Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ ЗбираНня та дослідження прислів´їв та приказок

ЗбираНня та дослідження прислів´їв та приказок

Перші збірники прислів´їв та приказок, що дійшли до нашого часу, з´явилися в другій половині 17 ст., хоча в науці існує думка, що їм передували інші збірники малих жанрів, що не збереглися. Одним із тогочасних збирачів прислів´їв був відомий український поет другої половини 17 ст. Климентій Зиновіїв. Він зібрав понад півтори тисячі прислів´їв, які уклав у рукописний збірник “Приповісті посполиті” і використовував їх у своїх віршах. Вперше добірку прислів´їв надрукував О. Павловський у своїй “Грамматике малороссийского наречия”

(1818), де вони служили матеріалом для вивчення української мови. Узагальнюючого плану була книга Д. М. Княжевича “Полное собрание русских пословиц и поговорок…” (СПб., 1822), у якій опубліковано 5365 зразків. Прислів´я, зібрані І. Котляревським, уві йшли до збірки “Русские в своих пословицах” І. Снєгирьова, виданій в Москві у чотирьох книгах (1831-1834) та у його доповнених виданнях “Русские народные пословицы и притчи” (Москва, 1848, 9625 текстів) та “Новый сборник русских пословиц и притчей” (Москва, 1857).

Серед українських збирачів першими можна вважати також Г. Сковороду, П. Гулака-Артемовського,

П. Білецького-Носенка, Г. Квітку-Основ´яненка, Л. Боровиковського, А. Метлинського, В. Забілу, М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича. Добірку прислів´їв надрукував Т. Шевченко в “Букваре южнорусском” (СПб., 1861), інші добірки прислів´їв були підготовлені О. Бодянським, М. Максимовичем, І. Срезневським, М. Костомаровим та ін. Першою окремою збіркою українських прислів´їв було здійснене з допомогою Г. Квітки-Основ´яненка видання В. Смирницького “Малороссийские пословицы и поговорки, собранные В. Н. С.” ( Харків, 1834), де вміщено 607 творів. На Західній Україні першим виданням був збірник Г. Ількевича “Галицькі народні приповідки”, що вийшов у Відні в 1841 p., куди увійшло 2715 зразків. У цьому ж році Л. Боровиковський опублікував добірку прислів´їв в альманасі Є. Гребінки “Ластівка”, а Я. Головацький – в альманасі “Венок русинам на обжинки” (Відень, 1847, Т. 2) подав розділ “Приказочки”. М. Закревський у другій книзі свого збірника “Старосветский бандуриста” “Малороссийские пословицы, поговорки и загадки и галицкие приповедки” подав близько 4000 прислів´їв, а в 1854 М. Номис (М. Симонов ) видав збірку “Українські приказки, прислів´я і таке інше”, що стала помітним явищем не лише в українській, а й у слов´янській фольклористиці. Чимало прислів´їв надруковано у збірках І. Манжури “Приказки, прислів´я і таке інше” (Харків, 1890), М. Костомарова “Нова збірка малоруських приказок, прислів´їв, примовок, загадок і замовлянь” (Одеса, 1890), Б. Грінченка, В. Гнатюка та ін. У шести книгах “Етнографічного збірника” (1901-1910) І. Франко опублікував понад 31000 прислів´їв. Це було найбільше досягнення фольклористичної науки у цьому жанрі.

Дослідження паремій розпочалося тільки в останній чверті 19 ст. Цікавим є виступ П. Чубинського, виголошений в 1873 р. на засіданні Південно-Західного відділу Російського географічного товариства “Поняття та уявлення південноруського народу про світила, висловлені в прислів´ях та приказках”. Велике значення мають теоретичні розробки О. Потебні “Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка.” (Харків, 1914) та М. Сумцова “Опыт исторического изучения малорусских пословиц” (Харків, 1896). У кінці 19 ст. з´явилося пареміологічне дослідження В. Перетца “Из истории пословицы. Историко-литературные заметки и материалы с приложением сборника польских пословиц по рукописи 1726 года”. У другій частині цієї розвідки автор аналізує приказки, вибрані із давньої української літератури. Значний внесок у дослідження жанру зробив І. Франко у теоретичних коментарях та передмовах до “Галицько-руських народних приповідок”. Йому, зокрема, належить обгрунтування принципів класифікації.

