Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Хто правий, уявляючи собі завтрашній день Батьківщини: Лопахін чи Петя Трофимов? (За п’єсою Д. П. Чехова “Вишневий сад”)

Хто правий, уявляючи собі завтрашній день Батьківщини: Лопахін чи Петя Трофимов? (За п’єсою Д. П. Чехова “Вишневий сад”)

Так уже склалося в суспільному розкладі поколінь, що люди, які живуть сьогодні, можуть реально судити, що стояло за поглядами на життя і суспільство двох протилежних героїв п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” – Лопахіна і Трофимова. Яким уявлявся їм завтрашній день Батьківщини? І що вийшло? У п’єсі передана атмосфера розброду, нечіткості бажань. У будинку поміщиці Раневської тільки купець і Петя Трофимов, колишній учитель її сина Гриші, який потонув, упевнені в собі і, здається, знають, що їм належить робити в житті. Лопахін “позичає”

гроші власникам маєтку і пропонує їм продати вишневий сад під дачі, вбачаючи в цьому єдиний вихід з положення, що утворилося. Він вважає, що немає рації тримати сад тільки заради краси. До того ж це просто невигідно: таку кількість вишні важко продати. Лопахін і Трофимов намічають кожен свій шлях у житті. Роль Лопахіна – центральна. Лопахін – купець, але порядна людина у всіх сенсах. Він хоче стати кращим, чистішим, розумнішим, мріє: “Ми самі повинні бути велетнями”. Трофимов називає Лопахіна майбутнім мільйонером і “хижим звіром, що з’їдає усе на своєму шляху”. Сам Трофимов передчуває
щастя в далекому майбутньому і кличе йти дорогою безперервної праці, дорогою шукань і страждань. Намічені життєві дороги не для власників вишневого саду. Вони залишаються на колишньому роздоріжжі. Лопахін не може зрозуміти прихованих страждань цих дорослих дітей – Гаєва і Раневської, їхню наївну безпорадність і вперту непрактичність. Ми бачимо покоління, що іде, і не відчуваємо особливого жалю з приводу їхнього відходу. Правда, у п’єсі є ще молоде покоління. Але в молодих людей поки що одні слова. У той час як сокира Лопахіна вже стукає по вишневих деревах… Найбільш вражаюча сцена в п’єсі – це повідомлення Лопахіна про те, що тепер він хазяїн вишневого саду. Раневська гірко плаче після цієї звістки, а Аня вмовляє матір не журитися, обіцяє насадити новий сад, “розкішніший за цей”. Вона начебто продовжує думку Трофимова: “Уся Росія – наш сад”. На прохання Раневської Лопахін наказує припинити рубання саду. Але щойно колишні власники залишають маєток, сокира знову стукає. Новий власник поспішає! У рецензії на спектакль Художнього театру писалося: “Учора панахидний дзвін театру дзвонив урочисто і скорботно: відспівували в “Вишневому саду” російського інтелігентного, але збіднілого дворянина, …поставили пам’ятник над могилою симпатичних білоручок…” У чомусь рецензент мав рацію, але багато чого не врахував: “Ті, кого відспівали, все-таки дещо залишили світові. Хоча б духовно багате потомство, що мріє насадити нові сади. У той час як сила, яка йшла на зміну дворянству, була здатна лише на вирубування. Єрмолай Лопахін ніяк не може забути, що він мужик. Пройде час, і Лопахін знову повернеться до цієї теми: “…от багатий, грошей багато, а коли подумати і розібратися, то мужик мужиком…” Це добре чи погано, що Лопахін пам’ятає свої корені? Думаю, добре. Сам Лопахін вважає, що дії і вчинки його викликані і виправдані прагненнями високими і шляхетними. Для нього нове життя – це дачі, які він буде продавати. Але вирубаний вишневий сад, якого не хочуть простити Лопахіну естети, – це дріб’язок у порівнянні з тим, що чинять сьогоднішні ділки, які поставили метою свого життя гасло “Усе на продаж!” Вибачте, Єрмолаю Олексійовичу, ви до цього не дійшли, але, вирубавши вишневий сад, відкрили дорогу до свавілля, зміцнили принцип пана Лужина зі “Злочину і кари” Достоєвського: що хочу, те і роблю. Людині з грішми багато чого можна – сьогодні ми відчуваємо це на собі. Лопахін ще і приказує: “За все можу заплатити!” Він і тепер не до кінця зрозумів, що не все в житті вимірюється грошима, але в душі в нього немає більше ні радості, ні спокою… Що стосується Петі Трофимова, то на нього серйозні надії покладати, я думаю, не варто. Його заклики, слова про майбутнє носять абстрактний характер. Відмовляючись узяти гроші, запропоновані Лопахіним, він говорить: “Я вільна людина. Я сильний і гордий. Я йду в перших рядах за щастя на землі…” Лопахін