Правдивість зображення місцевого колориту і справжнього іспанського характеру в новелі П. Меріме “Кармен”

ЗАНЯТТЯ 6

Тема:

Правдивість зображення місцевого колориту і справжнього іспанського характеру в новелі П. Меріме “Кармен”

ПЛАН

– П. Меріме – засновник реалістичної новели у французькій літературі XIX ст.

– Своєрідність композиції новели “Кармен”.

– Характеристика Кармен і Хосе.

– Поєднання рис новели і роману.

– Образ Кармен у світовому мистецтві.

Завдання для підготовчого періоду

– Повторіть особливості жанру новели.

– Простежте, як автор для вирішення теми використовує

специфіку жанру новели (гостро драматичний сюжет, “перевернуту” ситуацію, динаміку в розвитку дії, особливу роль фіналу), як через портрет, мовну характеристику, деталі побуту, вчинки і рішення героїв уточнює характери героїв.

– Складіть ЛС, ребуси, кросворди, вірші, тести, чайнворди.

– Занотуйте і прочитайте вірш Готьє “Кармен”.

Література

– История французской литературы. – М., 1956, – Т. 2.

– Нусинов И. Избранные работы. – М., 1959. – С. 367-407.

– Кімова Л. Образ сильної особистості в новелістиці Проспера Меріме. 10 кл. // Зарубіжна література в середніх навчальних

закладах України. – 2001. – № 6. – С. 19-21.

– Ревнивцева Є. Галерея психологічних портретів у новелі П. Меріме. // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №6. – С. 20-21.

– Порицький Л. Любляче серце. Життя Проспера Меріме. 7 кл. // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 6. – С. 18-19.

Інструктивно-методичні матеріали

За сюжетом новели П. Меріме – це яскраві оповіді, у яких зображено сильні характери, “цілеспрямованих людей”. Серед них були новели, що змалювали сучасну Францію, але здебільшого дія відбувалася в екзотичних країнах (Корсика, Іспанія, Алжир, Литва). Використовував автор і барвисті старовинні легенди або містичні історії. Отже, новели Меріме на перший погляд – романтичні. Однак письменник підірвав цей романтизм стриманим, точним, іронічним і навіть сухим стилем оповіді. Ще один улюблений прийом Меріме – введення оповідача, який був своєрідним “Я” новеліста. Об’єктивна і дещо іронічна розповідь оповідача була водночас коментарем, який поставив під сумнів вірогідність незвичайних подій.

Однією з найпопулярніших новел Проспера Меріме була “Кармен” (1845 р.), але задум її виник набагато раніше – ще під час подорожі Проспера Меріме до Іспанії 1830 року. Там він зустрів прототип жіночого образу – циганку Карменсіту. Перш ніж розпочати написання твору, письменник здійснив велику дослідницьку роботу вивчивши наукові праці про історію циган, їхню мову, щоб забезпечити правдивість того “місцевого колориту” і справжнього іспанського характеру, що зображено в новелі.

Людей сильних, незвичайних, яскравих, жагучих, таких, які далеко не завжди відповідали загальноприйнятому розумінню норм, Меріме знаходив і серед жіноцтва. Мотив жорстокої чарівності дістав свій подальший розвиток у новелі “Кармен”. За жанром – це реалістична психологічна новела.

Сюжет. Мандрівник – француз, фахівець з давньої історії зустрів колишнього солдата, а тепер розбійника Хосе Маріго, який розповів йому про свою пристрасть і ревнощі до циганки Кармен. Хосе, який був тоді єфрейтором і сподівався стати офіцером, уперше побачив вродливу циганку серед робітниць тютюнової фабрики і був зачарований її вульгарною, безсоромною і водночас демонічною красою. В наступному епізоді Хосе змушений супроводжувати Кармен до в’язниці, бо вона під час бійки різонула ножем хрест-навхрест обличчя їхньої робітниці. Героїня, скориставшись з того, що Хосе закохався у неї, втекла з-під варти. Натомість до в’язниці вже потрапив Хосе. Його понизили у званні до простого солдата. Циганка і далі переслідувала його, як зла доля. Він йшов за нею, мов слухняна дитина, і став рабом пристрасті. Кармен гралася бідним чоловіком, а той страждав від ревнощів. Вона стала причиною бійки між Хосе і поручиком полку, а це означало, що його військова кар’єра остаточно зіпсована. Він став контрабандистом, але це не було запорукою вірності Кармен у коханні до нього. Вона безупинно давала підстави для ревнощів Хосе, який дедалі більше палав пристрастю. Усе завершилося трагічно. У Кармен з’явився новий коханець Лукас. Не маючи більше змоги стримувати свій гнів, досаду і біль, вбив її ножем та віддав себе в руки правосуддя.

