Звертання з далечини (За поезією П. Грабовського)

Серед українських поетів-в’язнів, яких було багато в історії вітчизняної літератури, Павло Грабовський займає важливе місце. Його поезія сповнена глибоких роздумів про найскладніше у світі: людину, людство, сьогочасне, майбутнє. Грабовський перш за все поет-громадянин, демок­рат, щирий українець. Такі люди не вагаючись клали своє життя на вівтар свободи.

“До Русі-України” – таку назву має вірш Павла Грабовського, який є зверненням до Батьківщини. Це своєрідне побажання – просте, невибагливе й водночас універсальне:

Бажав

би я, мій рідний краю,

Щоб ти на волю здобувавсь…

Поет не є категоричним, і це змушує читача замислитися над “програмою” Грабовського. Найголовніше з поба­жань, адресованих Україні-Русі, звучить так:

Щоб Русь порізнена устала

З-під віковічного ярма.

Ці рядки написані в 1894 році, коли, здається, про кріпосне право час було забути. Проте в Грабовського немає жодних ілюзій щодо царату: цей режим має бути докорінно знищений.

Відлунням поезії “До Русі-України” є твір “До ук­раїнців”. Тут українська щира душа поета відкриває найпотаємніше – бажання вільного розвитку нашого народу:

Чи

до краю спита чаша, –

Рабства чаша вікова?

Побудований з трьох строф-питань, вірш “До українців” примушує замислитися взагалі над поняттям свободи.

Шлях любові та освіти

Нас навіки поєдна! –

Так відповідає Павло Грабовський на три складні запитан­ня, поставлені у вірші.

Сатирою на сучасність є поезія “Орли”. Назва твору – це зла іронія, адже мова тут іде про “синів” України, які занедбали “рідну мовоньку” й радо напихають кишені грішми, А разом із грішми “орли” враз набралися дурної “малоросійської” пихи:

Ще й волають на мир

Гірш Московщини:

“Що за хлопський кумир

Народовщини!”

Ця ситуація в історії України повторювалася неоднора­зово. І кожного разу, так би мовити, далі їхати було нікуди. І Україну починало кидати у війни, смути, злидні. Та й що інше може статися з матір’ю, якої одцуралися діти? Сатира поезії “Орли” зла й гірка. Але перш за все правдива.

Поезія “Дітям” адресована українській юні. Своєю бу­довою твір нагадує народну пісню – так само вільно й розложисто тече ця мелодійна й водночас римована мова.

Не кохайтесь у користі

З її шматтями,

А прямуйте жити вмісті,

Бути браттями! –

Закликав Павло Грабовський.

Лексику й синтаксис народнопісенної творчості поет використав тут заради якнайпрозорішої зрозумілості тво­ру, а також задля того, аби показати власну єдність з рідним народом. Поезія “Дітям” звучить як відлуння поезії “Орли”: дітей буде навчено правильній життєвій позиції, а “орлам” уже нічим не зарадиш.

Цикл віршів “До Н. К. С.” звернений до жінки – друга по боротьбі. Це вершина ліричної творчості Павла Грабовського.

Такої певної, святої,

Такої рідної, як ти,

Такої щирої, простої –

Вже більше, мабуть, не знайти.

У цих рядках кількома широкими мазками відтворе­но портрет жінки, яка гідна бути другом поета-революціонера. Вона не лише ідейний соратник, але й вірний товариш, яскрава особистість. Ця жінка владна не лише підкорити своїми людськими чеснотами, а й прикрасити життя. Жінка-мрія, жінка-ніжність, жінка-сила – ось три іпостасі, які вирізняє в таємничій “Н. К. С.” Павло Грабовський. Життя трагічне за своєю суттю. Адресат поетичного циклу помер: “Без жалю загублено силу”. Тамуючи душевний біль, Грабовський звертає увагу перш за все саме на силу, яка не встигла повністю проявити себе в боротьбі й повинна піти за межу життя. А опісля смерті лишається пам’ять.

Таємниця “Н. К. С.” добре знана в історії української громадської думки й літератури: це Надія Сигида, дружи­на Павла Грабовського. І до неї звернені найпроникливіші рядки:

Таку не часто скинеш оком,

Такою тільки що марить…

А раз зустрінеш ненароком –

Навіки долю озарить!

Павло Арсенович Грабовський зробив великий внесок у вітчизняну літературу кінця XIX століття. Небагато хто до нього зумів так ясно репрезентувати власну громадську позицію, послідовно обстоювати принципи демократії Та свободи. Мужні й водночас ніжні, його поезії надихають на боротьбу, і ця боротьба вбачається Павлові Грабовському переважно боротьбою ідей. Саме за це ми щиро цінуємо творчість поета-патріота, громадянина й гуманіста Павла Грабовського.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Звертання з далечини (За поезією П. Грабовського)

Categories: Твори на вільні теми

Links