запитує його: “Дійдеш?” Трофимов: “Дійду. Дійду або вкажу іншим шлях, як дійти”. Багато риторики, але слабко віриться, що Петя здатний щось серйозне зробити, побудувати… ні Лопахіни, ні Трофимови не виправдали надій народу. Тому на питання теми важко відповісти. Після “перебудови”, або “перерозподілу” багатств народу пройшло більше десяти років, а змін на краще не помічається. Може, хтось знову почне все спочатку?! Думаю, це буде не Петя Трофимов, тому що хотіти і могти – різні поняття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Пане Лопахін, адже ви неправі (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) Сидячи за письмовим столом і розмірковуючи над твором, я в думках опинилася на лаві в пустинному харківському парку. Саме в Харків збирався їхати Лопахін після купівлі вишневого саду. І, от чудо, поруч зі мною стоїть саме він – той Лопахін, котрого я собі уявила під час читання “Вишневого саду” А....
  2. Герої майбутнього – Петя Трофимов і Аня Герої майбутнього – Петя Трофимов і Аня – розумні молоді люди. їхні претензії до минулого і теперішнього переконливі та обгрунтовані. Під кожним словом може підписатися будьяка культурна людина. Хто сперечатиметься з твердженням, що “для того, аби жити у теперішньому, треба спочатку спокутувати наше минуле, покінчити з ним, а спокутувати його...
  3. Дворянство у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, що написана у 1904 році, є загибель “дворянського гнізда”, перемога заповзятливого купця-промисловця над відживаючими своє століття Раневською і Гаєвим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Петі Трофімова і Ані. Прощання нової, молодої Росії з минулим, з відживаючим, спрямованість до завтрашнього дня...
  4. Символічний зв’язок образів п’єси Антона Чехова “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на стикові епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити...
  5. Символічний зв’язок образів п’єси Чехова “Вишневий сад” з різними часовими шарами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Чехова. Він написав її незадовго до смерті, і 904 року, на переломному стику епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він, як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу...
  6. Петя Трофімов центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Чехов нібито іронічно ставився до Петі Трофимову, зобразив його “недотепою” і тим самим висловив своє скептичне ставлення до революційного руху. Таку думку абсолютно необгрунтовано. Для того щоб зрозуміти це, треба згадати, хто і за яких обставин назвав Петю “недотепою”. Це говорить Раневська, роздратована тим, що Петя відверто висловив несхвалення її...
  7. Символічність образу вишневого саду у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Свою останню п’єсу “Вишневий сад” Чехов написав 1904 року. Щось дуже надзвичайне має місце в самій назві твору – “Вишневий сад”. Перші сторінки п’єси наповнені очікуванням. Чекають хазяйку дому Любов Андріївну Ранєвську, яка повертається з Парижа, тому що через відсутність коштів будинок продають. Саме тут вона виросла, тут “щастя прокидалося”...
  8. Ідейний зміст п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній добуток А. П. Чехова. Вона була поставлена на сцені Художнього театру у 1904 році. Наступає XX століття, і Росія стає капіталістичною країною, країною фабрик, заводів і залізниць. Цей процес прискорився після звільнення селянства. Риси нового стосуються не тільки економіки, але й до суспільства, змінюються і...
  9. Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури: проблема діяча, батьків і дітей, любові, страждання й інших. Всі ці проблеми об’єднані в темі минулого, сьогодення й майбутнього Росії. В останній п’єсі Чехова –...
  10. Визначте новаторський характер драматургії А. Чехова. Розкрийте жанровий зміст і образну систему п’єси “Вишневий сад”. Роздуми письменника про долю батьківщини, про вибір людиною свого життєвого шляху Визначте новаторський характер драматургії А. Чехова. Розкрийте жанровий зміст і образну систему п’єси “Вишневий сад”. Роздуми письменника про долю батьківщини, про вибір людиною свого життєвого шляху Тема п’єси “Вишневий сад” – міркування драматурга про долю Росії, про її минуле, сьогодення й майбутнє, причому вишневий сад, “прекрасніше якого нічого на світі...
