Зображення російського національного характеру у творчості Н. С. Лєскова
1. Н. С. Лєсков – невизнаний геній свого часу. 2. Розкриття національного характеру в російській літературі. 3. “Леді Макбет Мценского повіту” Лєскова й “Гроза” Островського 4. Значення образа Катерини Ізмайловій для розуміння національного характеру. Про м’якосерда Русь! Як ти прекрасна!
Н. З. Лєсков Практично всі російські письменники позаминулого, XIX століття стали визнаними класиками або при житті, або через якийсь час після смерті. Усвідомлення літературно-суспільної думки наступало для них у сучасній їм епосі. Однак практично
Багато хто його думки, занадто сміливі для його часу, кривдили читачів і критиків, викликаючи на письменника “громи й блискавки” і валячи в тривалу опалу. Для літератури 80-х років XIX століття характерна спрямованість на розкриття національного характеру. Проблема особливостей світогляду й світосприймання російської людини зацікавила практично всіх письменників цієї епохи, тим більше що в подібних добутках гостро вставали питання, пов’язані з діяльністю різночинців, а потім і послідовників народницького руху. Подібні питання піднімалися й у творчості Лєскова. Але в його добутках основною темою є саме розкриття сутності характеру російської людини Цей образ – образ теперішнього росіянина, близького до народу, але, що виділяється з його червоною лінією проходить через багато хто його добутки.
Повість “Зачарований мандрівник” і роман “Соборяне”, оповідання “Лівша”, “Залізна воля”, “Відбитий ангел”, “Несмертельний Голован”, “Грабіж”, “Войовниця” поступово розкривають нам авторський задум, додаючи якісь незначні на перший погляд, але значимі риси до образа російської людини. Часто в рішення поставленої перед ним проблеми автор вносив оригінальні, але небажані як для читачів, так і для критиків акценти. Прикладом може бути оповідання “Леді Макбет Мценского повіту”, що є дійсним доказом того, що думка Лєскова не залежить від думок або очікувань читача й що він може залишатися творчо розкріпаченим. Оповідання цей був написаний ще в 1864 році й мали підзаголовок “нарис”. Однак автор свідомо використовує двозначний термін: оповідання Лєскова має життєву основу, однак не є биографичним або документальним Отут позначилися подання письменника про істинність і вимисел у добутку.
З одного боку, йому претила позиція сучасних письменників про те, що головне в тексті – вираження ідеї, а не життєвість. У цьому ключі Лєскова залучав жанр нарису, що належить достовірному й правдивому публицизму. Але при цьому природно, що частина фактів оповідання була додана самим художником Варто помітити, що назва добутку сталася багато в чому загальним завдяки своїй символістиці й глибині.
Дійсно, головною проблемою добутку стає проблема національного характеру: купчиха Мценского повіту Катерина Ізмайлова – один з ярчайших типів світової літератури, що втілив у себе честолюбство й властолюбство, спочатку розвінчане, а потім увергнуте в безодню божевілля. Однак ім’я головної героїні не випадково: образ, створений Лєсковим, сперечається з образом, створеним Островським. Але, якщо Катерина Кабанова до весілля була з гарної забезпеченої сім’ї, те Катерина Ізмайлова була взята “з милості” із середовища селянського стану, а тому є більшою простолюдинкою, ніж героїня Островського. У любовному аспекті життя Ізмайловій везе ще менше: прикажчик чоловіка Сергій – людин корисливий і вульгарний.
Але любов часто сліпа – через неї розвертається докладно описане криваве дійство – убивства свекра, чоловіка, малолітнього племінника, суд, подорож по етапі в Сибір, зрада Сергія, убивство суперниці й самогубство у волзьких хвилях. Такий разючий розрив між героїнями пояснюється просто: Катерина Лєскова позбавлена того поетизма й внутрішнього світла, які виділяють Катерину Островського Не вірить Ізмайлова й у Бога: перед самогубством “хоче пригадати молитву й ворушить губами, а губи її шепотять вульгарну й страшну пісню”. Релігійність і чистота Катерини Кабановой зробили її трагедію всенародної, національної, тому їй прощається неосвіченість і навіть деяка життєва “темрява”. У своїй же героїні Лєсков підкреслює богооставленность, властиву, на його думку, і усьому сучасному світу: “Прокляни день свого народження й умри”.
