Персонажі новели Франца Кафки “Перевтілення”

Твір Кафки приголомшує читача з першої ж фрази, викликаючи почуття естетичного шоку: “Прокинувшись якось вранці після неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він у власному ліжку перетворився на жахливу і потворну комаху. Він лежав на твердій, схожій на панцир спині і, коли трохи підводив голову, бачив свій дугастий, рудий, поділений на кільця живіт, на якому ледь трималася ковдра, готова щомиті сповзти. Два рядки лапок, таких мізерних супроти звичайних ніг, безпорадно метлялися перед очима”. Але новела Кафки – не казка про перетворення,

не фантастичний твір. Це насамперед притча, розгорнута метафора, розгалужений символ.

Що відомо нам про головного героя твору? Грегор Замза – пражанин, син незаможних обивателів, людей з суто матеріалістичними інтересами і примітивними смаками. П’ять років тому Замзастарший втратив майже всі свої гроші, після чого Грегор поступив на службу до од

Ного з кредиторів батька. Він став комівояжером, торговцем сукном. Тоді батько зовсім припинив працювати, мати хворіла на астму, а сімнадцятирічна сестра Грета за віком працювати ще не могла. Грегор утримує свою сім’ю, він підшукав квартиру на Шарлотенштрассе,

де усі нині мешкають. Сім’я може дозволити собі утримувати покоївку Анну (їй 16 років) і кухарку. Грегор постійно в роз’їздах, він пропонує зразки тканин клієнтам. Про свій фах Грегор розповідає так: “Ах, Господи, – подумав він, – який важкий фах обрав я собі! День у дорозі. Службові турботи багато важчі, ніж на місці в торговельному закладі, а ще до того на мені тяжать ці муки подорожей, клопоти з пересіданнями, нерегулярна погана їжа, завжди змінне, завжди мінливе товариство, яке ніколи не переходить у сердечні стосунки.

Хай його чорти беруть усе це!” Але у перерві між діловими поїздками він ночує вдома, де й відбулася з ним ця жахлива метаморфоза.

Батьки Грегора налякані тим, що сталося: адже син не приступив уранці до роботи і зрештою втратив її. Життя родини докорінно змінюється, батько і мати мусять працювати, сестра – вести домашнє господарство. До того ж, жахливого комашиного вигляду Грегора не зносить уся родина, від нього всі відсахнулися. Його замкнули в кімнаті, а в разі потреби йому часом прислуговує сестра. Грегор невимовно страждає. Адже, ставши комахою, він зберігає мислення людини, власне “я”, намагається поводитись, як і колись. Його намагання якось полегшити життя рідних не мають успіху. Батько сповнився відрази до сина. Навіть сестра, яка ще зберігала до брата якусь прихильність, стає нетерплячою і зверхньою у своєму ставленні до нього. Врешті Грегор розуміє, що єдиним розумним виходом з цього безглуздого становища є смерть. Поранений батьком у черговій сімейній сутичці, він захворів, втратив апетит і помер у самотині.

Вражає те, що ніхто з персонажів новели не має ні краплини співчуття до нещасного, ніхто не замислюється, чому сталася незвичайна метаморфоза, нікого не цікавить душевний стан Грегора. Всі сприймають жахливу подію як належну і неминучу. Ситуація стає ще трагічнішою, коли навіть смерть Грегора родина сприймає байдуже, як щось буденне. Служниця, знайшовши якось уранці Грегора мертвим, сказала про нього як про комаху: “Гляньтено, вона здохла! Лежить і не рухається!” Мати Грегора тільки й спромоглася перепитати: “Мертвий?” Та ще потворнішою, страшнішою була реакція батька: “Ну, слава Тобі, Господи!” – сказав він і перехрестився. І після цього, наче нічогісінько не сталося, вся родина обговорює свої справи, виїжджає на природу, планує переїзд до нового житла, заміжжя Грети.

Кафка вболіває за нещасну маленьку й нікчемну людину, яка, одначе, не заслуговує на зневагу, жорстоке, бездушне й байдуже ставлення. Адже почуття Грегора до своєї брутальної родини були благородні, він хотів їй добра.

“Перевтілення” – це безперечне вираження драми самого Кафки, котрий відчував себе чужим у власній сім’ї, розгорнена метафора його комплексу провини перед батьком і родиною. Французький дослідник життя і творчості Кафки Клод Давід зазначає: “Грегор Замза – це явно Франц Кафка, перетворений своїм нелюдимим характером, своєю схильністю до самотності, своєю нав’язливою думкою про писання у певну подобу монстра; він послідовно відрізаний від роботи, сім’ї, зустрічей з іншими людьми, зачинений у кімнаті, куди ніхто не насмілюється ступити ногою і яку поступово звільняють від меблів, незрозумілий, зневажливий, відразливий об’єкт в очах усіх”.

Але незважаючи на те, що Замза – один з автобіографічних “портретів” Кафки (про це, зокрема, свідчить прізвище героя, яке є криптограмою прізвища самого письменника), цей образ має глибокий узагальнюючий зміст, адже він виражає трагічне світосприйняття людини XX ст., що відчуває на собі тиск зовнішніх обставин – ворожих, абсурдних і сповнених зла.

У той самий час “Перевтілення”, де батько відіграє одну з найвідразливіших ролей, певним чином допомогло Кафці якщо не звільнитися від ненависті до власного батька, то принаймні позбавити свої оповідання цієї “нав’язливої” теми: постать батька з’явиться в його творчості лише у невеличкому тексті 1921 року.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Персонажі новели Франца Кафки “Перевтілення”

Categories: Твори з української літератури

Links