Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Художні портрети чиновників у комедії “Ревізор” і поемі “Мертві душі”

Художні портрети чиновників у комедії “Ревізор” і поемі “Мертві душі”

Николайвасильевичгоголь, всемсердцемлюбя Росію, немогоставатьсявстороне, бачачи, чтоона погрязлавболотекоррумпированного чиновничества, ипоетомусоздаетдвапроизведения, отображающихдействительноесостояниестрани. Однимизетихпроизведений являетсякомедия”Ревизор”,вкоторойгогользадумалпосмеятьсянад тим, що”действительнодостойноосмеяниявсезагального”.Гогольпризнавался, чтов”Ревізорі”він вирішив”собратьводнукучувседурноевроссии, всенесправедливості”.В1836годупьесабила поставленанапетербургскойсценеиимелагромаднийуспех.

Комедиягоголя, затронувшаявсе живиевопросисовременности, викликала самі противоречивиеотклики.

Реакционниекругибоялисьвлияния”Ревізора”наобщественноемнение. Онаимелаполитическийсмисл. Передові кругивосприняли”Ревізора”какгрозноеобвинениениколаевскойроссии. Гогольсоздалглубокоправдивоепроизведение, проникнутоеостримюмором, щовикривало бюрократическуюсистемуроссии. Маленький, захолустнийгородок, гдецаритпроизволинет дажеполицейскогопорядка, гдевластиобразуют корпорациюмошенниковиграбителей, воспринимаетсякаксимволвсейниколаевскойсистеми.

Епіграф-“Назеркалонечапенять,

колирожа кривий”-узагальнюючий, обличительнийсмисл “Ревізора”. Весьстройпьесидавалпонять, що захолустнийгородок, изкоторого, каксказалгородничий,”хотьтригодаскачи, нидокакогогосударстванедоедешь”,естьтолькочастьгромадного Бюрократическогоцелого. Реакціонери кричали, чтосюжетнеправдоподобен, считаянереальним, чтобитакойтертийкалач, какгородничий, Могпринятьпромотавшегосятрактирного денді,”бурульку”,”ганчірку”заревізора.

Нотакие случаибилинередки. Развитиесюжетастроитсянастрахе, напсихологиичиновников. Хлестаковапринимаютза крупногочинапотому, чтоон”неплатитине їде”.

Городничийдаетхлестаковувзяткиирадуется, чтосумелетосделать, етозначит, чтохлестакий”свій”,тоестьтакойжевзяточник. Картина всеобщегомошенничества, взяточничестваи произволасоздаетсячерезрепликичиновников(больнихморятголодом, у солдатподмундирами нетнетольконижнегобелья, ноидажерубах, гроші, собранниенацерковь, пропилиипроели. Решилиобъявить, чтоцерковьпостроили, ноона зГорела).Всечиновники-Порождениевековой бюрократическойсистеми, никтоизнихнедумаетогражданскомдолге, каждийзанятсвоминичтожнимиинтересами, духовнийинравственний уровеньихкрайненизок.

Суддя Ляпкин-Тяпкинне заглядиваетвбумаги, потомучтонеможетразобрати, гдеправда, агденеправда. Багаторічна волокитаивзятки – таковсудветомгороде. Пронираиплутземляникаещеидоноситмнимому ревизорунасвоихколлег.

(ДоносиприниколаеIбиливбольшомходу. )Смотрительучилищхло пов-запуганноесущество:тупиеучителяприносятбольшепользи, Потомучтобезвредниивольнодумстванедопустят. Навторомпланепредставленикупци, мастеровие, полицейские-всяуезднаяроссия. Типичностьперсонажейгоголявтом, що городничие идержимордибудутприлюбомрежиме. Вобрисовкехарактеровгогольразвиваеттрадициигрибоедоваипушкина.