  11. Вишневий сад як символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) У 1903 році Антон Павлович Чехов написав останню свою п’єсу, якій дав напрочуд точну ласкаву назву “Вишневий сад”. Почуєш це словосполучення – і відразу захочеться зануритися в тепло і затишок дворянського гнізда, що століття тому прикрашало нашу землю. Воно створювалося працею і потом кріпаків для життя і радощів поколінь роду...
  12. Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) “Вся Росія – наш сад”. Ось так у комедії Чехова розкрито символічний зміст великого родинного маєтку, де зібралися ще поки не колишні і ще поки не майбутні господарі. “Вся Росія – наш сад”, і наприкінці літа вирішуватиметься доля саду, доля...
  13. “Недотепи” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Художній світ Чехова нескінченно складний, багатогранний, позбавлений будь-якої однолінійність. Письменникові відкрито було все недосконалість життя, зрозумілий був глибокий трагізм людського існування. Тому закономірно, що в п’єсу Вишневий сад входить тема недотепства. Чехов зображує нещасних, страждаючих людей. Коло нездар досить широкий, хоча слово недотепа вживається в п’єсі по відношенню тільки до...
  14. Тема загибелі “дворянських гнізд” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” У п’єсі “Вишневий сад” А. П. Чехов піднімає найважливішу соціальну тему рубежу 19-20-х століть – тему загибелі “дворянських гнізд”. У цьому добутку чітко показано прощання нової, молодій, завтрашній Росії з минулим, відживаючим, приреченим “Старе” і “нове” час у п’єсі символізують герої: представники старої, патріархальної Росії – Раневская, її брат Гаїв,...
  15. Проблема щастя у п’єсі А. Чехова “Вишневий сад” Про п’єси Чехова говорять, що їх проймає якесь відчуття постійного неблагополуччя. Здається, усі герої по-своєму хороші люди, але всі по-своєму нещасливі. Чому? Що таке щастя і чи можливе воно для них? Відповіді на ці питання читач одержує, спостерігаючи за розвитком характерів героїв. Ось Любов Андріївна Раневська приїжджає з Парижа до...
  16. У чому полягає оптимізм п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад ” Вишневий сад ” – одна з найбільш багатозначних п’єс Чехова. Тут варто підзаголовок “комедія”, але під час вистави глядачі майже не сміються. І рецензенти після першої постановки “Вишневого саду” в Московському Художньому театрі відзначали, що в п’єсі поставлений “пам’ятник над могилою симпатичних білоручок, орхідей, відцвілих за чужим труною… Мляве...
  17. Зміст назви п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Вишневий сад як місце дії й основа сюжету п’єси. 2. Значення вишневого саду в сьогоденні, минулому й майбутньому персонажів п’єси. 3. Зіставлення вишневого саду Сроссией. Назва п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” представляється цілком закономірним. Дія відбувається в старому дворянському маєтку. Будинок оточений більшим вишневим садом. Більше того, розвиток...
  18. П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад” В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні з великою російською рікою вишневим садом. Величезний, колоритний волзький пейзаж придушує своєю красою, суворої й могутньої. На його тлі людини здається – дрібною комашкою, незначністю...
  19. Що принесе з собою завтрашній день? Проблема, завжди турбує людський розум. Завтрашній день приходить, а відповіді на це питання немає. Майбутнє, неминуче є загадкою для людства. Із днів утворюються роки, роки формують століття, а людський розум наполегливо намагається відсунути грань, що розділяє сьогодення і майбутнє. Така суть людини, він не бажає ступати в невідомість, і тому...
  20. Звук струни, що лопнула (“Вишневий сад” А. П. Чехова) Свою п’єсу ” Вишневий сад ” сам А. П. Чехов називав комедією. Але п’єса-то сумна!.. Так у чому ж справа? Як відомо із самого початку, маєток приречений; приречені і герої – Раневська, Гаєв, Аня і Варя – їм не на що жити, не на що сподіватися. Запропонований Лопахіним вихід для...
Хто правий, уявляючи собі завтрашній день Батьківщини: Лопахін чи Петя Трофимов? (За п’єсою Д. П. Чехова “Вишневий сад”)
«
»