Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Чим мені цікавий образ Марко Поло

Чим мені цікавий образ Марко Поло

Марко було 15 років, коли з далекої тривалої мандрівки повернувся у Венецію його батько Ніколо й дядько Матео – богатые купці. Вони побували в Криму, на Середній Волзі, у Самарканді й Бухарі, у Монголії. За їхніми словами, Монгольська імперія простягнулася від Дунаю до берегів Тихого океану.

Навіть Китай був під владою монгольського хана Хубилая. Брати Поло розповіли ханові у своїй далекій батьківщині й про християнську віру. Оповідання так вплинули на хана Хубилая, що він просив їх по поверненню в Європу передати привіт татові римському.

Він також зажадав, щоб тато римський надіслав до нього християнських учених і священнослужителів. Тільки через два роки (1271 р.) брати Поло одержали відповідного листа тата й подарунки для хана Хубилая. Цього разу Ніколо взяв із собою сімнадцятилітнього сина Марко. Це був початок подорожі, якому судилося стати одним з найбільш вражаючих географічних відкриттів всіх часів. Шлях у Китай був довгим, він зайняв біля чотирьох років.

Старий хан Хубилай прийняв сім’ю Поло щиро. Марко пощастило дуже незабаром завоювати довіру могутнього правителя. Він так сподобався Хубилаю, що йому дозволили їздити по своїх

справах в усі куточки імперії – від Монголії до Індії й Суматрі. Сім’я Поло прожила на чужині 17 років. Хан довго не відпускав їх на батьківщину. Їм допоміг випадок, брати Поло й Марко погодилися супроводжувати монгольську й китайську принцес, яких віддавали в дружин монгольському правителеві Персії (нині Іран), що жив у Тебрізі. Доставивши принцес у Персію, сім’я Поло в 1295 році повернулася у Венецію. Вся Венеція була уражена, довідавшись, скільки багатства – коштовних каменів – привезли зі Сходу три мандрівники. Незабаром спалахнула Війна між Венецією й Генуєю за першість у торгівлі на Середземне море, Марко Поло спорядив за свій рахунок корабель і сам брав участь у бої. Разом зі своєю командою він був узятий у полон і кинутий у генуэзскую в’язницю. Там він познайомився з письменником Рустичано. У довгих розмовах і бесідах Марко розповів останньому про своє життя, про дивні мандрівки на Сході

“Слухай, Марко! – зненацька запропонуй Рустичано, – а що якщо я все це запишу й ми зробимо книгу про Китай і інші землі Сходу?”. Марко Поло погодився. Удвох вони видали дорожні записки, які відразу ж принесли мандрівникові європейську славу. Уперше в європейській історії відносин зі Сходом стали відомі деталі з життя загадкової батьківщини пряностей, шовку й порцеляни.

Зрештою, у Європі довідалися, що далеко на Сході існують багаті багатолюдні міста, використовуються паперові гроші, у будинках є опалення, а паливом служить чорний камінь (так Марко Поло назвав вугілля). Люди там їздять по зручних дорогах і плавають на кораблях. Великий хан править численним народом, характер і звичаї якого зовсім не схожі на європейські, а міць імперії забезпечують продумана організація й суворе керування. Записки Марко Поло викликали в європейців шок. Але одночасно були сприйняті як виклик. Чому? Так тому, що доводилося визнати, що, незважаючи на переваги християнської релігії перед всіма іншими, європейський спосіб життя не єдино можливий.

Марко Поло відкрив для європейців казкові багатства Сходу, про які колись вони мали невелике подання, та й то не безпосередньо, а від арабів, посередників у торгівлі. Тепер же відкривалася перспектива налагодити прямі торговельні відносини з неймовірно багатими східними правителями й виграти суперництво з мусульманами, які в певний момент стали традиційними ворогами християнства


