Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад”

Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова ” Вишневий сад ” П’єси А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” різні й по проблематиці, і по настрої, і по змісту, але художні функції пейзажу в обох п’єсах схожі. Те навантаження, що несе пейзаж, відбита й у назвах п’єс. Пейзаж в Островського й Чехова є не тільки тлом, Природа стає діючою особою, а в Чехова вишневий сад є одним з головних персонажів. В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні з великою російською рікою вишневим садом. Величезний, колоритний волзький пейзаж придушує своєю красою, суворої й могутньої. На його тлі людин здається дрібною комашкою, незначністю в порівнянні з неосяжною, сильною рікою

Вишневий сад це затишний, спокійний куточок, дорогою серцю кожного, хто тут виріс і живе. Він гарний, гарний тією тихою, милою, затишною красою, що так притягає людини до рідного будинку. Краса природи завжди впливала на душі й серця людей, якщо, звичайно, у них ще жива душа й не зачерствіло серце. Так, Кулигин, дуже м’який, слабкий, але добра й чуйна людина все життя не міг надивитися на красу Волгиматушки. Катерина, ця чиста й світла душа, виросла на березі Волги й полюбила всім серцем ріку, що була

їй і іншому, і захисницею вдетстве.

Відношення до природи було в Островського одним із критеріїв оцінки людяності. Дикої, Кабаниха й інші слухняні піддані темного царства байдужі до краси природи, у глибині душі бояться її. Так, для Дикого гроза це Божа кара за гріхи. Герої “Вишневого саду” Раневская, Гаїв і всі, чия життя довгий час була пов’язана з вишневим садом, люблять його: ніжна, тонка краса квітучих вишневих дерев залишили незгладимий слід у них душах

Вся дія п’єси відбувається на тлі цього саду. Вишневий сад увесь час незримо є присутнім на сцені: про його долю говорять, його намагаються врятувати, про нього сперечаються, філософствують, про нього мріють, його згадують. В Островського також пейзаж доповнює дія. Так, пояснення Катерины з Борисом відбувається на тлі прекрасної літньої ночі, покаяння Катерины відбувається під час грози в напівзруйнованій церкві, де із всіх фресок уцелела лише картина пекла. Для Раневской і Гаева вишневий сад родове гніздо, мала батьківщина, де пройшли їхнє дитинство і юність, тут народилися й згасли їхні кращі мрії й надії, вишневий сад став частиною їх самих

Продаж вишневого саду символізує кінець їх безцільно прожитого життя, від якої залишилися одні гіркі спогади. Ці люди, що володіють чудовими щиросердечними якостями, прекрасно розвинені й утворені, не можуть зберегти свій вишневий сад, кращу частину свого життя. Аня теж виросла у вишневому саду, але вона ще дуже молода, повна життєвих сил і енергії, тому вона залишає вишневий сад з легкістю, з радістю, для неї це звільнення, крок у нове життя

Вона прагне назустріч новим життєвим випробуванням, мріючи посадити новий сад краще колишнього. Але в старому саду, у забитому будинку, залишився вмирати забутий старий Фірс. Вишневий сад не відпускає нікого просто так, як не дає людині спокою його минуле. Вишневий сад це символ життя, символ минулого й майбутнього. Він безсмертний, як безсмертна саме життя

Так, його вирубають, так, на його місці побудують дачі, але нові люди посадять нові вишневі сади, і все почнеться заново. У момент покаяння Катерины вибухнула гроза, пішов дощ, що очищає, що змиває всі гріхи. Але люди не настільки милосердні: “темне царство” зацькувало героїню, що насмілилася переступити його закони. Волга допомогла Катерине піти від нестерпного життя серед людей, припинила борошна й страждання

Дала спокій. Смерть у Волзі стала виходом з того тупика, куди загнали Катерину людська черствість і жорстокість. Пейзаж в


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад”

Categories: Нові твори

Links