Чим мені цікавий образ Марко Поло

Марко було 15 років, коли з далекої тривалої мандрівки повернувся у Венецію його батько Ніколо й дядько Матео – богатые купці. Вони побували в Криму, на Середній Волзі, у Самарканді й Бухарі, у Монголії. За їхніми словами, Монгольська імперія простягнулася від Дунаю до берегів Тихого океану.

Навіть Китай був під владою монгольського хана Хубилая. Брати Поло розповіли ханові у своїй далекій батьківщині й про християнську віру. Оповідання так вплинули на хана Хубилая, що він просив їх по поверненню в Європу передати привіт татові римському.

Він також зажадав, щоб тато римський надіслав до нього християнських учених і священнослужителів. Тільки через два роки (1271 р.) брати Поло одержали відповідного листа тата й подарунки для хана Хубилая. Цього разу Ніколо взяв із собою сімнадцятилітнього сина Марко. Це був початок подорожі, якому судилося стати одним з найбільш вражаючих географічних відкриттів всіх часів. Шлях у Китай був довгим, він зайняв біля чотирьох років.

Старий хан Хубилай прийняв сім’ю Поло щиро. Марко пощастило дуже незабаром завоювати довіру могутнього правителя. Він так сподобався Хубилаю, що йому дозволили їздити по своїх

справах в усі куточки імперії – від Монголії до Індії й Суматрі. Сім’я Поло прожила на чужині 17 років. Хан довго не відпускав їх на батьківщину. Їм допоміг випадок, брати Поло й Марко погодилися супроводжувати монгольську й китайську принцес, яких віддавали в дружин монгольському правителеві Персії (нині Іран), що жив у Тебрізі. Доставивши принцес у Персію, сім’я Поло в 1295 році повернулася у Венецію. Вся Венеція була уражена, довідавшись, скільки багатства – коштовних каменів – привезли зі Сходу три мандрівники. Незабаром спалахнула Війна між Венецією й Генуєю за першість у торгівлі на Середземне море, Марко Поло спорядив за свій рахунок корабель і сам брав участь у бої. Разом зі своєю командою він був узятий у полон і кинутий у генуэзскую в’язницю. Там він познайомився з письменником Рустичано. У довгих розмовах і бесідах Марко розповів останньому про своє життя, про дивні мандрівки на Сході

“Слухай, Марко! – зненацька запропонуй Рустичано, – а що якщо я все це запишу й ми зробимо книгу про Китай і інші землі Сходу?”. Марко Поло погодився. Удвох вони видали дорожні записки, які відразу ж принесли мандрівникові європейську славу. Уперше в європейській історії відносин зі Сходом стали відомі деталі з життя загадкової батьківщини пряностей, шовку й порцеляни.

Зрештою, у Європі довідалися, що далеко на Сході існують багаті багатолюдні міста, використовуються паперові гроші, у будинках є опалення, а паливом служить чорний камінь (так Марко Поло назвав вугілля). Люди там їздять по зручних дорогах і плавають на кораблях. Великий хан править численним народом, характер і звичаї якого зовсім не схожі на європейські, а міць імперії забезпечують продумана організація й суворе керування. Записки Марко Поло викликали в європейців шок. Але одночасно були сприйняті як виклик. Чому? Так тому, що доводилося визнати, що, незважаючи на переваги християнської релігії перед всіма іншими, європейський спосіб життя не єдино можливий.

Марко Поло відкрив для європейців казкові багатства Сходу, про які колись вони мали невелике подання, та й то не безпосередньо, а від арабів, посередників у торгівлі. Тепер же відкривалася перспектива налагодити прямі торговельні відносини з неймовірно багатими східними правителями й виграти суперництво з мусульманами, які в певний момент стали традиційними ворогами християнства


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Чим мені цікавий образ Марко Поло