Життєвий подвиг поета Павла Грабовського
Павло Арсенович Грабовський… Ім’я цього поета-борця стоїть поряд із іменами поетів-мучеників, слово яких кликало на боротьбу за найсвітліші ідеали людства. Про нього кажуть, що він поет “шевченківської долі”, бо всім своїм життям і поетичним словом служив своїй Україні.
Тридцять вісім років життя подарувала йому доля, двадцять із них – це переслідування, тюрми, заслання. Ще в юнацькі роки з’явилось у нього бажання “піти на муки за народ”, бо поет вважав: якщо в людини є батьківщина, рідна земля – це вже неабияке щастя,
Не скаржись на власне довідане горе, Що в жизні нести довелось; Поглянь лиш на сльози
Мало нас, та се – дарма; Міцна віра рушить скали… Тим загибелі нема, Кому світять ідеали. Ідеали П. Грабовського – бути захисником інтересів простого люду, вести його до боротьби за краще майбутнє:
Уперед до звершення замірів, Що поклав дев’ятнадцятий вік; Скиньмо владу катів-бузувірів, Щоб людиною став чоловік! Тяжкий життєвий шлях обрав собі поет. Були хвилини, коли він, доведений до відчаю життєвими негараздами, хворобою, дуже страждав. Але попри все нас вражає мужність і нескореність поета та його поезії:
Треба дбати про народну справу, Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! Оптимізм, глибока віра поета в перемогу народу звучать у поезіях митця. П. Грабовський вірив, що нащадки побачать і його частку праці на шляху до волі.
Отже, життєвий подвиг П. Грабовського в тому, що він в умовах страшного лихоліття сміливо йшов шляхом боротьби за майбутнє вільне життя, в тому, що своїм мужнім голосом запалював на боротьбу нових борців, в тому, що ніщо в його житті не змогло поставити митця на коліна.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)