Акорди богатирської героїки в романі “Вир”
Вершиною творчості Григорія Тютюнника є роман “Вир” – широке епічне полотно про народ, про звичайні, буденні і водночас героїчні людські долі напередодні та в роки війни, про важкі дороги до щастя. У романі немає такого персонажа, який би в усьому був ідеальним. Але всі мають у собі щось величне, позначене рисами парадно-богатирської героїки.
Згадаймо, якими постають перед читачем старий Інокентій Гамалія та його син Оксен. Вони – “з діда-прадіда перебійні”. Змолоду Інокентій пополамав ребра парубкам; немало погуляв за свого
Одружився “бісів парубок” зі своєю рятівницею супроти волі батька і зажив іншим житіям. Але справжні зміни в його розбишацькому характері сталися пізніше, коли повернувся він з військової служби бувалим воїном і коли доручили Оксенові головування в троянівській артілі. Багато прикрощів випало в ті роки на
Крутого норову, Інокентій не мирився з сином усе життя: не міг простити йому давнього непослуху. Та коли настала година воєнного лихоліття, батько й син робили одну справу – боролися проти ворога. Оксен, командир партизанського загону “Іскра”, наганяв жах на фашистів по всій окрузі, а сивий і величний, як пророк, Інокентій поширював серед людей свої “молитви” – прокляття ворогам, відроджуючи давні традиції кобзарів.
Роман закінчується трагічно. Іскрівський партизанський загін після успішної чергової операції опинивсь у ворожому кільці. В останньому бою всі загинули як герої, а невдовзі фашистські запроданці стратили й Оксенового батька. Коли його вели на смерть, усі люди “низько кланялися йому з-за тинів, а жінки мерли серцем, бо не хотілося їм, щоб умирав отакий геройський дід”.
Але і в тій трагедійності звучать сильні і мужні акорди богатирської героїки. Оксен свій останній постріл зробив уже після смерті, від конвульсивного поруху прикипілого до курка пальця. А сприйметься він як жест-символ, як прощальний салют нескорених, посланий з вічності у вічність.
Схожі твори:
- Пафос військово-патріотичної героїки у творчості Пушкіна Пафос військово-патріотичної героїки Вітчизняної війни, знайшло своє яскраве вираження в значительнейшем добутку пушкінської ліцейської лірики 1814 року – “Спогадах а Царському Селі”, прочитаному самим Пушкіним на публічному ліцейського, перехідному з молодшого курсу на старший, іспиті в присутності численних гостей і Державіна 8 січня 1815 року. Вірш був написаний Пушкіним за...
- Правдиве відображення героїки вітчизняної війни у творчості А. Малишка Поезія Малишка періоду війни – гнівний голос митця, обуреного жорстоким руйнуванням його рідного краю, його затишного світу. Для нього, як і для багатьох поетів того часу, це був період творчого злету. Згадаємо, що тоді з’явилися такі твори українських митців, як “Україна в огні” О. Довженка, “Слово про рідну матір” та...
- Життєвий вир героїв роману Григорія Тютюнника (за романом “Вир”) Роман “Вир” – один з найталановитіших і найемоційніших прозових творів у повоєнній українській літературі. Коли береш до рук книгу, то одразу звертаєш увагу на малюнок на обкладинці: над глибинними плесами звисає віття дерев. Так і спадає на думку: мабуть письменник змальовує не тихі життєві заводі, а вир життя, з усією...
- “Не сходь зі сходи свого будинку – там зло. Далі вдома зло вже тому, що далі – байдужість у романі” В. В. Розанов (По романі Л. Н. Толстого “Ганна Каренина”) 1. Роман про сімейні відносини. 2. Вплив суспільної думки на сім’ю. 3. Трагічна кінцівка добутку. Л. Н. Толстого завжди цікавили теми сім’ї, внутрісімейних взаємин чоловіка й дружини, їхніх дітей. Саме тому в багатьох добутках великого письменника в центрі оповідання перебуває саме сім’я. В 1870 році Толстої задумав створити новий роман....
- Образи різночинців у романі И. С. Тургенєва “Батьки й Діти” і в романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” И. С. Тургенєв і Н. Г. Чернишевський письменники другої половини XIX століття. Обоє автора займалися обществен-але-політичною діяльністю, були співробітниками журналів “Сучасник” і “Вітчизняні записки”. Н. Г. Чернишевський був ідейним вождем, листи-кому кріпосного права. У своїх добутках писате-чи виступили за звільнення народу Головним героя-мі цих двох романів є Е. Базарів і...
- Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом...
- Характер головного героя в романі в романі “Євгеній Онєгін” Більша частина публіки зовсім заперечувала в Онєгіні душу й серце, бачила в ньому людини холодного, сухого й егоїста по натурі. Не можна ошибочнее й кривее зрозуміти людину! Цього мало: багато хто добродушно вірили й вірять, що сам поет хотів зобразити Онєгіна холодним егоїстом. Це вже значить – маючи ока, нічого...
