліжників однаково осягла б та ж доля. Це підтверджує фраза, сказана Бубновим: “Хоч, по правді говорячи, пропив би я майстерню… Запій у мене, чи бачиш…”. Очевидно, каталізатором падіння цих людей послужила відсутність якогось морального стрижня, без якого немає і не може бути особистості. Як приклад можна привести слова Актора: “Пропив я душу, старий… я, брат, вигин… А чому – загинув? Віри у мене не було… Кінчений я…”. Перше ж серйозне випробування у кожного закінчилося крахом всього його життя. А тим часом, Барон міг би поправити свої справи не шляхом крадіжки казенних засобів, а вкладаючи наявні у нього гроші у вигідні справи. Сатин, міг провчити кривдника сестри іншим способом, а для Васька Попелу невже мало найшлося б місць на землі, де ніхто нічого не знає ні про його минуле, ні про нього самого? І так можна сказати про багатьох мешканців “дна”. Так, у них немає майбутнього, однак у минулому був шанс не потрапити сюди, але вони ним не скористалися. Тепер їм залишається тільки жити ілюзіями і незбутніми надіями. Актор, Бубнов і Барон живуть спогадами про безповоротне минуле, повія Настя тішиться мріями про велику теперішню любов. І разом з тим, люди, відкинуті суспільством, ведуть нескінченні суперечки.

Суперечки не стільки про хліб насущний, хоча і живуть впроголодь, скільки про духовні і моральні проблеми. Їх цікавлять такі питання, як правда, воля, праця, рівність, щастя, любов, талант, закон, гордість, чесність, совість, жаль, терпіння, жалість, спокій, смерть… Все це їх хвилює у зв’язку із ще більш важливою проблемою: що таке людина, для чого вона з’явилася на землю, у чому справжній зміст її буття? Бубнова, Сатину, Луку взагалі можна назвати філософами нічліжки. Всі герої п’єси, за винятком, мабуть, Бубнова, відкидають “нічліжний” спосіб життя, сподіваються на поворот долі, що винесе їх з “дна” на поверхню. Так, слюсар Кліщ говорить: “Я – робоча людина… я з малих років працюю… Ти думаєш, я не вирвуся звідси? Вилізу, шкіру здеру, а вилізу… От, зачекай… помре дружина…”. Хронічний п’яниця Актор сподівається на чудодійну лікарню з мармуровими підлогами, що поверне йому силу, здоров’я, пам’ять, талант і оплески глядачів. Нещасна страждальниця Ганна мріє про спокій і блаженство у загробному житті, де нарешті-те їй відплатиться за її терпіння і страждання. Розпачливий Васько Попіл убиває хазяїна нічліжки Костилєва, бачачи в ньому втілення життєвого зла. Його мрія – виїхати в Сибір і почати там нове життя разом з коханою дівчиною. Всі ці ілюзії підтримує мандрівник Лука. Лука володіє майстерністю проповідника і втішника. Горький зображує його як лікаря, що вважає всіх людей невигойно хворими і бачить своє покликання у тім, щоб сховати це від них і зм’якшити їхній біль. Але життя на кожному кроці спростовує позицію Луки. Хвора Ганна, який Лука обіцяє божеську подяку на небесах, говорить:

“Ну… ще трошки… пожити б… трошки! Коли там страждання не буде… тут можна потерпіти… можна!”. Актор, повіривши спочатку у своє лікування від алкоголізму, наприкінці п’єси зводить рахунки з життям. Щиру ціну розрадам Луки визначає Васько Попіл: “Ти, брат, молодець! Брешеш ти добре… казки говориш приємно! Бреши, нічого… мало, брат, приємного на світі!”. Лука повний щирої жалості до людей, але він не має сил що-небудь змінити, допомогти мешканцям нічліжки зажити іншим життям. Сатин у своєму знаменитому монолозі відкидає подібне відношення як принизливе, що припускає якась убогість і неспроможність тих, на кого ця жалість спрямована: “Треба поважати людину! Не жалувати… не принижувати її жалістю, поважати треба!”.

