Home ⇒ 📕Літературні аналізи ⇒ Аналіз вірша чи Простиш мені мої ревниві мрії Пушкіна А. С

Аналіз вірша чи Простиш мені мої ревниві мрії Пушкіна А. С

Любовна лірика Пушкіна неповторна й своєрідна, “ніжне, запашне й граціозне” почуття сполучається в ній з тонким психологізмом, з філософським осмисленням ситуації, з виходом у перспективу майбутнього. У цих віршах нам не тільки відкривається весь спектр переживань ліричного героя, але часом і створюється образ героїні, розкривається її внутрішній мир, обрисовується її доля. Один з таких добутків – елегія ” чиПростиш мені ревниві мрії”. Вірш був написаний в 1823 році й присвячений коханій поета, Амалии Ризнич. Ліричний зміст елегії

становить любов і ревнощі героя, його роздирання й борошна.

Але поступово у вірші проясняється й образ героїні, Її. Це відбувається завдяки мікросюжетам, що розгортаються у свідомості ліричного героя. Так, ми довідаємося, що Вона любить випробовувати Його почуття, викликаючи болісні сумніви, роздирання ревнощів: чи Простиш мені мої ревниві мрії, Моєї любові божевільне волненье? Ти мені вірна: навіщо ж любиш ти Завжди лякати моє воображенье?

Однак герой тут ще впевнений у почуттях коханої: “ти мені вірна” звучить тут як твердження. Одночасно зізнається й “неправомірність” власних ревнощів:

у мовленні героя звучать пробачливо-просительние інтонації. Потім мотив ревнощів підсилюються. Поет описує поводження коханої й намагається зрозуміти його мотиви: Оточена шанувальників юрбою, Навіщо для всіх здаватися хочеш милої, И всіх дарує надеждою порожній Твій дивовижний погляд, те ніжний, те сумовитий?

Однак тут Він поки ще чітко розуміє безплідність своїх підозр: надія, що Вона подає шанувальникам – “порожня”. Надалі герой начебто втрачає контроль над ситуацією. У голосі його вже немає колишньої впевненості, у почуттях – визначеності.

Проясняючи для читача образ улюбленої, герой одночасно відкриває й свої почуття. Кожний мікросюжет тут супроводжується певним коментарем, вираженням свого відношення: Мною опанувавши, мені розум затьмаривши, Упевнена в любові моєї нещасної, Не бачиш ти, коли в юрбі їх жагучий, Бесіди далекий, один і мовчазний, Терзаюся я досадою самотньої; Ні слова мені, ні погляду… друг жорстокий! Оповідання героя і його враження створюють в уяві читача цілком певний образ героїні – гордої, байдужої, безсердечної кокетки.

Саме таке її поводження у світлі: чи Заводить красуня інша Двозначний із мною розмова, – Спокійна ти; веселий твій докір Мене мертвіє, любові не виражаючи. Скажи ще: суперник вічний мій, Наодинці заставши мене з тобою, Навіщо тебе привітає лукаво?.. Тут уже й мовлення немає про вірність. Герой уже майже бере під сумнів саму можливість відповідного почуття героїні до нього, віддаючи її любов іншому: Що ж він тобі?

Скажи, яке право Має він бліднути й ревнувати?.. У нескромну годину меж вечора й світла, Без матері, одна, напіводягнена, Навіщо його повинна ти приймати?.. Однак наприкінці вірша Він начебто вертається до колишньої впевненості: “Але я любимо…” Однак в інтонаціях героя – не впевненість, а скоріше роздум. Він намагається переконати себе в тім, що помиляється у своїх підозрах – звідси наступна палкість вигуків, гарячність: Але я любимо…

Наодинці із мною Ти так ніжна! Цілування твої Так полум’яні! Слова твоєї любові Так искренно повні твоєї душою! “Чужа особистість…

“загублена” для ліричного героя, вона розпалася в його свідомості на несумісні протиріччя душі. Де щира особа героїні – там, наодинці із суперником, або тут, наодинці з героєм, – для нього це фатальний у своїй нерозв’язності питання”, – пише В. А. Грехнев. Ліричний герой тут не в змозі пояснити поводження коханої.

Вона безсердечна, холодна кокетка у світлі – і ніжна, любляча наодинці. Завершується вірш ніжним проханням до коханої: Мій милий друг, не муч мене, молю: Не знаєш ти, як сильно я люблю, Не знаєш ти, як важко я страждаю. У цьому вірші Пушкін представляє нам два характери, два різних темпераменти, два світовідчування, двоє відносин до життя, можливо, полярних у деяких своїх гранях. Ліричний герой з’являється перед нами як щира, безпосередня людина, палкий закоханий.

Однак мислення й сприйняття його не занадто гнучкі, він перебуває в полоні стереотипу щоденності. У героїні ж ми теж, імовірно, можемо допустити й глибину почуття, і щирість, і її вірність коханому. Однак у Ній є й кокетство, і розум, і хитрість, і спокій, і самовладання. Світовідчування її вільно від стереотипів, тому поводження більш гнучко, многовариантно.