Після рядків цих звучить страшний діагноз російській людині: “Хто не хоче вслухатися в ці слова, кого думка про смерть і в цьому сумному положенні не лестить, а лякає, тому треба намагатися заглушити ці виючі голоси чим-небудь ще більше їх потворним. Це прекрасно розуміє проста людина: він спускає іноді на волю свою звірину простоту, починає дуріти, знущатися із себе, над людьми, над почуттям Не дуже ніжний і без того, він стає зол сугубо”. Ці слова – єдиний випадок втручання автора в тканину добутку. В А. С. Пушкіна є такі рядки: Тьми низьких істин мені дорожче Нас обман, що піднімає… Так і дві Катерини – перша, більше вигадана, чим друга, дорожче, ближче й світліше героїні Лєскова.
Лісочків же звеличує “низьку істину” про тьму простолюдинской, але росіянці душі Незважаючи на те що в обох випадках спонуканням до певних дій була любов, різниця в наслідках її величезна. Однак “Леді Макбет Мценского повіту” настільки ж важлива для розуміння душі російської людини. Цей добуток змушує задуматися над рядом важливих питань: хто ж ми такі – росіяни, які ми й чому такі





Схожі твори:
- Мова давньої української літератури Розгортання національно-культурного руху позначилося на зростанні суспільного значення літературної мови, яка ставала в цей час важливим засобом у боротьбі українського народу проти соціального, національного та релігійного гніту з боку шляхетської Польщі. В українській літературній мові цього часу співіснували два її типи: слов’яноруська і так звана “проста” мова. Проста мова утворилася...
- “Благоухающая свіжість почуттів” у поезії Панаса Фета Лірика Панаса Фета відкриває нам мир разючої краси, гармонии й досконалості, три становлющие якого – природа, любов і пісня. Фета можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осенїї зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про...
- Боротьба добра і зла – центральна тема у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” У творі дні далекого минулого дуже тісно пов’язані з днями тогочасної Москви. Прояви сил зла у романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях”. Навіть обличчя у нього було дуже дивне: “Правый глаз черный, левый зеленый. Брови черные, но одна выше другой”. У...
- Пісня про Нибелунгів характеристика образу Хаген Хаген – героїчний лиходій “Пісні про Нибелунгах”. На його рахунку два страшні злочини: вбивство чоловіка Кримхильды – Зигфрида і вбивство малолітнього сина Кримхильды від другого шлюбу з Этцелем – Ортлиба. X. виступає в оповіданні як антипод головної героїні. У битвах з данцями і саксами, а також в ході кривавого розбрату...
- Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на...
- Розшифруйте загадкові букви “Р. В. З” Досліджуючи текст, бажано виділити окремі епізоди добутку. Так, говорячи про відношення Димки до подій у селі, треба підкреслити, що ще до зустрічі із загоном червоноармійців-кавалеристів, він інстинктивно почував ненависть до бандитів. Можна звернути увагу на наступний факт. Димка бачив, як жебрак Авдей тайкома поставив хрест на могилі червоних бійців, убитих...
- Державні символи України Історично зложилося так, що державними символами кожної сучасної держави є: герб, Прапор і гімн. Прийнято вважати, що герб України – тризубець. Однак це не зовсім так. Тризубець усього лише малий герб України, а робота над більшим дотепер не закінчена. Так чи інакше, тризубець складе основу великого герба нашої країни. Символ...
- Забіла Віктор Миколайович Кохання Світить місяць, да не гріє, Мороз пече, вітер віє, Дме хтось трійкою такий До дівчини, що кохає, – Хтось такий того не знає, Що милая не його. Коні добрі орчикові Крешуть огонь об підкови, Морди тягнуть по землі; На аршин повитягали, У каблучку позгинались, Біжать, летять, як стріла. Корінний дзвіночком...
- Кати і жертви – за творами О. І. Солженіцина ОЛЕКСАНДР СОЛЖЕНІЦИН ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР СОЛЖЕНІЦИН “Кати і жертви” (за творами О. І. Солженіцина) Ім’я Олександра Солженіцина, яке довгий час було під забороною, зараз посіло своє місце в історії сучасної російської літератури. У 1989 році в нашій країні був опублікований цикл творів “Архіпелаг ГУЛАГ”, аналізуючи який, можна розкрити сутність теми...
- Рецензія на повість В. В. Бикова “Обеліск” Величезний інтерес представляє творчість відомого білоруського письменника Василя Бикова. Велика кількість повістей, оповідань було присвячено Великій Вітчизняній війні, героїзму і мужності наших людей. Розквіт творчості письменника припав на шістдесяті-сімдесяті роки. Саме в той час побачили світ такі великі твори автора, як “Сотников”, “Дожити до світанку”, “Вовча зграя” та інші. Події...
