Романтичність оповідання Марко Вовчок “Максим Гримач”

Творчістю Марко Вовчок починає якісно новий, вищий етап розвитку української прози – твердження в ній методу критичного реалізму. Однак, як її великий попередник і вчитель Т. Г. Шевченко, вона з’єднала у своїй Творчості методи реалізму й романтизму

Саме У романтичному настрої написане її оповідання ” Максим Гримач”, що ввійшов у другу групу добутків збірника “Народні оповідання”. По жанрі – це трагедійне соціально-проблемне оповідання. Майстерно романтизовані описані персонажі добутку. Максим Гримач – головний герой

оповідання, удівець, живе на своєму хуторі разом з дочками – Катею й Тетяною. Автор не уточнює коли відбувалися події, зображене час. Неподалік від Черкас жив на хуторі Максим Гримач. Використовуючи фольклорні матеріали, письменниця зображує його зовнішність і характер. “Таке-те богатир! Ходив у сап’яновому й в атласному. Був повнолицим, чорнобривим, чорновусим, веселим, жартівливим”. Характер у Максима справедливий, добрий, але запальний

“Якщо трапиться в кого з нашого села неприємність – головою ляже, але допоможе”. З особливою теплотою зображує Марко Вовчок у добутку й образ красуні –

Каті – старшої доні Максима Гримача. “Дівчина гарна й пишна, як королева”, – пише про неї Марко Вовчок

До нещастя, полюбила горда Катерина хлопця Семена. Але, на жаль, не був він вільним – був він бурлакою. Отже, батько не погодився віддати за такого хлопця заміж свою дочку. Сказала про це Катерина улюбленому, на що той відповів, що побудет у свого пана вже останній рік. “А потім побачу де хутірець червоний, і поклонюся твоєму батькові”. Із цими словами й відправився Семен у далеку дорогу разом з іншими своїми товаришами. Рушили Козаки на видобуток восени, обіцяли вернутися навесні. А Катерина, очікуючи улюбленого, “сидить у світлиці вишиває шовком рукава й рушника й усе у віконце поглядає, чи крутить пурга або це сніг тане, або теплом повіє”.

Настала весна, зацвіли вже й вишні, чекає біля вікна дівчина, а його всі немає. Але от один раз увечері побачила вона на Дніпрі човен, що швидко наближалася до берега, і правил цим човном не її Семен. І почула вона від козака, що приплив, страшну звістку: під час бури на Дніпрі загинув її улюблений, коли вертався додому. Жахнулася Катерина. Придушено-тужливий тон оповідання передає щиросердечний стан побитої горем дівчини. Вернувшись до батька, сказала Катерина: “Тепер уже вільний мій наречений, батько”. А на другий день попрощалася Катерина з батьком і сестрою, “одяглася в кращий одяг, постояла небагато під кучерявою вербою, де зустрічалися з улюбленим при місяці, та й кинулася у воду. Ранком стали шукати Катерину, побігли до води, а там тільки вінок маковий плаває, що сплела Катерина. Довго корив себе Максим і все повторював: “Катя! Котячи! Дитинка миючи гарна! Загубив я твої роки молоденькі!”

Оповідання “Максим Гримач”, як і інші романтичні добутки, сповнені глибокого ліризму, фольклорної поетики. За допомогою образа Катерини письменниця натхненно зобразила вірність у любові, а образ Максима Власника персоніфікує народний ідеал чесності й шляхетності


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Романтичність оповідання Марко Вовчок “Максим Гримач”

Categories: Нові твори

Links