Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти”

Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником ідей революційної демократии став Євгеній Базарів, герой, що протипоставлений у романі ліберальному дворянству Образ Базарова займає центральне місце в композиції роману. З 28 глав лише у двох не з’являється

Базарів, в інші він головна діюча особа. Усе основние образи роману групуються вколо його, розкриваються у взаимоотношениях з ним, різкіше і яскравіше оттеняют ті або інші риси його особистості, подчеркивают його перевага або недоліки, розум, щиросердечну силу, свідчать про його самітність у середовищі повітових аристократов. Нагадаємо, що герой епохи 60-х годов – різночинець-демократ, переконанийний супротивник дворянсько-кріпосницького ладу, матеріаліст по мировоззрению, що пройшов школу праці й позбавлень, самостійно мислячий і независимий.

Саме такий Базарів в изображении автора. Сюжет роману

будується на столкновении Базарова з миром аристократів. Тургенєв відразу ж показує, що Базарів – демократ, різночинець, людина праці – далекий аристократичному цікету й умовностям У зіткненні з “барчуками проклятими” його вигляд раскривается повністю.

У романі широко використовується прийом контрасту: Базарів протипоставлений Павлу Петровичу, аристократизм одного – демократизму іншого. Послідовність, переконанийность, воля й цілеспрямованість Базарова контрастують із роздвоєністю Аркадія, з його випадковими переконаннямі, м’якотілістю й відсутністю осознанной мети. Саме в зіткненні з різними персонажами, протипоставленими йому, розкриваються чудові черти Базарова: у суперечках з Павлом Петровичем – зрілість розуму, глибина суждений і непримиренна ненависть до режиму у взаєминах з Аркадієм – здатність залучати на свою сторону Молодь, бути вчителем, воспитателем, чесність і безкомпромісність у дружбі; у відношенні з Одинцовій – уміння глибоко й по-справжньому любити, цілісність натури, сила волі й чувство власного достоїнства.

Головне місце у романі займають сцени споровши. Герої Тургенєва розкривають своє миропогляд у прямих висловленнях, у зіткненнях зі своїми ідейними противниками. Базарів – натура независитравня, що не відмінюється ні перед якими авторитетами, а подвергающая все здумці. Типовий для шестидесятників і інтерес Базарова до природного наукам, хоча ні кар’єру вченого, ні карьера лікаря не стали б його долею. Тургенєв проводить свого героя через ряд випробувань (а це взагалі типово для романів цього автора).

Він испитивает Базарова й дружбою, і любов’ю, і смертю. Тургенєв як би з боку спостерігає за тим, як поводиться його герій у цих ситуаціях. І якщо любов до Одинцової, жінці розумної, гордої, сильної, під стать самому Базарову, побеждает принципи нігілізму (адже Базарів називав любов “нісенітницею”, презирливо ставився до ідеальних, романтичних почуттів, визнавав любовь тільки фізіологічну: “Нравится тобі жінка, так візьми її! ” Сам же, закохавшись, раптом відчула романтика в самому собі), те в предсмертний сцені Базарів вірний своїм ідеалам до кінця, він не зломлений, гордо дивиться смерті в очі. Багато критиків уважають цю сцену найдужчої, живий і трогательной.

Тому що саме тут раскривается до кінця це “грішне, бунтующее серце”. Смерть Базарова по-своєму виправданана. Як у любові не можна було доводити Базарова до “тиші блаженства”, так і в його передбачуваній справі він повинен був залишитися на рівні ще не реалізованих, виношуваних і тому безмежних прагнень. Базарів повинен був розуміреть, щоб залишитися Базаровим. Скільки б не було критичних статей із приводу героя “Батьків і дітей”, як би не трактувався образ Базарова, проміньше всього сказав про своєму “самому любимом дітище” сам автор: “Я хотів сделать із нього особа трагічне…

Мені мріялася фігура похмура, дика, більша, що наполовину виросла з почви, сильна, злісна, чесна – і все – таки приречена на погибель, тому що вона все-таки коштує ще напередодні майбутнього”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти”