Жагуче, грізне, що бунтує серце
Учнівський твір По роману І. С. Тургенєва “Батьки й діти”.
Перед ним схилитися не соромно…
Н. Некрасов
Життя Тургенєва, знаменитого російського письменника, проходила в одну із самих насичених епох у житті Росії. Саме в цей період, на початку шістдесятих років XІX століття, у Росії зароджувався новий тип борця – різночинця-демократа, людини справи, що прагне до боротьби в ім’я зміни суспільного лада Росії. Образ, що втілив у собі всі ці риси, створив І. С. Тургенєв у своєму романі “Батьки й діти”. У головному герої –
Ідейна переконаність Базарові, його пристрасність борця й бунтарська натура багато в чому перевіряється в полеміці головного героя із представником реакційного табору “батьків”, захистів підвалин дворянсько-кріпосницького ладу Павлом Петровичем Кірсановим. Він “нігіліст”, – так назвав Базарові Аркадій. Саме ці слова збудили непримиренна суперечка між старим і новим, між “батьками” і “дітьми”. Кірсанов побачив в “нігілісті” ворога, причому небезпечного. Кірсанов тільки чекає моменту, щоб накинутися на Євгенія. Але Базарів спокійний. Його мовлення рішуче, фрази точні й вагомі. Небагатослівний Базарів перемагає “батьків” своєю передовою ідеологією, своїм талантом вести полеміку, показуючи супротивникові у своєму мовленні таку твердість і рішучість, що дерзає й мислить людині. Базарів прагне знайти у своїй боротьбі однодумця. Він хоче свої думки передати Аркадієві, однак розуміє, що його друг – “пташеня”, у якому вже занадто глибоко пустила коріння ідеологія “батьків”. Однак нетямовитість друга не занадто пригнічує Базарові. Базарів – людина думки. Він завжди впевнений у своїх силах, у своїй правоті, у силі своїх доводів. Базарів не просто заперечує, він ще бачить у своєму запереченні спосіб боротьби, і спосіб вірний.
Характерне відношення Базарові до народу. Для нього народ не тільки сівач і хоронитель землі, а ще й творець, творець, скульптор всіх багатств, якими володіє людство. Народ для Євгенія – друг. “Ну, що, приятель, заждався мене…” – ласкаво звертається Базарів до селянина. Хоча селяни вважають Базарові дивним, він все-таки для них “свій”. Базарів народився на землі, що викохано руками селян. Може, від нього, від свого народу й одержав у спадщину Євгеній жагуче й бунтарське серце. Базарів – люблячий, поважаючий син. Батьки дуже люблять Євгенія, він у них єдиний. Батьки героя набожні. Однак, заперечуючи релігію взагалі, Базарів не заперечує неї у своїх батьках. Батьки, мати особливо – саме святе для людини. Тому Євгеній любить і поважає своїх батьків. І в цьому – приклад багатьом нашим сучасникам.
Своєрідне відношення Базарові до жінки. “Базарів при всьому своєму нігілізмі любив гарненьких жінок, але любов, уже дотримуючись своїх принципів, заперечував”. “Нісенітниця й хвороба” – от що таке любов по розумінню Базарові. Однак Одинцову Базарів полюбив жагуче. І полюбив тому, що в ній побачив ідеал жінки, ідеал неординарної, мислячої особистості. Базарів пеняв, що він не один. Виходить, дійсно, є в Росії люди, честь і правда, боротьба й праця для яких – головне в житті.
Мрія Базарові збулася. І ми – цьому живі свідки. Ми живемо в суспільстві, де, як мріяв Базарів, будуть царювати демократія, рівноправність, щастя й праця. Образ Базарові має величезну моральну силу: у ньому ми бачимо твердження ідей справедливості й добра.
І здається, що Євгеній Базарів, буде для молоді прикладом беззавітного служіння своєму народу й Батьківщині.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)