Зв’язок криміналістичної науки із природними й технічними науками

Варто розрізняти активне, творче використання криміналістикою даних природних і технічних наук від її взаємодії із цими науками. Використання данних інших на є прояв одного із законів розвитку криміналістики виражається в різних формах: від використання даних про досліджуваний природними й технічними науками закономірності об’єктивної дійсності до створення на базі цих даних або на базі спеціальних методів цих наук спеціальних метод криміналістики або її рекомендацій практиці. При цьому варто підкреслити, що ніяке використання даних

інших наук означає позбавлення криміналістики значення самостійної області знань

Криміналістика ніколи не виступала тільки ролі провідника чужих знань. На цьому неодноразово акцентував увагу А. И. Винберг, що писав, що криміналістика – це не конгломерат розрізнених даних з області фізики, хімії, біології й інших наук, а знання, що відрізняється якісно, нове знання. Як правильно відзначає А. А. ейсман, “основним і головним джерелом знань, що утворили зміст криміналістики, була безпосередня практика розкриття й розслідування злочинів”. Тим часом окремі юристи ігнорують ці принципові положення, що принижує

значення криміналістики як науки

Взаємодія криміналістики із природними й технічними науками не означає поглинання цих наук криміналістикою й включення їх у її зміст або, навпаки, поглинання ними криміналістики. Однак часом висловлюються саме такі думки. Так, наприклад, ряд криміналістів європейських країн (Я. Пещак, В. Солнарж, Л. Скроні й ін.) думають, що судова медицина, судова психіатрія, судова психологія, судова хімія й деякі інші науки, як і криміналістична наука, що сприяють своїми положеннями боротьбі зі злочинністю, є складовими частинами криміналістичної науки. Вітчизняні криміналісти не розділяють цих поглядів і здебільшого розглядають судову медицину, судову психіатрію й інші подібні галузі знань як галузі відповідних “материнських” наук, покликані обслуговувати своїми даними практику боротьби спреступностью.

Дані таких наук ураховуються криміналістикою при розробці нею своїх рекомендацій практиці. Так, наприклад, розробляючи тактикові огляду трупа на місці події, беруть до уваги характеристику трупних явищ і їхньої зміни в часі, ознаки, що дозволяють судити про знаряддя, яким заподіювалися ушкодження; при розробці методики розслідування вбивств, згвалтувань, тілесних ушкоджень і деяких інших злочинів – можливості судово-медичної експертизи й т. д. Ці дані саме враховуються, а не перетворяться криміналістикою, і тому, що вони згадуються у відповідних криміналістичних розробках, вони аж ніяк не стають криміналістичними, а їхні джерела – частиною криміналістичної науки

Точно так само застосування в криміналістиці деяких методі медицини й хімії не дає підстави вважати ті або інші розділи криміналістики або такий різновиду, що грунтується на її положеннях, практики, як криміналістична експертиза частиною, наприклад, судово-медичної науки або судово-медичної експертизи. З рівні успіхом можна було б тоді вважати криміналістику (і не тільки її) математичною наукою тільки на тім підставі, що в ній усе ширше починають використовуватися математичні метод. Якби навіть “математизація” криміналістики йшла більше швидкими темпами й більше широким фронтом, то й у цьому випадку криміналістика залишилася б (і залишається) юридичною наукою. Аналогічно обстоит справа із застосуванням у криміналістиці даних такої науки, як теорія інформації, і др.

Науково-технічний прогрес спричиняє розширення сфери взаємодії криміналістики із природними й технічними науками і їхніми спеціальними галузями. У цю сферу включаються всі нові й нові науки, такі, як біоніка, квантова електроніка, Кібернетика, біофізика й ін. Виникає й “зверни зв’язок”: досягнення криміналістики починають використовуватися іншими науками – археологією, археографією, палеопатологи й др.

Основне питання цієї глави складається в розгляді місця криміналістичної науки в системі наукового знання. У главі аналізується на основі наявного теоретичного досвіду розвиток наукових подань про природу криміналістичної науки з моменту її становлення до наших днів. На основі цих данних ми можемо робити подальше прогнозування розвитку криміналістичної науки з урахуванням сьогоднішніх реалій. У главі акцентується увага на особливому місці криміналістичної науки, її юридичній природі, оманами, які переслідували теоретиків криміналістів відносно місця криміналістичної науки в системі юридичних наук

Особливе місце в главі відведено питанню зв’язку й співвідношення криміналістичного наукового знання й природно-технічних наук, що у свою чергу дозволяє з більшою впевненістю визначити місце криміналістичної науки

У такий спосіб криміналістична наука є наукою двоїстої природи: природно-технічної й кримінально правовий, будучи у свою чергу юридичною наукою, займаючи там своє відособлене місце й у теж час тісно переплітаючись із іншими юридичними науками


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Зв’язок криміналістичної науки із природними й технічними науками

Categories: Нові твори

Links