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Марко Поло й другу відкриття сходу Марко було 15 років, коли з далекої тривалої мандрівки повернулися у Венецію його батько Ніколо й дядько Матео – багаті купці. Смороду побували в Криму, на Середній Волзі, у Самарканді й Бухарі, у Монголії. За їхніми словами, Монгольська імперія простягнулася від Дунаєві до берегів Тихого океану. Навіть Китай був під...
  2. Чим мені близький і цікавий Базарів(по романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти”) Базарів являє собою силу, який могли б позаздрити люди кожного покоління. М. Салтиков-Щедрін Вийшовши у світло в 1862 році, роман И. С. Тургенєва “Батьки й діти” викликав целую хвилю різноманітних, часто суперечливих відгуків. Важливо те, що ніхто із читачів, сучасників Тургенєва, не міг залишитися байдужим до цього добутку. Однак роман...
  3. Образ пана-ліберала в повісті “Інститутка” Марко Вовчок У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває не тільки жорстоких панів, таких, як інститутка, ай “добрих”. Одним із таких ліберальних панів є полковий лікар. Образом лікаря письменниця. викрила дворянський лібералізм. Від “доброти” поміщика-ліберала кріпакам ніяк не легше: він “не б’є, не лає, та нічим і не дбає”. Цей, за висловом Назара,...
  4. “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” (образ Грицька Бобренка за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Л. КОСТЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Л. КОСТЕНКО “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” (образ Грицька Бобренка за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) У романі...
  5. Образ Прокопа в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Марко Вовчок усвідомлювала, що роль народних мас у антикріпосницькому визвольному русі неминуче має стати активною і виллється у відкриту боротьбу з кріпосниками. В “Інститутці” вперше з’являється образ кріпака, що захистився за допомогою сили, піднявши руку на пана. Це образ закріпаченого селянина Прокопа. Прокіп – надзвичайно волелюбна особистість, і він не...
  6. “Чим цікавий образ Прометея” за трагедією Есхіла Давньогрецький поет Есхіл та його продовжувачі, Еврипід і Софокл, стали засновниками традиції, яка поставила жанр поетичної трагедії на чолі усіх нині існуючих літературних жанрів. Це й зрозуміло, адже людське життя у більшості своїй сповнене трагічністю, воно є лише короткою миттю між народженням людини і її смертю. Один з сучасних філософів...
  7. Чим цікавий образ Прометея за трагедією Есхіла “Прометей прикутий”? У відповідності до змісту трагедії Есхіла “Прометей прикутий” один з давньогрецьких титанів Прометей був прикутий богом вогню Гефестом всім своїм тілом до гори за вказівкою Зевса. Ноги, руки і плечі Прометея були заковані в кайдани, в його груди був вбитий залізний клин. Йдучи геть, Гефест закликав Прометея самого помислити, як...
  8. Чим цікавий образ Прометея? Твір по твору Есхіла “Прометей закутий” Чим цікавий образ Прометея? Есхіл і його продовжувачі, Софокл і Еврипід, поклали початок традиції, шо ставить жанр трагедії на чолі всіх літературних жанрів. Чи виправдано це? Мабуть, так, бо сама дійсність трагічна: наше життя є короткою миттю між народженням і смертю. Філософ Н. А. Бердяєв писав: “Буття є трагедією, в...
  9. Чим цікавий образ Броньки Пулкова з оповідання Шукшина В. М. Миль пардон, мадам!? Dіxі et anіmam meam levavі (Сказав і душу свою полегшив) Иезекииль В. І. Немирович-Данченко говорив, що в п’єсах А. П. Чехова створюється “підводний плин”, тобто подвійне подання (зовнішнє й сутнісне) про кожну діючу особу Цей же принцип використовує Шукшин для розкриття образа Броньки Пупкова. Зовні Бронька Пупків – невдаха й...
  10. Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Устина мала важке дитинство: “Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях”. Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою. Устина зазнала багатьох знущань і від...
  11. Образ інститути в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Продовжуючи лінію викриття паразитичного існування поміщиків, розпочату. Фонвізіним і розгорнуту Шевченком, письменниця у сатиричному плані розкриває образ панночки. Марко Вовчок показує духовну і розумову убогість інститутки. З неприхованою огидою розповідає Устина про свою панночку, наголошуючи на її жорстокості та деспотичності. При першій зустрічі з панночкою дівчат-кріпачок дуже вразила її краса:...
  12. Образ Назара в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Ще одним яскравим антикріпосницьким образом є Назар. Він рішучий, вольовий, як і Прокіп, здатний на силовий протест проти кріпацтва. Назар – панський візник. В уста цього персонажа авторка вкладає найбільш влучні та дотепні характеристики панів: він дуже влучно порівняв пана-ліберала з квачем, а про інститутку він зневажливо говорить: “Якби таку...
  13. Щирі друзі Петро Конашевнч та Марко Жмайло (за уривком “В Острозькій школі’ А. Чайковського) В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М. Стельмаха, і оповідання “Лісничиха” В. Донченка. Про щиру дружбу двох друзів розповідається і в уривку “В Острозькій школі” з роману А. Чайковського. Головні герої цього твору – Петро...
  14. Біографія Марко Вовчка Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським...
  15. Твори російською мовою – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Твори російською мовою Окрім “Народних оповідань”, написаних українською мовою, Марко Вовчок видала “Рассказы из народного русского быта” (1859 p.). “Маша” та “Игрушечка” – найкращі антикріпосницькі оповідання російськомовної збірки. Ці оповідання розповідають про дві різні долі – дівчини-кріпачки Маші та панночки Зіночки. В оповіданні “Маша” в образі...
  16. “Інститутки” Марко Вовчок: волелюбний романтичний характер героїв, прагнення до особистої волі Марко Вовчок – видатна українська письменниця середини XIX сторіччя, що своєю творчістю заклала основи для подальшого розвитку оповідальних жанрів в українській літературі. Однієї з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні в часи кріпосництва, є соціально-побутова повість ” Інститутка “. Тема повести є звичайною для добутків...
  17. Марко Вовчок – видатне явище в історії української літератури Теми, сюжети її добутків, прототипи героїв, гарна українська Мова у Творчості М. Вовчок – усе від глибокого знання життя народу й фольклору. Це два головних джерела творчості письменниці. Третє – літературне: вплив “Кобзаря” Шевченко, “тема його мотивів жіночого нещастя в ліричних віршах і поемах, образів скорботних Наймичок, Відьом, Сліпих. Марко...
  18. Марко Вовчок (1833-1907) Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським...
  19. Творчий шлях – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Творчий шлях Творчий доробок письменниці значний. Він налічує три збірки оповідань українською і російською мовами – “Народні оповідання” (1857 p.; 1862 р.), “Рассказы из народного русского быта” (1859 р.), понад десять повістей, кілька казок. До першої збірки “Народні оповідання”, яку письменниця почала писати у Немирові 1856...
  20. Безправне становище жінки-кріпачки (за оповіданням М. Вовчка “Горпина”) – МАРКО ВОВЧОК Безправне становище жінки-кріпачки (за оповіданням М. Вовчка “Горпина”) Марко Вовчок вивчала життя кріпаків, безпосередньо спілкуючись із ними. Ці зустрічі й розмови викликали в письменниці жагуче бажання розповісти правду. Особливо цікавило Марка Вовчка безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала. Та Марко Вовчок довела, що навіть ліберали...
Чим мені цікавий образ Марко Поло
«
»