Тема новели – зображення життєвої долі циган та людей контрабандистів.

Ідея новели – засудження деяких негативних рис циганського народу, возвеличення винахідливості, сміливості та вміння вистояти у скрутних обставинах.

Проблематика:

– кохання;

– матеріального блага та його впливу на людину;

– помсти;

– товариськості;

– зради;

– честі і чесності;

– обов’язку;

– цінності людського життя.

На рівні сюжету – це типовий романтичний твір. Але в новелі головне не сюжет, а те, як він розроблений та викладений. Передусім не було нічого піднесеного в образі самої Кармен (вона не тільки гарна, у ній чимало непривабливих рис). Глибоко розкриває Меріме і образ чоловіка – жертви кохання. Тому стриманість, стилістична нейтральність початку й фіналу новели відтінили пристрасну та напружену оповідь основних частин, змусили поставитись до них критичніше. Крім того, останній трактат, допомагав читачеві краще зрозуміти вплив на Кармен середовища й оточення.

Для образу героїні характерне поєднання протилежностей: чарівності і жорстокості. На контрасті побудовані також характери Кармен і Хосе. Вони належали до народів з різною культурою, що дуже відрізняло їх одне від одного. Хосе – баск; а Кармен – циганка. Тут зіткнулися дві народності, відповідно, два погляди на світ. Меріме прагнув типізувати психологію своїх персонажів, розглядати вчинки сильних вольових особистостей крізь призму часу й національної належності.

Кармен і Хосе по-різному ставилися до кохання, що поєднувало їх обох. Для Хосе кохання – це щось постійне, незмінне, на все життя. Заради кохання він пішов її дорогою, став контрабандистом – тільки б завжди бути поряд з нею. Прояви волелюбної натури і вільного духу Кармен позначилися не тільки на її повсякденному поводженні, на характері її дій, загалом на способі життя, а й на її уявленнях про кохання. Вона не бачила в цьому прекрасному почутті чогось постійного, такого, що могло б заволодіти серцем назавжди. Це почуття виникло у неї імпульсивно, спонтанно, було не тривалим і могло також раптово зникнути, як і виникло.

Кармен уміла твердо обстоювати своє право бути вільною, самостійно вирішувати свої життєві проблеми, поводитися так, як самій подобалося. Вона зовсім не сприймала чиїхось втручань у свої особисті справи, не любила, щоб хтось нею командував. Та ця жінка – не тільки волелюбна, рішуча, тверда. Вона ще й горда, її гордість така, що викликало повагу, прикрашала людину, личила їй. Гордість Кармен дуже добре доповнила її зовнішні риси, дивовижним чином підсилила її вродливість.

Особливості новели:

– розповідь велася від імені оповідача;

– прийом оповідання в оповіданні – обрамлення;

– характеристика і опис циганського народу подано детально;

– слова іспанського та циганського походження, їх етимологія подані у великій кількості;

– героїня – внутрішньо вільна, сильна, але лякала своєю жорстокістю, упертістю. Художні особливості новел П. Меріме.

– центр уваги – внутрішній світ, показ внутрішньої боротьби;

– поєднання психологізму та ідейності;

– прийом “мовчання” про важливі події, описані в новелі;

– скупість описів (особливо природи);

– використання деталі, яка замінювала просторово-описові характеристики;

– герої з яскравими характеристиками, сильними почуттями;

– характери та психологія людей постали як результат певної епохи і національної належності та умов виховання;

– автор змалював образи через їхні вчинки, дії, не висловили своєї оцінки;

– еліпсна (двоцентрова) концепція новели.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Правдивість зображення місцевого колориту і справжнього іспанського характеру в новелі П. Меріме “Кармен”