Елегія написана у формі монологу-міркування. Композиційно вірш розпадається на дві частини. Перша частина – опис поводження героїні у світлі. Друга частина – опис поводження її наодинці з героєм.

Ці частини протипоставлені один одному, як протипоставлені ці ситуації у свідомості героя. Він не розуміє мотивів поводження коханій. Це нерозуміння, здивування виражається у великій кількості питальних речень у першій частині елегії. Чотири з них починаються зі слова “навіщо”. У другій частині переважають окличні речення – герой намагається переконати себе в обманливості своїх первісних вражень.

Цієї ж мети підпорядкована анафора: …Цілування твої Так полум’яні! Слова твоєї любові Так искренно повні твоєї душою!

Анафора присутня й у фіналі вірша: Не знаєш ти, як сильно я люблю, Не знаєш ти, як сильно я страждаю. Тут повтор Як би знімає протиставлення першої й другої частини вірша, підкреслюючи силу почуттів героя. Емоційність міркувань героя підкреслюється більшою кількістю епітетів: “ревниві мрії”, “божевільне хвилювання”, “надеждою порожньої”, “любові моєї нещасної”, “дивовижний погляд, те ніжний, те сумовитий”, “досадою самотньої”, “друг жорстокий”, “нескромна година”.

Намагаючись прояснити ситуацію, герой увесь час звертається до коханої: “друг жорстокий”, “мій милий друг”. Елегія ” чиПростиш мені мої ревниві мрії” по праву прилічена до шедеврів пушкінської любовної лірики. Тонкий психологізм, гострота людських переживань, глибинний філософський підтекст – все це присутнє в пушкінському утворі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Аналіз вірша Пушкіна “Квітка” В О. С. Пушкіна є дивний вірш – “Квітка”. Воно невелике – складається з декількох строф. Сюжет вірша простий: ліричний герой знайшов у старій книзі засушений і забутий кимсь квітка. І ці фарби, що втратили, пелюстки підняли в душі героя цілу буру думок і почуттів. Він замислюється про життя людини,...
  2. Аналіз вірша Я пам’ятаю дивовижне мгновенье Пушкіна А. С На думку відомого критика Н. Скатова, “ніхто ні до, ні після Пушкіна вже не створив у російської поезії нічого подібного до пушкінського образа любові… Любові – у зародку, у розвитку, у становленні, в изжитости, любові в разнообразнейших станах…”. Один з таких скороминущих станів, неповторних часточок буття поет запам’ятав у вірші...
  3. Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Заклинання” Воно було написано в 1830 році, у період Болдинской осіни. Уважається, що “Заклинання”, як і написане в той же час вірш “У берегів вітчизни далекої”, присвячене Амалии Ризнич; однак існує думка, що перше пов’язане зі спогадом про померлу грекиню Калипсо Полихрони. Свідченням цьому може служити ім’я, яким похрещена померла кохана...
  4. Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Я пережив свої желанья…” Живу сумний самотній И чекаю: чи прийде мій кінець?… Наскільки сильної повинна бути смуток ліричного героя, що він хоче, щоб швидше прийшов кінець його життя! Ці рядки свідчать про те, що він розчарувався у своїх мріях, свого життя. Ніщо вже не може змінити цього щиросердечного стану ліричного героя. І він...
  5. Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Фонтану Бахчисарайського палацу” Вірш А. С. Пушкіна “Фонтану Бахчисарайського палацу” було написано в 1824 році під час його посилання в Село Михайловское, “у далекий північний повіт”. Поет жив один у порожньому будинку, у глухомані псковських лісів. Пушкіна мучився, згадував Південь, Крим. Вірш відбиває його враження від відвідування Бахчисарая. В 1820 році він побував...
  6. Аналіз вірша Пушкіна “Село” У ньому дві частини, перша з яких була опублікована поз назвою “Самота” (1826). Повністю ” Село ” була відома тільки в списках. Один з них був спрямований автором паную, у котрого Елегія одержала зненацька позитивну оцінку як вираження “добрих почуттів”. У першій частині виникає картина сільського життя, побаченої “від суєтних...
  7. Аналіз вірша До моря Пушкіна А. С Первісний варіант вірша “До моря” був написаний Пушкіним у південному посиланні, в Одесі. Вернувся до цього послання поет уже в “новій” посиланні – у Михайлівськім, в 1824 році. Цей вірш завершувало собою романтичний період творчості Пушкіна. У цьому добутку досить відчутні елегійні мотиви. Причому, як відзначає В. А. Грехнев, в...
  8. Аналіз вірша А. С. Пушкіна Цей вірш присвячений Ганні Петрівні Керн, з якої Пушкін уперше познайомився в Петербурзі в будинку Олениных, на початку 1819 р. Уже тоді поет був зачарований красою й зачаруванням Ганни Керн. Після цієї зустрічі пройшло шість років, і Пушкін знову побачив Керн улітку 1825 р., коли вона гостювала в Тригорському у...
