Державна поліція Скотланд-Ярд
В 1929 році перші два лондонські поліцейські комісара зайняли під своє бюро приміщення, що примикало ніколи до Уайтхолльскому палацу. Пізніше Лондонська поліція зайняла ще один комплекс будинків, у якому раніше зупинялися члени шотландської королівської сім’ї при відвідуванні лондонського двору. Звідси й вульгарно назва Скотланд-Ярд, що став згодом найменуванням англійської карної поліції
Через своєрідне розуміння волі жителями Англії, її столиця сторіччями не мала ні публічних обвинувачів, ні постійної поліції, а подержание порядку
7 грудня 1929 року 1000 поліцейських у блакитних фраках, чорних штанях і чорних циліндрах приступилися до виконання своїх обов’язків у тім самому приміщенні, про яке я згадав спочатку. Циліндри, які носили перші поліцейські, повинні були показати народу, що їх охороняють не армія, а цивільні особи. Їх кликали “бобби” (зменшувальне від Роберт). Трохи пізніше, 12 чоловік з них стали детективами, склавши секретну поліцію (стали одягатися в цивільне). Незважаючи на недовіру громадян, штат детективів незабаром удалося збільшити до 24 чоловік, трохи пізніше з них виділився відділ карного розшуку (2 чоловік) – кістяк сучасного Скотланд-Ярда. Було почате спостереження за злочинцями у в’язницях – детективи запам’ятовували їх в особу й брали участь в упізнанні в міру необхідності
Протягом майже 90 років організація англійської поліції й методи її роботи залишалися без істотних змін. Початок нашого століття ознаменувало собою різке збільшення застосування нових засобів розслідування злочинів Скотланд-Ярдом, що незабаром навіть обігнав по технічній оснащеності аналогічні служби Європи й США. Так, у жовтні 1910 року, Скотланд-Ярд успішно розкрив справу Хоули Харви Криппена – лікаря, що отруїв свою дружину й скрили сліди свого злочину шляхом професійно проведеного розчленовування тіла, видалення з його всіх ознак, що дозволяли б згодом ідентифікувати хоча б навіть підлога жертви. Застосування в цій справі новітніх методів гістології ознаменувало собою впровадження в криміналістику науки судової медицини. Тоді ж медик Джон Спилсбери вперше у світі застосував у ході розслідування злочинів мікроскопію тканин для рубцевої ідентифікації у відношенні застарілих тілесних ушкоджень. Бурхливий розвиток англійської криміналістики надалі привело до таких досягнень у цій області, як наприклад, розмежування випадків насильницького й ненасильницького втоплення, аналіз часу й обставин смерті від вогню по жировій емболії тіла, відкриття судової балістики шляхом створення порівняльного мікроскопа (кожна зброя залишає на пулі свій неповторний слід, була створена сама велика в той час колекція зброї й боєприпасів).
Треба сказати, що довгий час токсикологія, трасологія й навіть балістика не могли виділитися із судової медицини як в Англії, так і на континенті. Але в остаточному підсумку затвердилася думка, що нові області вимагають настільки багато турбот, часу й уваги фахівців, що не можуть бути освоєні людьми, які одночасно зайняті науковими дослідженнями іншого роду
На сьогоднішній день структура криміналістичних установ у Великобританії виглядає в такий спосіб – (див. початок).
Під запис:
До 19 століття в Англії не було ні державного обвинувачення, ні офіційної поліції. Це було обумовлено тим, що населення острова вкрай недовірливо ставилася до будь-яких органів контролю правопорядку як до можливого обмежника їхніх прав і воль, добутих такою працею в короля
7 грудня 1829 року в Лондоні була заснована державна поліція Скотланд-Ярд, у штаті якої спочатку перебувала 1000 поліцейських, з них 12 детективів і 2 детектива (відділ карного розшуку). До початку 20 століття робота цієї установи була неефективна, рівень злочинності в Англії перевищував французький у півтора-два рази. Ситуація радикально змінилася із введенням у методику роботи новітніх засобів дослідження речовинних доказів (була вдосконалена французька дактилоскопія, винайдена судова балістика). Сьогодні в 24 з 39 графств Англії рівень злочинності нижче середньоєвропейського