Хронопи головні персонажі збірника “Життя хронопов і фамов”

Хронопи “зелені, вологі й щетинисті фитюльки”, “танцюють як стояк, так і коровяк”, постійно засмучуються, бояться спізнитися, “дозволяють спогадам з веселими лементами носитися по всьому будинку”, у них “всі нагору дном і постійно ляскають двері”. Один X. винайшов жизнемометр. Коли вони співають, “приходять у таке порушення, що частенько попадають під вантажівки й велосипеди”.

Хронопи ухиляються від дітородіння; один з X., призначений Генеральним Директором Радіомовлення, “велів перевести всі тексти, оголошення

й пісні на румунську мову, не настільки вуж і популярний в аргентинських колах”. Зустрічаючи черепаху, X. неодмінно “малюють на черепаховому панцирі ластівку”. На думку дослідників, хроноп – сплав поета, дитини, гумориста, романтика, визионера. Не раз Кортасар зіставляв X. навіть зі своїм улюбленим літературним героєм – князем Мишкіним з “Ідіота” Достоєвського

Особливість X. не у фізичному вигляді, а в щиросердечному складі. Це людські істоти, наділені почуттям солідарності й жалю стосовно себе подібним, вони – виразно аргентинці із центральної частини Буенос-Айреса, самотні в юрбі

самотніх. X. поважають ближнього, люблять його таким, який він є в його самітності

В X. автор типізував городян, ранимих обивателів, самого себе. Надалі риси X. явно вгадуються в герої книги Х. Кортасара “Хтось Лукас” (1973), у Маррасте з роману “62. Модель для зборки” (1982).

Літ.: Грушко П. Хтось Хулио Кортасар // Кортасар X. Безперервність парків. М., 1984;


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Хронопи головні персонажі збірника “Життя хронопов і фамов”