Іншим добутком, що займає центральное місце у творчості Гоголя, є поема “Мертві душі”, що автор почав пісать в 1835 році по наполегливій раді Гарматина. Центральний герой поеми – Павло Іванович Чичиков. Вхарактереетогогерояяркопроявилюсьбуржуазноеначало, котороеещетолькозарождалосьвроссии. Отношениегоголякчичикову-етоотношениеписателякроссиитоговремени. Питання, кудаидетроссия,-центральнийвпоеме.

Гогольпостроилпоемудвупланово. Соднойсторони-Мертваяроссия, сеепомещикамиигубернскимичиновникамивсехрангов, сдругой-приходящаяейнасмену”Россиячичикових”,котораявпоемепредставленаоднимгероем. Гоголь, чтобиярчеосветитьпроисхождениеижизненноеразвитиеновоготипа, осмислитьегоисторическоеместо, докладно зупиняється набиографии, характереипсихологиигероя.

Онпоказивает, каксложилосьегоумениеприспосабливатьсявлюбойобстановке, орієнтуватисявлюбойситуации. Отецдалюномучичиковусовет:”Всесделаешьивсепрошибешьнасвете копійкою”.Всяжизньчичиковасталацепьюмошенническихмахинацийипреступлений.

Новийгеройобладаетпреимуществами, которихнет упоместнихдворянигубернскогообщества. Наегостороненекотороеобразование, енергія, заповзятливість, необикновеннаяловкость. Воспитаниепомогаетемувтиратьсявдоверие. Чичиковрасчетливоитерпеливоможетвижидатьнужногомомента. Показавпревосходствосвоегогерояпередобществом, Гогольвместестемобнажилвсюпошлостьиподлостьегонатури.

Гражданскиеипатриотическиечувстванетревожатчичикова, сполнимравнодушиемонотноситсяковсему, чтонеотвечаетеголичниминтересам. Авантюричичиковасвязанисчеловеческиминесчастьями, онзаинтересованвтом, чтобикакможнобольшеумиралокрепостних. Губернскоеобществопринимаетмошенникаиплутачичиковапотому, чтосчитаетегомиллионером. Загальне, чтосближаетчичиковаигубернскоеобщество,-етотажечерта:жажданаживі.

Губернскомуобществучуждипонятияогражданскихиобщественнихобязанностях, для нихдолжность-толькосредстволичногоудовольствияиблагополучия, источникдоходов. Вихсредецарятвзяточничество, угодничествопередвишестоящимичинами, полнейшееотсутствиеинтеллекта. Чиновничествосплотилосьвкорпорациюказнокрадовиграбителей.

Городскиеверхичуждинароду. Гогольвдневникеписалогубернскомобществе:”Идеалгорода-етопустота. Сплетни, перешедшиепредели”. Пошлостьиничтожествоинтересовхарактеризуютиженскоеобщество.

Спретензияминавкусииобразованностьсочетаютсясплетни, пустаяболтовняогородскихновостях, жаркиеспорионарядах. Дамистремилисьподражатьстоличномуобществувманереговоритьиодеваться, безужиЛкионинепроизносилиниодногослова. Гогольосуждаетдворянскоеобщество, Рабскикопировавшееиностранниеманери. ГероиГоголянепротестуютпротивстеснившейихжизни, против”потрясающейтинимелочей”.

Онисами, в сущности, “продолжениеивиражениеетойдействительности, воспроизведеннойв”Мертвихдушах”.Итак, Гогольпоказиваетмирсоциальнихпороков. Но, какмипоняли, нетолькоониволнуютписателя. Злоупотреблениячиновниковчащевсегосмешни, ничтожниинелепи.”Непочинуберешь”-вотчтосчитаетсяпрегрешениемветоммирке.

Ноименно”пошлостьвсеговцелом”,анеразмерипреступнихдеянийужасаютчитателей. “Потрясающаятинамелочей”,какпишетГогольвпоеме, поглотиласовременногочеловека. Развязкав”Ревизоре”и”Мертвихдушах”трагична, потомучтопризрачниецели, ккоторимстремятсягерои, растворяются, какдим, какнаваждение.

