Аналіз епізоду “Перша невимушена бесіда Петра Гринева з Омеляном Пугачовим”

Пушкін їздив по місцях повстань в Оренбурзьку область. Він слухав оповідання людей, що жили в тих місцях. Завдяки побачений і почутому, Пушкін створив свою фундаментальну працю. На ньому грунтується майже вся повість ” Капітанська дочка “. Лише деякі імена й назви придумав поет.

Спочатку по цензурних міркуваннях не була опублікована глава про бунт у Білгородській міцності. Пушкіна у своїх паперах назвала її “Пропущена глава. Вона побачила світло тільки в 1880 році, через багато років послу смерті автора.

“Капітанська дочка”

– багатоплановий добуток. Основною темою повести є тема пугачевского бунту. Це повстання стало вищою крапкою боротьби селян зі своїми гнобителями. У повісті Пушкін намалював яскраву картину стихійного повстання. Різноманітний склад народного руху автор показує, уводячи образи козаків Яїка, покаліченого башкирца, поволзьких селян, місцевої голоти.

Друга тема – любов різних поколінь. У повісті автор розповідає про любов Марьи Іванівни й Петра Андрійовича, Василисы Єгорівни й Івана Кузьмича. Втративши коханого чоловіка, Василиса Егорова також гине від рук Пугачова за те, що прилюдно образила ватажка “банди”.

Любов у цьому добутку дозволяє не тільки жертвувати собою заради улюбленого, але вона й допомагає жити заради того, кого любиш.

Ще в повісті є багато невеликих сюжетних ліній, але вони другорядні.

Ідея цього добутку – розповісти читачеві про народне повстання за участю Пугачова, про долі людей, у ньому що брали участь, з точками зору самого автора.

Раніше письменник розповідали про Пугачова не інакше як про “лиходія”, “убивці”, “ворогу батьківщини”. До початку XIX століття ім’я Пугачова було під забороною. Пушкіна перший з літераторів і істориків побачив у Пугачові видатної людини з народу, розумного, чесного, сильного. Тому в повісті ми можемо побачити симпатії Пушкіна Пугачову й зробити висновок, що автор головним героєм повести вважає Пугачова.

Однієї зі сцен, що дозволяють зрозуміти ідею добутку, є епізод невимушеної бесіди Петра Андрійовича Гринева з Омеляном Пугачовим. Ця сцена перебуває у восьмому розділі повести, що називається “Незваний гість”.

Зав’язка епізоду відбувається тоді, коли до Петра Гриневу прибігає козак з оголошенням про те, що “государ” бажає його бачити. По дорозі до комендантського будинку Гринев побачив тіла Василисы Єгорівни й Івана Кузьмича. Ця картина символізує збурювання народу, якого гнітили й убивали. Це відбулося через те, що зло породжує зло, жорстокість породжує жорстокість. Придя в будинок, Петро Андрійович побачив незвичайну картину. За столом сидять Пугачов і десять козацьких старшин. Зовнішність Пугачова не виявляла нічого лютого. Сусіда свого років п’ятдесятьох він називав те графом, те Тимофеечем, те дядюшкой. Всі люди на зборах були рівними в правах. Кожний вільно заперечував Пугачова й висловлював свою думку. У поводженні Пугачова ми зауважуємо, що він був демократичний, жартував і навіть сміявся. Коли він зі своїми козаками затягли тужливу бурлацьку пісню, Гринев побачив у їхніх очах приреченість. Вони знали, що йдуть на неминучу загибель. Кульмінація епізоду наступає, коли Гринев і Пугачов залишаються для розмови один

На один. Між ними відбувається перша невимушена бесіда, що протікає не як бесіда самозванця з ворогом, а як людини з людиною. Гринев у досить м’якій формі висловлює Пугачову, що він не государ, а самозванець. Пугачов цього не заперечує, а навіть затверджує. Із цієї бесіди ми розуміємо, що він не ставив своєю метою захистити селян, бідняків. Вони були потрібні йому для створення армії. І взагалі, Пугачов ішов на Оренбург наудачу.

Цей епізод дуже важливий для розуміння всього добутку. У ньому наступає перелом у відносинах Пугачова й Гринева, становлення особистості Петра. Також ми довідаємося Пугачова з “людяної сторони”.

Як ми знаємо, Пушкін був майстром деталі. Тому кожна деталь насичена змістом. І в розбираємо епізоді, теж є деталі з дуже глибоким змістом. Наприклад, опис Пугачова за столом.

“Капітанська дочка” – це останній Твір Пушкіна, написане за рік до смерті. Воно стало як би заповітом письменник. Пушкіна дуже точно передав ярчайшую картину, загублені долі людей


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Аналіз епізоду “Перша невимушена бесіда Петра Гринева з Омеляном Пугачовим”

Categories: Нові твори

Links