Бенкет під час чуми
“Бенкет під час чуми”, як і інші “маленькі трагедії”, О. С. Пушкін писав у 1830 році, під час свого перебування в Болдіні. Цю тему поет обрав не випадково – його перебування в Болдіні співпало з поширенням епідемії холери, від захворювання якої не був застрахований ніхто. Пушкін розумів це. Померти від страшної хвороби, тим більше тепер, на порозі весілля, здавалося йому подвійно безглуздим і образливим. З іншого боку, поетом опанувало почуття азарту: хто кого. Пушкін завжди любив небезпеку. Відчуття небезпеки надавало сили, змушувало
Отже, в центрі “Піра під час чуми” – поєдинок, поєдинок Вальсінгама та присутніх разом з ним на бенкеті зі смертю, яку несе чума. Не можна розуміти під словом “поєдинок” в цьому випадку “боротьбу”, тому що герої не борються і не рятуються, вони приречені і знають це. Боротьба полягає в реалізації героями всіх своїх сил на те, щоб не думати про смерть, відволіктися від неї.
Персонажі трагедії влаштували бенкет під час чуми. Навколо – візки з трупами, віддані землі вже і багато родичів посоловіли. Але учасники бенкету, так здається
Причини, що призвели цих людей на гостину, самі різні. Молодий чоловік на бенкеті для того, щоб забутися, щоб не думати про наближення смерті. У насолодах і веселощі сподівається він знайти це забуття. Луїза на бенкеті рятується від самотності. На відміну від інших героїв вона зовсім не готова до смерті. Почувши стукіт коліс і побачивши що наближається віз, наповнену мертвими тілами, вона втрачає свідомість. Осміявши перед цим зворушливу, наповнену самовідданої любов’ю пісню Мері (“Не в моді тепер такі пісні! Але все ж є ще прості душі: раді танути від жіночих сліз і сліпо вірять їм”), Луїза викликала у навколишніх впевненість у своїй душевної твердості. Побачивши її несподівану слабкість,
Мері випробувала до неї приплив ніжності та співчуття, а Вальсінгам, навпаки, сприйняв її малодушність з зарозумілою насмішкою:
Схожі твори:
- Смиренність перед смертю або бессмсетрие в боротьбі: воля вибору (по трагедії А. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми”) Тема бенкету як торжества, вищої напруги щиросердечних сил, апогею самовираження героя втілена у всіх маленьких трагедіях, і щораз бенкет обертається загибеллю, моральний або фізичної: навколишній світ як би мстить героям за спробу вирватися за межі пронизуюче життя протиріч, самоствердитися незалежно від дозволу глобальних проблем. Суспільство як сукупність індивідуумів і саморегулюючий...
- Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” (1830), четвертої, заключної п’єси “дослідів драматичних вивчень”, відомих під редакторським назвою “Маленькі трагедії”. Літературним джерелом “Бенкету” є драма англійського поета-романтика Д. Вільсона “Чумний місто” (1816). Трагедія Пушкіна представляє собою переробку однієї лише картини (акт I, сцена 4) драми Вільсона....
- Майстерність у побудові сюжету. (По одному з добутків російської літератури XIX століття. – А. С. Пушкін. “Бенкет під час чуми”) Мир “Скупого лицаря” дуже широкий: сценічними й – особливо – внесценическими образами відтворена майже пластично відчутна картина Європи епохи пізнього середньовіччя. В “Моцарте й Сальери” два музикантів живуть у світі мистецтва, начебто б тільки про нього й говорять. В “Кам’яному дст” перед нами з’являється всього лише “імпровізатор любовної пісні” –...
- “Всі, усе, що загибеллю загрожує, для серця смертного таїть нез’ясовані наслажденья…” Отже, у центрі “Бенкету під час чуми” – двобій, двобій Вальсингама й тих, що зібралися разом з ним на бенкеті зі смертю, що несе чуму. Не можна розуміти під словом “двобій” у цьому випадку “боротьбу”, тому що герої не борються й не рятуються, вони приречені й знають це. Боротьба полягає...
- Що, на думку Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі? Розповідаючи про історію боротьби з чумою в місті Орані, Альбер Камю ви користовує чуму як універсальну метафору зла в усіх його проявах та існуваннях. Письменник попереджає, що може будь-якого часу настати такий день, “коли чума розбудить пацюків і погонить їх здихати на вулицях щасливого міста”. Що ж такс чума, на...
- “Вияви “чуми” ХХІ століття” Кожне століття має своєрідну “чуму”. Явище, яке називається так, далеко не обов’язково є якоюсь хворобою, його ключова особливість полягає в тому, що така “чума” доставляє людям безліч неприємностей і проблем. Наприклад, якщо ми візьмемо двадцяте століття, то зрозуміємо, що тоді не було таких страшних епідемій, які були до цього. Але...
- Героїчний образ Пугачова в повісті “Капітанська дочка” Зміст буття – у волі розпоряджатися своїм життям. Так на поетичному грунті виявилося можливим зближення пушкінських і пугачевских точок зору. Чуйна до художнього слова Пушкіна, М. Цветаева помітила це: “Є захват у бої в безодні похмурої на краю… В “Бенкеті під час чуми” Пушкін це сказав, в “Капітанській дочці” Пушкін...