- Засудження війни і її наслідків у романі Еріха Марії Ремарка “Три товариші” За все, що сталося, я відчуваю в якійсь мірі й особливу відповідальність. Еріх Марія Ремарк. Людство стоїть на порозі XXI століття. Ось-ось наше століття стане історією. Якою саме? Які віхи воно вписало в літопис? Що закарбувалося в нашій пам’яті, в пам’яті наших батьків, дідів і прадідів? Жовтневий переворот і розпад...
- ЧиМожна виправдати вчинок Володимира Дубровского? (по романі А. С. Пушкіна “Дубровский”) Мені Дубровский дуже симпатичний. І я хочу постаратися його зрозуміти. Виріс Володимир Дубровский у добрій, гарній, чесній сім’ї. Батьки його дуже любили, і він ставився до них з повагою й любов’ю. Були вони небагатими дворяна-мі, але не почували себе приниженими. Батько Дубровского був людиною честі, з почуттям власного достоїнства. І...
- Самопізнання головного героя у романі “Місто’ Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед...
- Засудження війни та її наслідків у романі “Три товариші” Однією з найбільших трагедій є війна. Якою б не була вона за кількістю жертв чи масштабами руйнувань, війна завжди відлунюється тяжким болем у людських душах. Саме про біль втрат, про відчай людей розповідав читачам письменник-антнфашист Еріх Марія Ремарк. Декілька разів поранений на фронті, з опаленою душею повернувся він додому. Його...
- Образ народного бунтаря Чіпки в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. В основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною нерівністю, а також з жорстокими діями “захисників” народу. І одним...
- Образ Ярослава Мудрого в романі “Диво” Майже тисяча років минуло відтоді, як князював у Київській Русі Ярослав. Ллє й сьогодні ми з великим зацікавленням і захопленням читаємо про давні події далекого XI століття. Бо історія, як писав видатний український письменник Павло Загребельний, – це наше коріння, і чим воно глибше, тим міцніше ми стоїмо. Коли в...
- “Образ Жульєна Сореля у романі Стендаля “Червоне та чорне” Жульєн Сорель – це невисокий парубок років вісімнадцяти-дев’ятнадцяти, син теслі. В його родині усі широкоплечі, ставні, дужі, а він маленький та худенький. Його брати і батько ненавидять його, а він, в свою чергу, ненавидить їх. Священик місцевої церкви навчив його грамоті і Жульєн вивчив латинську мову і займається самоосвітою, читаючи...
- Образи велетнів у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Франсуа Рабле взяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки (літопис) “про великого і здоровезного” велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів – Грангузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля – втримана у тоні веселої, дубуватої сатири, висміювання всіх пороків, притаманних...
- Образ княжни Марії у романі “Війна і мир” У романі Льва Миколайовича Толстого “Війна і мир” в жіночих образах зображені різні характери, різні долі і різні типи жінок. І всі жіночі персонажі значущі, але, кожен по-своєму. Наташа Ростова, Яка, за словами Толстого, в ув’язненні роману стає “плодовитого самкою”, тобто знайшовши щастя в сім’ї і материнство. Елен Курагіна, яка...
- Схарактеризуйте образ Ж. Сореля у романі Ф. Стендаля “Червоне і чорне” Схарактеризуйте образ Ж. Сореля у романі Ф. Стендаля “Червоне і чорне”. Жульєн – син лісопильника Сореля. Його батько часто заставав не при роботі, а при читанні, але “ця пристрасть була йому осоружна: сам він не вмів читати”,- як говорить автор. “Це був тендітний, невисокий на зріст 18-19 років, з неправильними,...
- Молодше покоління в романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” В романі “Батьки і діти” І. С. Тургенєв розповідає про конфлікт двох поколінь на прикладі сімей Кірсанових і Базарова. Жодне покоління не може мати однакових поглядів, тому конфлікти між дітьми та батьками в різних сім’ях різні. Великий вплив на характер конфлікту, та й на його наявність, надають виховання, цінності, освіта,...
- П’єр Безухов на Бородінському полі в романі “Війна і мир” П’єр і сам не міг би пояснити, навіщо він поїхав на Бородінський полі. Він знав тільки, що неможливо залишатися в Москві, що потрібно їхати. Він хотів бачити своїми очима щось незрозуміле йому і величне, що повинно було вирішити його долю і долю Росії. Але в його рішенні була ще одна...
- Батько й син Болконские в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” У книзі діють два батьки й два сини Болконских. У моєму творі Мова йтиме й про старого князя Бол-Кінському, його взаєминах із сином, і про князя Ан-Дрее в ролі батька. Тільки в цій темі варто бачити не просто сімейну проблематику, зв’язану в книзі Тол-Стого також і з образами Ростових, Курагиных,...