ГородГоголя-етосимволический,”сборнийгородвсейтемнойсторони”. Ивсежеавторвидитсветлоеявление. ето смех, которийдолженвилечитьдушу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. А. И. Герцен: “…не ревізькі – мертві душі, а всі ці Ноздреви, Манилови й всі їм подібні – от мертві душі, і ми зустрічаємо їх на кожному кроці” (“Мертві” душі поміщиків у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”) 1. “Мертві душі” – історія створення й задум. 2. Основна думки добутку. 3. Душі “мертві” і “живі” впоеме. 4. Значення композиції в розумінні добутку. 5. Росія – країна “живих” душ Зревшее на протязі декількох десятиліть бажання Н. В. Гоголя написати великий епічний добуток, присвячений долі Росії, привело письменника до задуму...
  2. Сатиричне зображення чиновників у комедії Н. В. Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві души”, був подарований Гоголю А. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати произведение про Росію, висміяти недоліки бюрократической системи, які так добре відомі кожній російській людині. Работа над комедією так захопила й захопила Гоголя, що в листі Погодину він написав:...
  3. Сатиричне зображення чиновників у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві А. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав...
  4. Характеристика чиновників у комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь давши в комедії “Ревізор” широку картину правління в Росії в 30-х роках XIX століття. У комедії висміяна й побутова сторона життя мешканців невеликого міста: незначність інтересів, лицемірства й неправда, чванства й повна відсутність людського достоїнства, марновірства й плітки. Це розкрито в образах поміщиків Бобчинського й Добчинського, дружини...
  5. Художні особливості поеми гоголя “Мертві душі” Гоголь давно мріяв написати произведение, в “якому б з’явилася вся Русь”. Це повинне було бути грандіозний опис побуту й вдач Росії першої третини XIX століття. Таким добутком стала поема “Мертві душі”, написана в 1842 році. Перше видання по цензурних міркуваннях було озаглавлено “Пригоди Чичикова, або Мертві душі”. Така назва знижувала...
  6. Процес деградації поміщицького класу в поемі “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь, всім серцем люблячи Росію, не міг залишатися осторонь, бачачи, що вона загрузла в болоті корумпованого чиновництва, і тому створює два добутки, що відображають всю дійсність стану країни. Одним із цих добутків є комедія “Ревізор”, у якій Гоголь задумав посміятися над тим, що “дійсно гідно осміяння загального”. Гоголь...
  7. Сатиричне зображення чиновництва у творах Гоголя (“Ревізор”. “Мертві душі”) У комедії “Ревізор” і в поемі ” Мертві душі ” Гоголь звернувся до важливих соціальних тем. У них Мова йде про життя цілих станів – повітового чиновництва, помісного дворянства. У поле зору автора “вся Русь”. Місця, де відбуваються події, узагальнені й типізовані: ніяк не визначаються географічно ні містечко, де діє...
  8. Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі...
  9. Аналіз епізоду “Чичиков у Ноздрева”(по поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”) Висміюючи пагубний вплив кріпака ладу не тільки на селян, але й на самих кріпосників, Н. В. Гоголь у поемі ” Мертві душі ” створює целую галерею образів поміщиків, де кожна особа виступає як яскравий індивідуальний характер, і в той же час є типовим. В образі Ноздрева Гоголь показує людину, геть-чисто...
  10. Твір по поемі “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь не раз звертався до теми чиновницької Росії. Сатира цього письменника торкнулася сучасних йому чиновників у таких добутках, як “Ревізор”, “Шинель”, “Записки божевільного”. Ця тема знайшла своє відбиття й у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”, де, починаючи із сьомої глави, чиновництво перебуває в центрі уваги. На відміну...
