Консультація “Аналіз ліричного вірша А. С. Пушкіна”

Самостійний аналіз ліричного вірша – робота вдумлива, складна, що вимагає чималих знань і умінь. Припустимо, що, працюючи над “своїм” віршем, ви зупинилися в скруті перед одним з пунктів плану загального аналізу і принесли це питання на консультацію… Питання перше. Місце, час, історія створення вірша “Тане хмар летюча гряда…”; обставини життя і суспільне становище поета. Відповідь. Елегія “Тане хмар летюча гряда…” написана А. С. Пушкіним на самому початку південного заслання: влітку 1820 року. Жорстока воля царя вирвала поета зі звичного і близького кола друзів, відправила в глушину південного степу, прирекла на негласний поліцейський нагляд. Але сталося так, що проїздив на південь з родиною генерал М. М. Раєвський, герой Вітчизняної війни 1812 року, запропонував поетові, хворому лихоманкою, приєднатися до їх подорожі по Чорноморському узбережжю Криму з тривалою зупинкою в Гурзуфі.

Три щасливі тижня Пушкін провів серед дружного сімейства Раєвських. Щоранку поет по крутих кам’янистих схилах спускався до моря насолоджуватися свіжістю ранку і жадібно вдихати запах моря. Про це він згодом розповів у листі до брата (з Кишинева, 24 вересня 1820 року):

“Суди, чи був я щасливий: вільна, безтурботна життя в колі милого сімейства: життя, яку я так люблю і якій ніколи не бачив, – щасливе, полуденне небо; чарівний край; природа, яка задовольняє уяву, – гори, сади, море… “

Тут поет пережив перше у своєму житті глибоке почуття до однієї з дочок генерала Раєвського. Є підстави думати, що це була молодша – Марія. (Згодом вона вийшла заміж за декабриста Сергія Волконського і пішла за чоловіком у заслання.)

В елегії “Тане хмар летюча гряда…” є рядок, в якій говориться, що юна дівчина серед світил південного неба шукає дорогу поетові зірку і називає подругам цю зірку своїм ім’ям:

* І діва юна в імлі тебе шукала
* І іменем своїм подругам називала.

Літературознавці дошукалися, що в далекій старовині, в середні віки, планету Венеру, яскраво палаючу в небі, називали “зіркою Марії”. А може бути, поважаючи таємницю поета, не треба гадати, до кого звернена вірш-до Марії або її сестрі Катерині?

Важливо інше: поет змушує читача разом з ліричним героєм пережити і цю тиху ніч із самотньою яскравою зіркою, і тугу люблячого серця в розлуці…

Те ж питання щодо вірша “В’язень”.

Відповідь. Вірш “В’язень” було написано в 1822 році в Кишиневі. Провулки, мощені великим кругляком, “каси” – молдавські будиночки з плоскими дахами, численні кав’ярні.. . Разноязикая натовп – молдавани, арнаути, греки та вірмени… Але і російської мови тут предостатньо! Генерал Інзов, намісник царя в Бессарабії, був добрим, чуйним людиною і не обтяжував Пушкіна казенної службою. Вранці поет робив канцелярську роботу по службі, читав книги з багатої бібліотеки полковника Ліпранді; вдень – прогулянки по околицях. Зустрічаючи циганський табір, уважно слухає їх пісні, та ввечері – зустрічі з друзями, молодими офіцерами штабу, розмови про конституцію, про крах деспотизму. .. Звучать епіграми, “Вільність”, “Пока свободою горимо. . . “. Так, Кишинів не був нудним містечком. І все ж це була неволя!

Олександр I давно скинув маску ліберального государя. Трон оточили церковники-бузувіри; просвітництво піддавалося нечуваним утискам; слово “конституція” заборонено було вимовляти. Аракчеєвські військові поселення насаджувалися по Волхову, по Ільмень, в Бессарабських степах: одноманітні сірі селища; барабанний дріб вранці; солдати-землеробсько ци, замучені муштрою і польовими роботами….

З-за кордону йшли вести про революційні настрої в ряді країн. В Італії діяли карбонарії – члени таємного суспільства, що готували повстання проти австрійського панування. В Іспанії Рієго очолив народний рух проти королівської влади. У лютому 1821 року в Греції спалахнуло повстання проти турецького панування. Почав його офіцер російської служби Олександр Іпсіланті, з яким Пушкін неодноразово зустрічався в Кишиневі.

Все це пояснює, чому в ліриці Пушкіна періоду південного заслання особливе місце зайняла тема свободи. Це поняття, яке поет відносив до розряду вищих людських цінностей, постійно зустрічається в його віршах: гроза – “символ свободи” (“Хто, хвилі, вас зупинив…”), океан – “вільний” (“Вітаю тебе, вільний океан…” ), море – “вільна стихія”. У вірші “В’язень” тема свободи дана в її трагічному повороті…

Консультація “Аналіз ліричного вірша А. С. Пушкіна”