Аналіз вірша Пушкіна “Квітка”
В О. С. Пушкіна є дивний вірш – “Квітка”. Воно невелике – складається з декількох строф. Сюжет вірша простий: ліричний герой знайшов у старій книзі засушений і забутий кимсь квітка. І ці фарби, що втратили, пелюстки підняли в душі героя цілу буру думок і почуттів. Він замислюється про життя людини, про його мрії, прагнення, бажаннях; про його минуле, сьогодення й майбутнє
Випадкове враження народжує в душі поета міркування про ціле життя – від ніжного побачення або фатальної розлуки до смерті, подібної до зів’янення квітки. Ліричний
Де цвів? коли? який весною?
И довго ль цвів? і зірваний ким,
Чужий, чи знайомій рукою?
И покладений сюди навіщо?
Чому ця квітка була зірвана й засушений?
На згадку про ніжне побачення або про неминучу розлуку? Може бути, юнак або, швидше за все, дівчина
Прикоснувшись до зів’ялої квітки, ліричний герой немов доторкнувся до життя й долі його людини, що зірвало. Випадковий перехожий або закохана пара – вони вже не чужі для героя, він уже тісно пов’язаний з ними. Що за життя чекає їх спереду? Бути може, це хтось знайомий, близький йому, той, хто перебуває десь поруч. А може, тих, хто залишив цю квітку в книзі, давно вуж немає:
И чи живий той, і та чи жива?
И нині де їхній куточок?
Або вже вони зів’янули,
Як ця невідома квітка?
От яке хвилювання випробовує герой, намагаючись угадати долю людей, про існування яких ще мить тому назад нічого не знав. Одна маленька непримітна квітка наштовхнула героя на такі глибокі міркування про людське життя, на філософські думки. Філософська лірика Пушкіна змушує думати, міркувати, звертати увагу на незначні на перший погляд деталі й епізоди життя. Поет своїм віршем говорить, що щомиті життя значно й неповторно.