Я думаю, що в цих словах виражається позиція самого письменника: “Людина!.. Це звучить… гордо!”. Яка ж подальша доля мешканців нічліжки? Її неважко представити. От, скажемо, Кліщ. На початку п’єси він ще намагається вибратися з “дна” і зажити нормальним життям. Йому здається, що “от помре дружина”, і все чарівним образом зміниться на краще. Але після смерті Ганни Кліщ, що залишився без грошей і інструментів, разом з іншими похмуро співає: “Я и так не втечу”. І дійсно, не втече, як і всі інші мешканці нічліжки. Які ж шляхи порятунку людей “дна” і чи існують вони взагалі? На мою думку, реальний вихід з положення можна побачити у мовленні Сатина про правду. Люди зможуть піднятися з “дна” лише тоді, коли навчаться поважати себе, знайдуть почуття власного достоїнства, стануть гідними звання Людини. Людина для Горького – це почесне ім’я, звання, яке потрібно заслужити.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Гостра критика дійсності і трагічні долі людей “дна” (за п’єсою М. Горького “На дні”) Кінець XІX – початок XX століття – це епоха гострих соціальних протиріч. У цей період А. М. Горький пише п’єси й оповідання, в яких він глибоко і яскраво показує всю сутність суперечностей капіталістичного суспільства. В одній з таких п’єс – п’єсі “На дні” – Горький показав трагедію людини, безвихідність його...
  2. Людські долі в оповіданні Є. Гуцала “Хто ти?” І. Євген Гуцало – лауреат державної премії. (Євген Гуцало – автор віршів, і оповідань, повістей та романів, у яких звучить любов до рідного краю, до природи, до людей. За збірку дитячих оповідань “Прилетіли коні” та за повість про дружбу українських дітей із узбецькою дівчинкою Саййорою письменника було відзначено найвищою премією...
  3. Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Тихий липневий вечір прилинув у місто, на оксамитовому небі спалахнули ясні зорі й таємничо повис золотий серп місяця. Виходиш у сад, вдихаєш медвяні пахощі липи, а на душі так урочисто, бентежно…...
  4. “Двічі вбити не можна” (По п’єсі М. Горького “На дні”) 1. Символіка в добутку М. Горького “На дні”. 2. Людина в суспільному укладі нічліжки. 3. Суть моральної загибелі героїв добутку. У соціально-філософській драмі “На дні” розкрита безліч яскравих образів Кожний герой п’єси по суті є якимсь багатогранним втіленням реалій початку XX століття, а сама нічліжка з усіма її мешканцями символізує...
  5. Лука і Сатин в драмі Горького “На дні” Перша проблема п’єси – філософський спір про правду. Друга – що краще для мешканців нічліжки? 1) Брехня на спасіння Луки. 2) Правда Сатіна. Третя – брехня-якір, який тримає людей на “дні”. У п’єсі “На дні”. Горький показує людей, зломлених життям, приречених на загибель. Герої, їхній внутрішній світ розкривається не з...
  6. Образ Луки й проблема істини й жалю в п’єсі М. Горького “На дні” Максим Горький пише свою п’єсу “На дні” в 1902. Це час, коли людське життя знецінюється, коли процвітають босяки й бідняки, що втратили віру в себе й влюдей. Герої драми – жителі костилевской нічліжки, спившиеся, що втратили надію люди, які виявилися на “дні” життя. Живучи в одному місці, вони не хочуть...
  7. Головна проблематика п’єси М. Горького “На дні”. Суть суперечки Луки й Сатину 1. Історія появи п’єси М. Горького “На дні”. 2. Новаторство п’єси. 3. Загальна характеристика мешканців нічліжки. 4. Позиція Луки. 5. Протиставлення ідей двох героїв – Луки й Сатину. Людина – вільна… він за все платить сам:за віру, за невір’я, за любов, за розум. Людина – за все платить сам і...
  8. Роздуму про людину в п’єсі М. Горького “На дні” В 1902 році М. Горький створює свою другу п’єсу “На дні”. У ній письменник знову звернувся, як і в оповіданнях раннього періоду, до миру знедолених. Але задум драматурга не зводиться до зображення людей “дна”, искалеченних суспільним ладом. П’єса є жагучою й схвильованою суперечкою про людину, про різні шляхи до людського...
  9. “Колишні люди” у п’єсі М. Горького “На дні” Творчий задум п’єси “На дні” відноситься до самого початку 1900 року. М. Горький збирався створити “цикл драм” з чотирьох п’єс, кожна з яких присвячена зображенню певної верстви російського суспільства. Про останню з них він пише в середині 1901 К. П. П’ятницькому: “Ще одну: босяки. Татарин, єврей, актор, господиня нічліжного будинку,...
