Твір на тему – Поетичне вираження довічного прагнення українського народу до волі в поезії Павла Грабовського

Мало доля відміряла Павлові Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори зкликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених, у його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, незалежності.

Пристрасним закликом “Уперед за край рідний та волю” розпочинається вірш “Уперед”, в якому знайшли вираження найсокровенніші надії, прагнення побачити народ визволеним

від тяжкої неволі.

Скиньмо владу катів-бузовірів,

Щоб людиною став чоловік!

У кожній строфі твору відчувається глибока й непохитна віра в краще майбутнє. Автор звертається до тих, “хто не хоче конати” під владою “катів-бузовірів”, закликає до бою святого, повалення й знищення самодержавства:

Уперед до завзятого бою

За громадські та власні права…

У поезії П. Грабовського оспівується людина-борець, котру ніщо не зможе звернути з обраного шляху, хоч він і нелегкий. Наче перегукуючись зі словами Франкових каменярів, Грабовський у вірші “Думка тюремна” пише:

За в’язнем

в’язень одстраждає,

Але настане легкий час, –

І добрим словом спогадає

Потомок вільний мертвих нас!..

Світла й непохитна віра в добре маубктнє живе в зболеному серці поета, він вірить у повне соціальне й національне визволення трудового народу. Справжні борці не бояться мук і страждань, їхня справа ніколи не загине, і нарешті настане той, пише поет, коли “окриють їх колись вінки немручі”. Вірш “Справжні герої” сповнений щирого оптимізму та віри в щасливе майбуття.

Віру в перемогу народу автор проголошував і у вірші “Надія”: заклик не тікати з “лану битви” вселяв людям віру в перемогу світла над темрявою й надихав їх на боротьбу. Павло Арсенович стверджував, що “побачать вбогі України діти славетне, будуче прекрасне”, і він вірить, його народ почує цей заклик і візьме владу у свої руки.

Доля України завжди була трагічною й тяжкою, тож усім треба завзято боротися за її волю, за це й агітує поет:

Треба дбати за народну справу,

Швидше всім прокинутись од сну,

Одігнать минувщину криваву,

Наближать годиноньку ясну.

Адже лише народ має силу, тільки він здатен змінити власне життя на краще, потрібно лише вірити та боротися. Свою впевненість у силі українського народу Павло Грабовський висловив так:

Час настане для взаємин спільних,

Зоря згоди заблищить у тьмі.

Рівний всім, в сім’ї народів вільних

Раб-народ забуде об ярмі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему – Поетичне вираження довічного прагнення українського народу до волі в поезії Павла Грабовського