- Образ Незнайомки як втілення Вічної Жіночності (за віршами О. Блока) І. Філософія В. Соловйова як основа поетичних шукань О. Блока. (На початку 1900-х років О. Блок захоплюється філософією В. Соловйова, під впливом якого й написано цикл “Стихи о Прекрасной Даме”. Філософ вірив у рятівну місію Краси (єдність включала: Красу, Добро, Істину). Посередником у досягненні “всеєдності” покликане бути мистецтво. Риси позитивної...
- БЮХНЕР, Георг (1813 – 1837) БЮХНЕР, Георг (Btichner, Georg – 17.10.1813, Годделау – 19.02.1837, Цюріх) – німецький письменник. Бюхнер прожив надзвичайно коротке життя – лише 23 роки. Народився він у сім’ї лікаря в Годделау під Дармштадтом (Гессенське князівство). Під час на навчання у Дармштадській гімназії шкільною наукою займався мало, вважаючи її “мертвим...
- Визначте філософсько-моральний конфлікт драми Педро Кальдерона “Життя – це сон” Конфлікт драми “Життя – це сон” розгортається навколо принца Сехисмундо. Цей хлопець відчув на собі жорстокість свого батька. З дитинства принц був закутий у вежі, адже гороскопи передбачили його батькові, що син відбере в нього престол та буде жорстоким правителем. Але тепер в принца є шанс показати: чи буде він...
- Течії в ісламі Найбільш ранній і найбільший розкол був викликаний появою шиїзму (“шия” у перекладі з араб. – партія, секта). Шиїтський рух породжений невдоволенням персів до арабів-завойовників, тобто це було свого роду першим проявом анти-арабського руху в Ірані. У шиїзмі вірять, що законними спадкоємцями пророка Мухаммеда – імамами – можуть стати тільки його...
- “Я кару приймаю, бо завинив… ” (за новелою В. Стефаника “Новина”) Коли читаєш новели В. Стефаника, важко уявити, що йому належать ось такі слова: “Я оптиміст… коли я найшов у ваших душах такі слова, що можуть гриміти, як грім, і світити, як зорі – то це оптимізм “. Його твори здебільшого невеликі за обсягом, але вони справляють враження надзвичайне. За обсягом...
- Протиставлення – художній принцип роману А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 2. Онєгін і Ленский. 3. Протиставлення Тетяни й Ольги. 4. Тетяна – недосвідчена сільської панянка й світська дама. Легко помітити, що одним з основних принципів, якими керувався А. С. Пушкін при написанні свого роману у віршах “Євгеній Онєгін”, є протиставлення. Це й протиставлення характерів героїв, і протиставлення двох способів життя...
- Промова на вільну тему (приклад) Промова на тему освіта Освіта – чудове слово. Вже у самому його звучанні присутнє світло, що покликано допомагати нам упродовж усього життя, робити життєвий шлях яснішим, простішим та цікавішим. Світло, яке має розігнати темряву неуцтва, сумнівів, помилок. От яким глибоким та прекрасним змістом наповнене слово освіта. До освіти в усі...
- Портрет моєї сестри. Твір-опис Я хочу жити в просторому двоповерховому будинку з більшими вікнами з різьбленими лиштвами. На даху обов’язково повинна бути яскраво-червона черепиця, а на ковзані, як у казках Пушкіна, я посаджу півня, якого сам виріжу й прикрашу в самі неймовірні, яскраві кольори. Навколо будинку я обов’язково посаджу березу, ялину й каштан. А...
- Роль описів природи в розкритті внутрішнього стану героя (за поемою “Прометей”) АНДРІЙ МАЛИШКО АНДРІЙ МАЛИШКО “) А. Малишко – великий український поет. Багато його віршів вражають своєю пісенністю та ліричністю. У роки Великої Вітчизняної війни поет не кидав писати. З-під його пера виходили твори небаченої сили. Героями його ставали живі люди, що віддавали своє життя за Вітчизну. Безіменному герою зі Смоленщини А. Малишко...
- Фонетика, морфологія й словниковий склад эламского мови До сходу від Шумеру, розташованого в південній частині Двуречья, перебувала древня країна Элам. До нас дійшли тексти, написані на эламском мові клинописними знаками й особливим рисунковим листом, схожим на найдавніші письмові знаки шумерів. Коли вдалося прочитати ці тексти, виявилося, що эламский Мова не схожа ні на одну з мов Древнього...