  11. Ноздрев і Хлестаков: порівняльна характеристика (По добутках H. В. Гоголя “Мертві душі” і “Ревізор”) 1. Загальні риси героїв. 2. Розходження в характері Ноздрева й Хлестакова. 3. Характеристика персонажів з погляду автора. 4. Вневременность їхнього існування. Цю крилату фразу, вкладену М. В. Гоголем у вуста Хлестакова з “Ревізора”, з повною підставою можна віднести до іншого яскравого персонажа письменника – Ноздреву з “Мертвих душ”. Легкість незвичайна...
  12. Тема батьківщини й народу в поемі “Мертві душі” Роботу над поемою “Мертві душі” Н. В. Гоголь почав в 1835 році. Первоначальное бажання Гоголя “… показати хоча б з одному боку всю Русь…” поступово переростає в задум “твору повного”, “де було б уже не одне те, над чим варто сміятися”. Пізніше, уже після публікації поеми, Гоголь напише: “Бивает час,...
  13. Яка роль образа Чичикова в поемі Мертві душі? Тема дороги й образ Чичикова поєднують всі різноманітні сцени-картини в поемі “Мертві душі”. Зовні сюжет побудований як опис подорожі Чичикова по деякій російській губернії, оповідання про Павла Івановичі проходить наскрізною ниткою через весь добуток, інші герої характеризуються не тільки самі по собі, але й через відносини із Чичиковим. Однак зміст...
  14. Капітан Копейкин герой “Повести про капітана Копейкине” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” “Повість про капітана Копейкине” існує в трьох основних редакціях; у сучасних виданнях друкується друга, не пропущена цензурою. Фольклорне джерело образа К. К.- цикл розбійницьких пісень про злодія Копейкине, особливо “Копейкин зі Степаном на Волзі”. Можливі літературні джерела – “Вадим” М. Ю. Лермонтова, “Дубровский” і ” Капітанська дочка ” А. С....
  15. Портретні описи образів у поемі “Мертві душі” Велика майстерність Гоголя-реаліста позначилося в поемі в створенні їм галереї безсмертних образів поміщиків, яскраво індивідуалізованих. Ця індивідуалізація досягається різноманітними прийомами. Насамперед серед цих прийомів слід зазначити підбор влучних слів (прикметників, іменників, дієслів, прислівників), що визначають ту або іншу сторону характеру виведеного діючої особи От, наприклад, Манилов. Уже при першому згадуванні...
  16. Епітети в поемі Гоголя “Мертві душі” Епітети в поемі Гоголя виконують функцію реалістичного уточнення зображуваної дійсності. Гоголь – винятковий майстер створювати епітети величезної ємності й змістовності, що відрізняються новизною й тому що міцно запам’ятовуються. Наприклад: мужність, що озлобляє; нелюдська старість; необгонимая трійка; навідне жах рух і др. Мові поеми Гоголя властиві деякі часто повторювані прикметники, які...
  17. ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ. Пояснюючи задум “Мертвих душ”, Гоголь писав, що образи поеми “нітрохи не портрети з незначних людей, навпроти в них зібрані риси тих, які вважають себе краще інших”. ” Мертві душі ” це представники суспільних шарів, що панували в той час. Поема побудована...
  18. Думи про Росію в поемі Гоголя “Мертві душі” …Гоголь вертався на Батьківщину, За залишилася Європа, спереду Росія. Дзвіночок розмірно відраховував дорожні вибої курного шляху. Стояло задушливе літо 1847 року… . Коротка інформація про письменника: “Гоголь Микола Васильєв син народився в 1809 році, росіянин, поміщик, у чині колезького асессора. Автор вільнодумних творів, якось: комедії “Ревізор”, повістей “Ніс”, “Шинель”, “Мертві...
  19. Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в...
  20. Образ міста NN в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Як і в комедії “Ревізор”, в “Мертвих душах” Гоголь використовує прийом типізації. Дія поеми розгортається в губернському місті NN. який є збірним чином. Автор зауважує, що “він ніяк не поступався іншим губернським містам”. Це дає можливість відтворити повну картину звичаїв всієї країни. Головний герой поеми Чичиков звертає увагу на типові...
Художні портрети чиновників у комедії “Ревізор” і поемі “Мертві душі”
«
»