Народна творчість Слово про закон і благодать (скорочено)


СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
Твір оспівує діяння великого князя Київського Володимира, онука Ігоря, сина Святослава, “про мужність і хоробрість якого… слух пройшов по багатьох сторонах…” Володарював він у Руській землі, що відома в усьому світі.
Князь Володимир народився “славним од славних, благородним од благородних” і, “дійшовши літ і снаги”, став єдинодержцем своєї землі та підкорив собі сусідні землі. Коли Володимир мудро і справедливо правив у Києві, “глянуло на нього всемилостиве око благого Бога” і зажадав він стати християнином і підданих своїх до християнства навернути. Охрестившись, прийняв християнське ім’я Василій.
Невдовзі відбулося хрещення всієї Київської держави і “слово євангельське землю осіяло”. Рушились ідольські капища, крушились ідоли, з’явилися замість них ікони святих.
У всій своїй пишноті постали святі церкви, де славословили Господа пастирі духовні – єпископи, священики та диякони. Усі люди, малі й великі, наповнили храми, проголошуючи хвалу Ісусу Христу: “Великий єси, Господи, і чудесні діла твої, Боже наш! Слава тобі!”
Як же не похвалити за все це чесного і славного між земних владик “премужнього Василія [Володимира]? Адже завдяки йому люди пізнали Господа і збулися “облуди ідольської”. Заслуга його тим більша, що він, ніколи не бачивши Христа і його


апостолів та вчинених ними чудес, поклонився розп’ятому і до сили Божої прилучився. Тому без вагань і сумнівів люди назвали Володимира блаженним.
Подібний він до імператора Константина Великого. Той утвердив християнську віру серед еллінів і римлян, Володимир же – по всій Київській Русі. Отже він “однакової слави і честі достойний”.
Добрим свідком благочестя великого князя Київського є зведена ним церква Святої Богородиці Марії, де згодом його самого було поховано. Вельми добрим свідком став також син Володимира Георгій [християнське ім’я великого князя Київського Ярослава Мудрого], який довершив незакінчене батьком. Він збудував святий Храм Божій Премудрості [Софійський Собор], прикрасивши його “золотом, і сріблом, і камінням дорогим…” Храм цей став “дивом і славою на всі навколишні країни”. Немає рівного йому “по всій півночі земній од сходу до заходу”.
Ярослав Мудрий звеличив славний Київ і доручив його Святій Богородиці. Матері Божій звів він Церкву Благовіщення на великих [Золотих] воротах, аби “благословлення… було і городу сьому”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Народна творчість Слово про закон і благодать (скорочено)

Categories: Скорочені твори

Links