Звертання до лірики Рубцова у випускному класі
Повернемося до поетапного планування й підкреслимо, що читання Рубцова старшими школярами найбільш складний і відповідальний процес. Звертання до лірики поета у випускному класі відбувається на тлі вивчення вітчизняної історії й літератури XX в., що створює благодатний грунт для духовно-морального, естетического осмислення творчості поета. Хвилюючі теми: минуле й майбутнє Росії, життя й доля людини, гармонія природи, вічні людські цінності – найбільше яскраво втілені у віршах Н. М. Рубцова “Бачення на пагорбі”, “Я буду скакати по
Естетический ідеал поета, сприйняття миру, розуміння російської долі, осмислення того зв’язку часів, що стала основою його поетичного світовідчування, втілені в “Баченнях на пагорбі”.
Вибіжу на пагорб
І впаду
Втраву.
И стародавністю повіє раптом з долу!..
З якоїсь завойованої висоти – “упаду” у глибину історії Росії; при цьому саме “падіння” –
За всі твої страждання й битви
Люблю твою, Росія, старовину,
Твої ліси, цвинтарі й молитви,
Люблю твої хатинки й квіти,
И небеса, що горять від спеки,
И шепіт верб в омутной води,
Люблю навік, до вічного спокою…
Це визнання в синовней відданості Вітчизні виражено дуже простими словами, і в цьому сполучнику “звуків, почуттів і дум” з’являється образ тисячолітньої Росії. Воно як би відсуває в небуття “тупий черевик вилицюватого Батия”. Визнання в любові до Батьківщини тут – реально виражена сила добра, що протистоїть силі зла. Ліричне “я” поета тут зливається з безліччю інших “я” – людьми колишніх століть, які відсунули колись від лику землі своєї “тупий черевик” не одного завойовника й з якими поет відчуває “самий смертний зв’язок” у любові Кродине.
Росія, Русь! Зберігай себе, зберігай!
Дивися, знову в ліси твої й доли
З усіх боків наскочили вони,
Інших часів татари й монголи
Тут оживає історія війни, що насувається на людину:
Вони несуть на прапорах чорний хрест,
Вони хрестами небо захрестили,
И не лісу мені бачаться окрест,
А ліс хрестів
На околицях
Росії
Деякі дослідники творчості Рубцова не без підстави схильні розглядати “Бачення на пагорбі” як пророцтво поета, що збулося зараз, у наші дні. “Інших часів татари й монголи”, на їхню думку, – нинішні руйнівники Росії. Головне ж тут те, що страшне бачення, символ недавніх (теперішніх або майбутніх!) лих Батьківщини, переривається зненацька просто – спокійним пейзажем, що вселяє надію, заспокоєння й віру в Росію:
И треба мною –
Безсмертних зірок Русі,
Спокійних зірок безбережне мерцанье…
До цього й іншого добутків (на вибір учителя й учнів) доцільно звернутися в школі. Не можна не сказати й про вірних помічників учителя – літературних музеях. Спілкування з поезією Миколи Рубцова на уроках літератури логічно сполучити з відвідуванням московських юнацьких бібліотек N199 СЗАО й N95 ЮЗАО, у яких базуються “Рубцовские центри”. Їхня експозиція має у своєму розпорядженні унікальні матеріали про життя й творчість поета. Музей залучає незвичайним оформленням, його “поетичний пояс” оточує відвідувача й несе в мир поезії
Спілкування з лірикою Н. М. Рубцова – дотик до миру росіянці душі й вічних людських цінностей. Це визначає актуальність прилучення юних читачів до його творчості в сучасній соціокультурній ситуації.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)