- Болдинская осінь Але я не хочу, про други, умирати; Я жити хочу, щоб мислити й страждати. И відаю, мені будуть наслажденья Меж прикростей, турбот і треволненья… А. Пушкін Гончаровы в Москві зустріли Пушкіна холодно. У Петербурзі його чекав сувору догану за самовільну отлучку на Кавказ від Бенкендорфа, який Микола давно вже доручив...
- Герой нашого часу характеристкика образа Грушницкий ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. із предисл. – 1841) Грушницкий – один з головних героїв повести “Князівна Мері”, юнкер, що видає себе на Кавказьких водах за розжалуваного офіцера; спочатку граючий у любовному трикутнику (Г. – Мері – Печорин) роль першого коханця,...
- Я жити хочу, щоб мислити й страждати А. С. Пушкін втілив у своєму поетичному слові світову гармонію, И, хоча в ньому, жагучому поеті, було так багато безпосередньою Життя й цікавості до неї, що життя він міг віддатися беззавітно. Він Не тільки жив, але й писав. И тому Пушкін – саме дорогоцінне, що є в Росії, саме рідне...
- Вальсингам Колізія образа В.: людина, роздавлена страхом смерті, одержимий жахом перед “безоднею похмурої”, на краю якої він виявився, зважується на бунт. У гордому самозахваті він славить “царство Чуми”, знаходячи в її згубній дії джерело “нез’ясованих насолод”, але в якийсь момент усвідомлює всю міру власного блюзнірства. Після розмови зі Священиком В. розуміє,...
- Герой нашого часу характеристика образа Віра ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. Із предисл. – 1841) Віра – персонаж повести “Князівна Мері”, світська дама, коханка Печорина. Віра відіграє помітну роль у сюжеті повести, беручи участь у двох “любовних трикутниках” ( Грушниц-Кий – Мері – Печорин; В. – Печорин...
- Пушкін – головний герой роману “Євгеній Онєгін” Я вважаю, що роль Пушкіна в романі “Євгеній Онєгін” нітрохи не менше, ніж роль сюжету. Уже в присвяті до роману Пушкін пише, що його добуток це не тільки “собранье строкатих глав”, але й собранье строкатих щиросердечних станів самого поета. І стає ясно, що Пушкін збирається приділити собі не менше уваги,...
- Вічна драма людської гордині в “Маленьких трагедіях” А. С. Пушкіна 1. Коротка характеристика циклу. 2. Насолода можливістю могутності: барон Пилип у трагедії “Скупий лицар”. 3. Парадоксальне почуття справедливості: Сальери в трагедії “Моцарт і Сальери”. 4. Глузування над мораллю й безрозсудний виклик інший світу: Дон Гуан у трагедії “Кам’яний гість”. 5. Чаша розпачу на бенкеті смерті: Вальсингам у трагедії “Бенкет під...
- Друга світова війна у дзеркалі літератури 1.Яку назву має течія модернізму в літературі напередодні Другої світової війни, для якої характерні такі риси, як суб’єктивізм, індивідуалізм, песимізм, етичне заперечення будь-якого насильства? Відповідь: Екзистенціалізм. 2.Де відбуваються події, описані в романі Альбера Камю “Чума”? У якій формі ведеться оповідь? Відповідь: В алжирському місті Оран; у формі щоденника, хроніки. 3.Хто...
- Твір доповідь про поеми Пушкіна “Полтава” і “Мідний вершник” До жанру поеми Пушкін Звертався протягом усього свого творчого шляху. У ранній творчості в нього переважають романтичні поеми. Починаючи з 1825 р. жанровий діапазон Пушкіна значно розширюється. Так, незабаром після того, як він завершив трагедію “Борис Годунов”, Пушкін пише сатиричну поему “Граф Нулин” (1825), створення якої було підготовлено досвідом роботи...
- “Чи загрожує чума людству” Альбер Камю – видатний французький письменник, мислитель і драматург. У більшості його творів відбилося відчуття втрати сенсу життя і духовна криза тогочасної західної цивілізації. Творчість А. Камю сповнена приреченості на самотність і трагізму людського існування, а більшість його героїв опиняються перед вибором між смертю і життям. Одним із найвидатніших творів...
- Всесвітня література – Альбер Камю. Чума В основу написання роману-притчі “Чума” Альбера Камю покладена хроніка “чумного року” в Орані. Сам же автор писав: “Явний зміст “Чуми” – це боротьба європейського Опору проти фашизму”. Він прагнув “передати атмосферу задухи, в якій ми скніли, атмосферу загрози і вигнання, в якій ми жили”. Чому автор використав для означення фашизму...
- Немає нічого на світі прекрасніше жінки. Ф. И. Тютчев Основа Творчості письменника – натхнення, ниспосланное понад. І це натхнення має жіночий початок. Не випадково муза – жінка, До жіночих ніг складають шпаги, в ім’я жінки роблять подвиги, заради її ж ідуть на злочини. Вона – краса, що врятує мир. У російській літературі жінки оспівані особливо впечатляюще. Кожний письменник, зображуючи...
- Садко сперечається з Новгородом, хто богаче У Новгороді любили слухати старовини. Невипадково саме в новгородській землі збереглися оськолки давньоруського епосу, записані вченими збирачами фольклору в XIX столітті. При цьому новгородец пам’ятав не про всіх героїв і богатирів Древньої Русі, а тільки про “своїх”, що мали відношення до Новгорода. Годинниками, напевно, міг новгородец слухати розповідачів казок, які...