Серед фольклористів 20 ст. вивченням паремій займались А. Баг-мет, П. Попов, М. О. Рибнікова, В. Адріанова-Перетц, Л. Скрипник, Д. Бондаренко та ін. Відомим дослідником малих жанрів в Україні був М. М. Пазяк. Цілісним дослідженням жанру є його монографія “Українські прислів´я та приказки”, К., 1984; вступні статті до найповнішого тритомного академічного видання “Прислів´я та приказки” (К.: Наук, думка, 1989,1990,1991).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Збирання та дослідження загадок Історія збирання і дослідження загадок порівняно коротка. Спеціальну увагу на цей жанр збирачі фольклору звернули у 40-х роках 19 ст. Лише поодинокі приклади зафіксовані у збірнику М. Лучкая “Grammatica Slavo – ruthena” (Будапешт, 1830), “Учёных записках Московского университета” (1834), газеті “Молва” (1835). Вперше окремо 60 загадок подав Г. Ількевич у...
  2. Історія збирання та дослідження билин Дослідження билин в українській фольклористиці має небагату історію. Це зумовлено тим, що російськими вченими насаджувалась думка, що билинна традиція стосується виключно російської усної народної Творчості. Вже М. Грушевський у зв´язку з цим зазначав про згубний вплив теорії Погодіна, за якою начебто “в княжій добі українців не було в Києві”. Теорію...
  3. Збирання та дослідження ліричних пісень Перші публікації українських пісень з´являються наприкінці 18 ст. у російських збірниках М. Чулкова, В. Трутовського, І. Прача та ін. Окремим збірником українських пісень є “Малоросійські пісні” М. Максимовича (1827), де міститься понад 100 текстів. У наступному його збірнику “Українські народні пісні” (1834) він подає Твори за циклами: пісні військові, бурлацькі,...
  4. Зв´язок народної казкової прози з художньою літературою, збирання та дослідження казкового епосу Мотиви казок зустрічаються вже в проповідницькій і полемічній літературі як ілюстрації до дидактичних та моральних настанов, зокрема у творах І. Вишенського, І. Галятовського, А. Радивиловського, Ф. Прокоповича. З казковою прозою споріднена творчість Г. Сковороди: “Басни Харьковские” перегукуються зі звіриним епосом. Казкові мотиви поширені і в новій літературі. Так, в “Енеїді”...
  5. СКРИНЬКА ПРИСЛІВ’ЇВ І ПРИКАЗОК. АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК. ВЛІТКУ ДЕНЬ ГОДУЄ РІК І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА НАРОДНІ ДИТЯЧІ ПІСНІ ТА МАЛІ ЖАНРИ Урок 13. СКРИНЬКА ПРИСЛІВ’ЇВ І ПРИКАЗОК. АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК. ВЛІТКУ ДЕНЬ ГОДУЄ РІК Мета: поглиблювати знання учнів про прислів’я та приказки, пробуджувати в них інтерес до мови, бажання добре володіти нею; учити дітей бачити красу й силу кожного прислів’я, відчувати...
  6. СКРИНЬКА ПРИСЛІВ’ЇВ І ПРИКАЗОК І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА НАРОДНІ ДИТЯЧІ ПІСНІ ТА МАЛІ ЖАНРИ Урок 11. СКРИНЬКА ПРИСЛІВ’ЇВ І ПРИКАЗОК Мета: дати уявлення про суттєві ознаки прислів’їв; удосконалювати навички читання вголос і мовчки; учити виділяти в тексті головне; довести на матеріалах прислів’їв красу, багатство, влучність рідної мови; виховувати інтерес до читання. Хід уроку...
  7. Дослідження історичних пісень Дослідження історичних пісень починається лише у 19 ст. Перші публікації текстів зустрічаємо у збірнику М. Новикова “Полное новое собрание Российских песен. Четыре части” (1780-1781). Серед надрукованих там українських пісень є кілька історичних. Перший український фольклорний збірник “Опыт собрания старинных ма лороссийских песней” М. Цертелєва вийшов у 1819 р. Поряд з...
  8. Дослідження жанрів народної неказкової прози Перші записи народної неказкової прози знаходимо вже у літописах, зокрема в Руському літописі – оповідях про апостола Андрія, обрів, Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либідь, смерть віщого Олега, убивство князя Ігоря і помсту княгині Ольги. Літописці постійно фіксували легенди та перекази про значні історичні події, видатних державних діячів. У...
  9. Зв´язок жанрів родинно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження Із зародженням нової української літератури письменники почали широко використовувати у своїх творах елементи родинної обрядовості. Найперше це виявилося у драматургії, зокрема у драмах І. Котляревського ” Наталка Полтавка “, Г. Квітки-Основ´яненка “Сватання на Гончарівці”, п´єсі Т. Шевченка “Назар Стодоля”, в яких даються розгорнуті картини весільного обряду чи його етапів (сватання,...
