Текст твору про війну. Діма-партизан

День минув спокійно. Змінювалися партизанські вартові. Прибіг Діма.

– Фашисти вже до мосту спускаються! Всі кинулися на двір. Партизани побачили, як кілька вантажівок з фашистами під’їжджали до мосту. Перескочивши місток, машини забуксували. Це давало можливість партизанам підготуватися до відступу. Оборонятися самим партизанам проти такої сили не було сенсу.

O – Відійти до лісу! – Наказав командир.

Одна машина з ворожими солдатами вирвалася на гору і швидко котила на нас. Командир послав двох партизанів назустріч. Через

кілька секунд пролунав сильний вибух. Чорний дим сховав те, що залишилося від ворожого транспорту. Партизани бігли до лісу. Діма не відставав від командира. Він зупинився на кілька хвилин, щоб затримати гітлерівців. Його постать зникла за деревами. Коли відірвалися від фашистів, хлопчика не було. Звали його, подавали умовний знак – Діма не обзивався. Через кілька днів найдосвідченіший партизанський розвідник пішов на пошуки хлопчика. Хлопчик як у воду канув. Коли розвідник повертався назад, його схопили поліцаї і повезли до міста. У в’язниці партизана допитував слідчий.

O – Ти партизанів, розвідник! –

Кричав він.

Але партизанів стояв на своєму: “Я ходив за хлібом в село”. Розлючений фашист наказав привести хлопчика. До кімнати штовхнули Діму. Партизан зібрав усю силу, щоб не показати занепокоєння. Дивився на хлопчика чужими очима. Діма дізнався розвідника. Фашист і почав:

O – Пізнаєш дядька Мартина? Пізнаєш, підеш на волю.

Діма відсахнувся від фашиста і крикнув злякався голосом, що це чужий чоловік. Фашист настирливо вимагав визнання, вдарив хлопчика гумовою палицею. Хлопчик не заплакав. Очі заблищали у нього незнайомим вогником. Він запитав фашиста:

O – Можна у нього руки помацати. У дядька Мартина бородавка була.

Фашист квапив. Діма бере руки дорогого йому людини, робить вигляд, що мацає долоні, помаленьку стискає руки. Розвідник відвів очі від хлопчика. Діма на прощання ще раз потиснув руку і сказав:

– Це не дядько Мартин. У того величезна бородавка була, а в цього чиста долоню,

Фашист відштовхнув хлопчика і кинувся розглядати долоні. Коли в’язнів відправляли на каторгу, розвідник і Дімка вирізали дірки у вагоні і вночі зіскочили з поїзда. Багато людей загинули тієї ночі. Дімі й дядькові Мартину через місяць пощастило дістатися до свого партизанського загону.

Правопис: партизанські, фашисти, партизани, під’їжджали, декілька, не обзивався, найдосвідченіший, розвідник, пошуки, неспокій, не заплакала, незнайомий, на прощання, величезна. Завдання. Складіть план і напишіть короткий переказ.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Текст твору про війну. Діма-партизан

Categories: Твори з української літератури

Links