“Зображення життєвих ідеалів героїв роману О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
Кожна людина має свій ідеал, не важливо, свідомо чи несвідомо, але вона прагне бути на нього схожим. Але уявлення про моральні ідеали у кожної людини, безумовно, свої.
Моральність – це те, чим живе людська душа, духовний світ людини, те, що вона вважає важливим і суттєвим для себе, принципи, за якими вона живе.
Олександр Сергійович Пушкін – геніальний російський поет і письменник, який залишив нам багатющу творчу і духовну спадщину. Такі люди, які володіють неординарним талантом, народжуються, напевно, раз на тисячоліття. І нам, безперечно,
Один з найбільш значних творів О. С. Пушкіна – його роман у віршах “Євгеній Онєгін”. По-моєму, кажучи про моральні ідеали поета, потрібно спиратися насамперед на нього.
Пушкін ставиться до своїх героїв критично, роблячи тим самим свій роман більш реалістичним, але в романі є образ, який прямо названий Пушкіним “милим ідеалом”, – це Тетяна. Зупинимося докладніше на цьому образі, що зібрав, що втілив у собі всі ті моральні якості, які були так важливі
Ось наше перше враження про Тетяну:
“Ні красою сестри своєї,
Ні свіжістю її рум’яною
Не привернула б вона очей”.
Не випадково Пушкін не намагається ідеалізувати зовнішність Тетяни, адже вона – ідеал краси духовної.
“Дика, сумна, мовчазна”, вона живе у своєму багатому внутрішньому світі, який сформувався під впливом “течії сільського дозвілля”, оповідань няні, настроїв, які народжувала в її душі сільська природа, романи “їй заміняли все”.
Світлий образ “мрійниці ніжною” – ось пушкінський ідеал. Але слід зазначити, що “мрійниця” – зовсім не означає “дурна і легковажна”. Пушкін звертає увагу на її “бунтівну уяву”, “розум і живу волю” і, звичайно, “серце полум’яне і ніжне”. Просто вона звикла жити у своєму внутрішньому світі, далекому від реальності, яка часом буває жорстокою.
В душі Тетяни немає поверхневих почуттів. Вона любить глибоко і щиро:
“Тетяна любить не жартома
І віддається безумовно
Любові, як миле дитя”.
“Легковажність пристрастей” Тетяни – свідоцтво глибини почуттів готовності їм довіритися. Порівнявши її почуття з почуттями Ольги, ми розуміємо, наскільки Тетяна вище у своїй здатності любити. Навіть пристрасть, яка запалилася в Онєгіні до кінця роману, здається нам “дрібним почуттям”. Пушкіну дорогий цей образ:
“…в милій простоті
Вона не відає обману…”.
Духовна чистота – ось що важливо для Пушкіна. Істинно моральним може бути лише чиста душею людина.
В останньому поясненні з Онєгіним Тетяна відмовляє йому. Але ж ми бачимо, що почуття в ній не згасли, вона не здатна забути людину, яку одного разу полюбила (на відміну від Ольги, яка скоро забула Ленського):
“Я вас люблю (до чого лукавити?),
Але я іншому віддана;
Я буду вік йому вірна”.
Тетяна не може залишити і зрадити свого нинішнього чоловіка. І справа тут зовсім не в боязні думки світу (воно їй байдуже). Справа в тому, що вона не може порушити свої моральні принципи і піти на зраду, змусивши страждати свого чоловіка. Тому вона залишається вірна своєму обов’язку перед чоловіком.
“Тетяна – руська душею” – ось ще одна деталь, яка істотно доповнює моральний портрет пушкінського ідеалу.
Тетяна близька до народу, і для Пушкіна це важливо. Народні образи часто зустрічалися в його творчості; досить згадати “Капітанську дочку”, епіграф до якої знайомий кожному. “Бережи честь змолоду” – ще один штрих до морального ідеалу Пушкіна.
Істинно моральна людина, на думку Пушкіна, завжди повинна відчувати свій зв’язок з народом.
Звичайно, не можна вичерпати моральні ідеали Пушкіна, розглядаючи лише один твір. Але це і є ті основні риси моральних ідеалів Пушкіна, які пройшли через усю його творчість. На цю тему можна говорити нескінченно, згадуючи лірику, поеми, казки, романи. Пушкін невичерпний, і хотілося б, щоб ми “виховували в собі людину”, саме читаючи Пушкіна.