Боротьба Ярополка Київського з Олегом Древлянським (Текст літопису ськорочений і адаптований)
У рік 6480 (972), коли наступила весна, відправився Святослав до порогів. І напав на нього Курячи, хан печенежський, і вбили Святослава, і взяли голову його, і зробили чашу із черепа, окувавши його, і пили з нього. Свенельд же /воєвода князів Ігоря, а потім Святослава – прим. ськлад./ прийшов у Київ до Ярополка…
У рік 6481 (973). Почав княжити Ярополк.
У рік 6483 (975). Один раз Свенельдич, ім’ям Лютий, вийшов з Києва на полювання й гнав звіра в лісі. І побачив його Олег /древлянський правитель, брат київського князя Ярополка – прим. ськлад./ і запитав
У рік 6485 (977). Пішов Ярополк походом на брата свого Олега в Древлянськую землю. І вийшов проти нього Олег… У битві, що почалася, переміг Ярополк Олега. Олег же зі своїми воїнами побіг у місто… Овруч, а через рів до міських воріт був перекинутий міст, і люди, тіснячись на ньому, зіштовхували один одного долілиць. І зштовхнули
Ярополк, увійшовши в місто Олегов, послав шукати брата свого, і шукали його, але не знайшли. І ськазав один древлянин: “Бачив я, як учора зіпхнули його з мосту”. І послав Ярополк знайти брата, і витягали трупи з рову з ранку й до полудня, і знайшли Олега… винесли його й поклали на килимі.
…Ярополк плакав над ним і ськазав Свенельду: “Дивися, цього ти й хотів!” І поховали Олега в поле в міста Овруча, і є могила його в Оврууча й дотепер.
І успадковував владу його Ярополк. У Ярополка ж була дружина грекиня, а перед тим була вона черницею, у свій час привів її батько його Святослав і видав її за Ярополка, краси заради особи її.
(“Повість минулих літ”)