  10. Історія дослідженНя дум Найдавніші записи дум, що дійшли до нашого часу, сягають II половини 17 ст. Перший відомий запис Думи датується 10 січня 1684 р. Це – Твір “Козак Голота”. В рукописному збірнику Кондрацького, віднайденому в архіві Ягеллонського університету в Кракові, зафіксовано чотири зразки дум з Волині. Цей збірник був виявлений і опублікований...
  11. Дослідження казкової прози Першими дослідниками, що започаткували збирання народних казок на поч. 19 ст., були Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Цертелєв, М. Максимович, І. Срезневський, Л. Боровиковський, М. Костомаров, О. Бодянський та ін. У 30-х роках 19 ст. з´явилися публікації народних казок: І. Срезневський подає окремі тексти до альманаху “Галатея” (1839), М. Костомаров...
  12. Історичний розвиток паремій, їх зв´язок з писемною літературою та дослідження Прислів´я і приказки – жанр, який пройшов довгий шлях розвитку. Про давність його походження говорять елементи міфології та магії, що дійшли до нас у текстах паремій. Як невеликий за обсягом жанр, він дуже швидко реагував на історичні події, зміни в суспільному житті, явища дійсності, і фіксував це у коротких стійких...
  13. Проблема дослідження: жаргонізми в мовленні школярів Ціль роботи: проаналізувати мовлення сучасних школярів (зокрема, учнів Ліцею при Забайкальському гос. пед. університеті) з погляду кількісного і якісного використання ними жаргонізмів Завдання роботи над проектом: 1) визначити поняття “жаргон” і “арго” і зіставити їх; 2) визначити, виділити й описати функції й різновиду жаргону; 3) провести анкетування учнів, щоб досліджувати...
  14. ЗАГАДКА: ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ Захарова Н. В. Запорізькийнаціональний університет Якщо раніше вчених цікавила перш за все мова і її будова, то сьогодніпредметом інтересу став зв’язок мови з людиною. Лінгвісти були змушенірозширити предмет свого дослідження і прийти до співпраці з представникамиінших наук, в першу чергу психології, соціології, етнографії і культурології, врезультаті чого виникли такі області...
  15. Дослідження жанрів дитячого фольклору З усіх жанрів дитячого фольклору перше привернули увагу збирачів, а пізніше дослідників колискові пісні. Вперше колискова пісня з´явилась на сторінках альманаху “Русалка Дністровая” у 1837 році, і з того часу цей жанр є об´єктом зацікавлення фольклористів. До найдавніших записів належать публікації у виданнях “Сборник украинских песен, издаваемый Михайлом Максимовичем. Часть...
  16. Переказ – МОВА ЯК ОБ’ЄКТ ТА ІНСТРУМЕНТ ІСТОРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Мова не лише унікальний засіб усного, писемного та електронного спілкування, але й носій усіх знань, насамперед історичних, які є компонентом кожної науки. Вона – основа інтеграції наук, розгортання міждисциплінарних досліджень, у тому числі й українознавчих. Мова є продуктом природно-історичного розвитку людства, пріоритетною ознакою окремішності етносу, нації, їх берегинею. У мові...
  17. Дослідження пражцев по граматиці Принципи структурного й функціонального підходу представники Празької лінгвістичної школи прагнули поширити й на вивчення проблем морфології й синтаксису. Морфологія розумілася празькими вченими як розділ теорії лінгвістичної номінації, що протиставлялася синтаксису як теорії синтагматичних способів, що вивчають сполучення слів, що виникають у результаті синтагматичної діяльності. У синтаксисі протиставлення мови й мовлення...
  18. Комунікативний вплив телевізійної реклами – приклад соціологічного дослідження В опитуванні у 2013 році взяли участь 11 працівників промислових підприємств у віці від 25 до 50 років. З’ясувалося, що працівники цієї сфери дивляться телебачення 1-2 рази на тиждень, приділяючи цьому заняттю до 2 годин. Дивляться телеефір ввечері. Найпопулярнішим телеканалом став “1+1” – його дивляться 3 респонденти, 2 – “Інтері”,...
  19. Дослідження поеми Твардовского “Книга про бійця” В 1946 році майже одне за іншим з’явилося три повних видання “Книги про бійця”, і герой її прийшов до читача “цивільному”, як давній і улюблений друг: про нього знали по радіопередачах і тому чекали з нетерпінням. А за три місяці до підписання до друку першого видання “Книги про бійця” у...
  20. Дослідження з російського фольклору Даль в “Тлумачному словнику” пише: “Лісовик ньому, але голосистий”. Це твердження здивувало поета К. Бальмонта, і він прокоментував його в такий спосіб: “Що ж стосується цього смарагдового самодура лісів, що любить кружляти прямолінійних людей, про нього існує народне слово, що є чарівним і красномовним протиріччям: ” Лісовик ньому, але голосистий”....
ЗбираНня та дослідження прислів´їв та приказок
«
»