Чим мені близький і цікавий Базарів(по романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти”)
Базарів являє собою силу, який могли б позаздрити люди кожного покоління. М. Салтиков-Щедрін Вийшовши у світло в 1862 році, роман И. С. Тургенєва “Батьки й діти” викликав целую хвилю різноманітних, часто суперечливих відгуків. Важливо те, що ніхто із читачів, сучасників Тургенєва, не міг залишитися байдужим до цього добутку. Однак роман актуальний і сьогодні, він хвилює наші серця, змушує думати. Я вважаю, що головний герой цього добутку – Євгеній Базарів – неординарний і дуже сильна людина, мені близькі багато хто його погляди, цікава
Це була “людина високого, росту в довгому балахоні з кистями”. Довга й худа особа із широким чолом, більшими зеленуватими очами й висячими бакенбардами піскового кольору виражало самовпевненість і розум. Зовнішність видає в Базарове неабияку особистість, розумну, рішучу, але стриману. Червоні руки без рукавичок говорять про те, що Євгеній звик і навіть любить працювати. Дійсно, пізнання Базарова в природничих науках високі, він вивчає хімію, фізику, медицину, зоологію, ботаніку
Не бажаючи нічого приймати на віру, ця людина добуває знання, постійно перевіряючи їхній досвідченим шляхом.
Євгеній прав, коли говорить, що народу потрібна воля й шматок хліба, а не іноземні слова й палкі мовлення. Він уміє розмовляти з мужиками й викликати їхню симпатію й довіру. З іншого боку, він нехтує народ, “коли він заслуговує презирства”, за відсталість поглядів і неуцтво, однак ніколи не відрікається від нього: “Він росіянин, а хіба я сам не росіянин?” Мені подобається в Базарове вірність своїм принципам, твердість переконань, які він чудово вміє відстоювати
И все-таки, холодних і раціональний, Базарів мені здається небагато штучним, оскільки всі його емоції підпорядковані строгому контролю розуму. Але от у його життя прийшло почуття, який він не очікував у своєму серці й над яким завжди уїдливо сміявся. Любов перевернула все його життя й привела до конфлікту із самим собою, а такий Базарів викликає в мене співчуття й жалість. Маючи високі цілі, Євгеній переконаний, що не можна ставити все життя на карту через жіночу любов, тим більше не можна розкисати від невдач, але не так-те просто звільнитися від сильного почуття…
Неоднозначна й любов Базарова до батьків, не, що проявляється завжди через різницю в поглядах і цілях у житті, іноді кривдно-відчужена, але насправді глибока й ніжна. Єдине, із чим я в корені не згодний, так це з відношенням Євгенія до поезії, музиці, живопису, взагалі до мистецтва, які він уважав нісенітницею, “мистецтвом”, “гнилизною”, марним заняттям. Але адже мистецтво завжди надихало людей, утішало, радувало, підтримувало й піднімало, допомагало пережити важкі й критичні мінути – як же відмовитися від нього?!
Та й споживач-, ское відношення Базарова до природи мене не влаштовує. Однак в іншому, на мій погляд, у вигляді Євгенія Базарова були зібрані весь той якості, які характеризували демократично настроєних людей. Роман був написаний у той час, коли позначився ідейний розрив між суспільними класами, Базарів же представив собою те нове покоління, що буде боротися за своє щастя й свою волю
Він показав, що наступає новий час, і діти, на відміну від своїх батьків, будуть іншими
(1 votes, average: 5.00 out of 5)