“Художня своєрідність оповідання М. Вовчок “Максим Гримач”
Народні оповідання займають важливе місце у вітчизняній літературі будь-якої країни. Завдяки народним оповіданням можна дізнатися корисну інформацію про життя власних предків, про важливі події того часу. Але найважливіше, що можна витягти з такого твору – це відчуття повноцінного, істотного колориту, який часто хороший автор передає істинно і з повним розумінням справи. Думається, що народне оповідання Марко Вовчок під назвою “Максим Гримач” цілком можна віднести до еталонних зразків такої прози.
Насамперед, варто зазначити,
Особливої уваги заслуговує ніжна любов між Катрею і Семеном, і те, як авторка описала їх відносини. Ніжні почуття двох молодий людей один до одного, були надзвичайно сильними. Дівчина Катря розуміла, що її молодий чоловік не зовсім подобається її батькові. Вона не намагалася скандалити, як це зазвичай буває, вона погодилася спокійно чекати, поки вони зможуть бути разом. Будучи розважливою і спокійною, Катря викликає справжню повагу і розуміння з боку будь-якого читача. Втім, художня своєрідність цього твору розкрилося і в тому, що двом молодим так і не судилося бути разом. Терпляча Катря так і не змогла дочекатися Семена, він загинув під час роботи. Чекати дівчині більше нічого не залишалося, саме з цієї причини вона повністю зневірилася і вирішила завершити своє життя так, як у неї вийшло.
Даний твір відомої української авторки Марко Вовчок розповів про певний відрізок в житті однієї з численних сімей тогочасної України. Варто зауважити, що він, безумовно, наділений особливою літературною своєрідністю і навіть шармом, а тому повинен припасти до душі багатьом читачам.