  10. Образи “хазяїв життя” у п’єсі М. Горького “На дні” П’єса Горького “На дні” була написана в 1902 році для трупи Московський Художній загальдоступ-ного театру. Горький довгий час не міг підібрати точної назви п’єсі. Спочатку вона називалася “Нічліжка”, потім “Без сонця” і, нарешті, “На дні”. У самій назві вже закладений величезний зміст. Люди, які потрапили на дно, уже ніколи не...
  11. Ідеї гуманізму у п’єсі М. Горького “На дні” П’єса М. Горького “На дні” була написана у 1902 році, у переломний момент для історії Росії. Автор вводить у російську літературу нового героя – люмпена, босяка, але розповідає про нього по-новому. Тема людей “дна” не нова для російської літератури: Гоголь, Достоєвський, Гіляровський зверталися до цієї теми. Сам Горький відзначав, що...
  12. Образ “дна” у п’єсі М. Горького “На дні” За всіх часів людин прагнув до пізнання свого “я”, мети й сенсу життя. Вічні проблеми людського буття намагалися дозволити Пушкін і Гоголь, Толстой і Достоєвський. М. Горький тут не став виключенням, але в нього зложилося своє розуміння людини і його життєвого призначення. Особливо чітко воно проявляється в п’єсі “На дні”,...
  13. Хто правий у суперечці про правду – Лука або Сатин?(по п’єсі М. Горького “На дні”) Людина – от правда! М. Горький. На дні П’єса “На дні” була написана М. Горьким в 1902 році, напередодні першої російської революції. Вона дає яскраве подання не тільки про класовий антагонізм і соціальні виразки старого суспільства, але й про ті складні процеси розумового шумування, якими були охоплені навіть самі відсталі,...
  14. Твір по романі Горького “На Дні” В історії російської культури чимало імен, відомих усьому світу. Серед них гідне місце займає ім’я М. Горького. Як художник, він збагатив світову літературу новими темами, сюжетами, конфліктами й образами. Серед творів Горького п’єса “На дні” займає особливе місце. Письменник показав у ній життя ізгоїв, людей, що розірвали зв’язки із суспільством...
  15. “Горда людина” М. Горького (по оповіданню М. Горького “Челкаш”) Людина – от правда! М. Горький “Челкаш” – одне з ранніх романтичних оповідань М. Горького. Він належить до циклу добутків письменника про босяків-обшарпанцях і кримінальниках, образи яких у літературі того часу були похмурі й угнетающе однобокі. Гіркий першим спробував осягнути психологію цих “зайвих” людей, розібратися в їхній моралі, зрозуміти причини,...
  16. “Три правди” у п’єсі А. М. Горького “На дні” У п’єсі Горький протиставляє гуманізм помилковий, що проповідує загальна смиренність, покірність долі, і справжній гуманізм, суть якого – у боротьбі проти всього, що гнітить людини, позбавляючи його достоїнства й віри у свої сили, проти рабського життя людства. Це дві основні правди, про які сперечаються в п’єсі Лука й Сатин, –...
  17. Трагізм долі митця (майстра). Утвердження сили творчості й кохання в долі героїв роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 19 Тема. Трагізм долі митця (майстра). Утвердження сили творчості й кохання в долі героїв роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Мета: допомогти учням усвідомити трагізм долі митця, силу мистецтва й кохання у творі; розвивати...
  18. Правда і неправда в п’єсі М. Горького “На дні” Що є правдою і що є неправдою? Цим питанням людство задається протягом багатьох сотень років. Правда і неправда, добро і зло завжди стоять поруч, одне без іншого просто не існує. Зіткнення цих понять є основою багатьох всесвітньо відомих літературних творів. Серед них і соціально-філософська п’єса М. Горького “На дні”. Головне...
  19. Нічліжка і її жителі по п’єсі М. Горького “На дні” 1. Конфлікт драми “На дні”.. 2. “У що віриш – те і є”. 3. Віра в людину – вираження авторської позиції. Чудова посада – бути на землі людиною! М. Горький П’єса М. Горького “На дні”- це соціально-філософська драма. Вона з’явилася в пресі й на сцені напередодні першої російської революції. У...
  20. Соціальна й філософська проблематика п’єси М. Горького “На дні” За всіх часів людин прагнув до пізнання свого “Я”, мети й сенсу життя. Вічні проблеми людського буття намагалися дозволити Пушкін і Гоголь, Толстой і Достоєвський. М. Горький не став виключенням, але в нього зложилося своє розуміння людини і його життєвого призначення, що відрізняється від філософських концепцій його попередників. Щодо цього...
Долі людські в п’єсі М. Горького “На дні”
«
»