  9. Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Елегія” Мені важко, як неясне похмілля. Але, як вино – сум минулих днів У моїй душі чим старе, тим сильней. Мій шлях сумовитий. Обіцяє мені праця й горе Прийдешнього хвилюється море, що. Але не хочу, про други, умирати; Я жити хочу, щоб мислити й страждати; И відаю, мені будуть наслажденья Серед...
  10. Ідейно-художній аналіз вірша “Село” А. С. Пушкіна Так, вірш “Село” поет присвячує проблемі кріпосного права, що хвилювала багатьох мислячих людей того часу. Вірш має двухчастную композицію: перша частина (до слів “…але думка жахлива…”) являє собою ідилію, у той час як друга – політичну декларацію, відозву до сильних миру цього. Село для ліричного героя – це, з одного...
  11. Аналіз вірша Пушкіна “Я помню чудное мгновенье”. Форма і зміст У часи, коли монографічне опис ліричного тексту було ще не в моді, послання Пушкіна до А. П. Керн незмінно привертало увагу дослідників. Будучи загальновизнаним еталоном поетичного досконалості, воно служило і служить свого роду подразником, що викликає читачів на вчене ристалищі. Висока оцінка вірші довго залежала від біографічного коментаря, і лише...
  12. Аналіз “Чого являєшся мені у сні” Вірш “Чого являєшся мені у сні” увійшов до славетної збірки “Зів’яле листя”, створеної 1886 року. Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом. Вірш “Чого являєшся мені у сні” – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Закоханий юнак, який любить дівчину безнадійно,...
  13. Консультація до семінару: Аналіз вірша Пушкіна Що таке “семінар”? – Звичайне навчальне заняття під керівництвом вчителя з метою оволодіння новими знаннями або поглиблення вже наявних. Головна особливість семінарського заняття – у її змісті: учні виступають з підсумками самостійної роботи. Перша консультація – знайомство з темою майбутнього семінарського заняття, розподіл завдань для доповідей і повідомлень, їх сама...
  14. АНАЛІЗ ВІРША А. С. ПУШКІНА “ЩО В ІМ’Ї ТОБІ МОЄМУ?” Є у світі Серце, де живу я. А. С. Пушкін “Щастя Так мало створено для мене, що я не визнав Його, коли воно було переді мною”, – говорив А. С. Пушкін, тому що не сподівався на взаємність. Його Послання звернене до жінки, що його, Видимо, ніколи не любила: Що в...
  15. Аналіз жанру вірша Пушкіна “Осінь” Процес поетичного визрівання, що дає в результаті рясну “жнива”, показаний в “Осені” Пушкіна як природне переломлення творчих сил природи у свідомості поета. Баратинський в своїй “Осені” не пише про вічно відроджується природі. Вона дає лише “плід річних праць” “дозвільного селянинові”; поет-мислитель, “оратай життєвого поля”, не збирає ніякої жнив. Життя природи,...
  16. Аналіз вірша Пушкіна “Паж, або П’ятнадцятий рік” * Що користі в ньому? Як якийсь херувим, * Він трохи заніс нам пісень райських…” По цих непрямих асоціаціях вірш і Драма притягаються друг до друга, а виходить, і мотив відкритого отруєння одержує більшу ймовірність і значимість. Глянемо, нарешті, на кульмінацію “Моцарта й Сальери” з погляду сценічності. Цілком можливо, що,...
  17. Аналіз вірша Пушкіна “До моря” Улітку 1824 р. А. С. Пушкін по наущению своїх ворогів був відправлений петербурзьким начальством у псковське Село Михайловское. Ще в Одесі поетом опановували похмурі настрої. “Нудно… от приспів мого життя” – писав він своєму другові Дельвигу, при цьому називаючи себе “посилальним невільником”. А отут ще стояла розлука з морем, що...
  18. Аналіз вірша А. С. Пушкіна “До Языкову” (1824) Даний же вірш – послання до Языкову – відбиття думок Пушкіна і його поглядів на той момент. Добуток можна умовно роздягнулися на шість частин. У першої поет затверджує, що він близький Языкову за духом Творчості, що віршотворці, “один одному далекі по долі”, – родинні по природі свого натхнення. Це натхнення...
  19. Аналіз вірша Пушкіна “До Чаадаєва” Він вышней волею небес Породжений в оковах служби царської. Він у Римі був би Брут, в Афінах Периклес А тут він – офіцер гусарський. (“До портрета Чаадаєву”, 1820) Звернемося до вірша. Перечтем перший чотиривірш: Любові, надії, тихої слави Недовго тішив нас обман… і т. д. Як зрозуміти ці рядки? Очевидно,...
  20. Аналіз вірша А. С. Пушкіна “Осінь” Пушкін не раз і в прозі, і у віршах повторював, що осінь – його улюблене година року, тому поет описувала “сумовиту пору, очей очарованье” з надзвичайною переконливістю й емоційністю. Він розповідав про своє замилування: “Люблю…у багрець і золото одягнені ліси”. Поет оспівує “прощальну вроду”, незважаючи на швидке її завершення. Він...
Аналіз вірша чи Простиш мені мої ревниві мрії Пушкіна А. С
«
»