Чим мені близький і цікавий Базарів(по романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти”)

Базарів являє собою силу, який могли б позаздрити люди кожного покоління. М. Салтиков-Щедрін Вийшовши у світло в 1862 році, роман И. С. Тургенєва “Батьки й діти” викликав целую хвилю різноманітних, часто суперечливих відгуків. Важливо те, що ніхто із читачів, сучасників Тургенєва, не міг залишитися байдужим до цього добутку. Однак роман актуальний і сьогодні, він хвилює наші серця, змушує думати. Я вважаю, що головний герой цього добутку – Євгеній Базарів – неординарний і дуже сильна людина, мені близькі багато хто його погляди, цікава

його доля

Це була “людина високого, росту в довгому балахоні з кистями”. Довга й худа особа із широким чолом, більшими зеленуватими очами й висячими бакенбардами піскового кольору виражало самовпевненість і розум. Зовнішність видає в Базарове неабияку особистість, розумну, рішучу, але стриману. Червоні руки без рукавичок говорять про те, що Євгеній звик і навіть любить працювати. Дійсно, пізнання Базарова в природничих науках високі, він вивчає хімію, фізику, медицину, зоологію, ботаніку

Не бажаючи нічого приймати на віру, ця людина добуває знання, постійно перевіряючи їхній досвідченим шляхом.

Займаючись самоосвітою й самовихованням, Базарів дійшов висновку, що принципи й догми минулого століття вже застаріли, і він пішов всупереч існуючому ладу: “А ми битися хочемо!” Найбільше повно Євгеній розкривається в сутичці з Павлом Петровичем Кірсановим, і це зіткнення двох поколінь (по життєвих принципах і переконанням) дає цікаві результати. Базарів є новою, руйнівною, звільняючою силою, у той час як Кірсанов – холодною, реакційною силою минулого

Євгеній прав, коли говорить, що народу потрібна воля й шматок хліба, а не іноземні слова й палкі мовлення. Він уміє розмовляти з мужиками й викликати їхню симпатію й довіру. З іншого боку, він нехтує народ, “коли він заслуговує презирства”, за відсталість поглядів і неуцтво, однак ніколи не відрікається від нього: “Він росіянин, а хіба я сам не росіянин?” Мені подобається в Базарове вірність своїм принципам, твердість переконань, які він чудово вміє відстоювати

И все-таки, холодних і раціональний, Базарів мені здається небагато штучним, оскільки всі його емоції підпорядковані строгому контролю розуму. Але от у його життя прийшло почуття, який він не очікував у своєму серці й над яким завжди уїдливо сміявся. Любов перевернула все його життя й привела до конфлікту із самим собою, а такий Базарів викликає в мене співчуття й жалість. Маючи високі цілі, Євгеній переконаний, що не можна ставити все життя на карту через жіночу любов, тим більше не можна розкисати від невдач, але не так-те просто звільнитися від сильного почуття…

Неоднозначна й любов Базарова до батьків, не, що проявляється завжди через різницю в поглядах і цілях у житті, іноді кривдно-відчужена, але насправді глибока й ніжна. Єдине, із чим я в корені не згодний, так це з відношенням Євгенія до поезії, музиці, живопису, взагалі до мистецтва, які він уважав нісенітницею, “мистецтвом”, “гнилизною”, марним заняттям. Але адже мистецтво завжди надихало людей, утішало, радувало, підтримувало й піднімало, допомагало пережити важкі й критичні мінути – як же відмовитися від нього?!

Та й споживач-, ское відношення Базарова до природи мене не влаштовує. Однак в іншому, на мій погляд, у вигляді Євгенія Базарова були зібрані весь той якості, які характеризували демократично настроєних людей. Роман був написаний у той час, коли позначився ідейний розрив між суспільними класами, Базарів же представив собою те нове покоління, що буде боротися за своє щастя й свою волю

Він показав, що наступає новий час, і діти, на відміну від своїх батьків, будуть іншими


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Чим мені близький і цікавий Базарів(по романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти”)