Персонажі новели Франца Кафки “Перевтілення”
Твір Кафки приголомшує читача з першої ж фрази, викликаючи почуття естетичного шоку: “Прокинувшись якось вранці після неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він у власному ліжку перетворився на жахливу і потворну комаху. Він лежав на твердій, схожій на панцир спині і, коли трохи підводив голову, бачив свій дугастий, рудий, поділений на кільця живіт, на якому ледь трималася ковдра, готова щомиті сповзти. Два рядки лапок, таких мізерних супроти звичайних ніг, безпорадно метлялися перед очима”. Але новела Кафки – не казка про перетворення,
Що відомо нам про головного героя твору? Грегор Замза – пражанин, син незаможних обивателів, людей з суто матеріалістичними інтересами і примітивними смаками. П’ять років тому Замзастарший втратив майже всі свої гроші, після чого Грегор поступив на службу до од
Ного з кредиторів батька. Він став комівояжером, торговцем сукном. Тоді батько зовсім припинив працювати, мати хворіла на астму, а сімнадцятирічна сестра Грета за віком працювати ще не могла. Грегор утримує свою сім’ю, він підшукав квартиру на
Хай його чорти беруть усе це!” Але у перерві між діловими поїздками він ночує вдома, де й відбулася з ним ця жахлива метаморфоза.
Батьки Грегора налякані тим, що сталося: адже син не приступив уранці до роботи і зрештою втратив її. Життя родини докорінно змінюється, батько і мати мусять працювати, сестра – вести домашнє господарство. До того ж, жахливого комашиного вигляду Грегора не зносить уся родина, від нього всі відсахнулися. Його замкнули в кімнаті, а в разі потреби йому часом прислуговує сестра. Грегор невимовно страждає. Адже, ставши комахою, він зберігає мислення людини, власне “я”, намагається поводитись, як і колись. Його намагання якось полегшити життя рідних не мають успіху. Батько сповнився відрази до сина. Навіть сестра, яка ще зберігала до брата якусь прихильність, стає нетерплячою і зверхньою у своєму ставленні до нього. Врешті Грегор розуміє, що єдиним розумним виходом з цього безглуздого становища є смерть. Поранений батьком у черговій сімейній сутичці, він захворів, втратив апетит і помер у самотині.
Вражає те, що ніхто з персонажів новели не має ні краплини співчуття до нещасного, ніхто не замислюється, чому сталася незвичайна метаморфоза, нікого не цікавить душевний стан Грегора. Всі сприймають жахливу подію як належну і неминучу. Ситуація стає ще трагічнішою, коли навіть смерть Грегора родина сприймає байдуже, як щось буденне. Служниця, знайшовши якось уранці Грегора мертвим, сказала про нього як про комаху: “Гляньтено, вона здохла! Лежить і не рухається!” Мати Грегора тільки й спромоглася перепитати: “Мертвий?” Та ще потворнішою, страшнішою була реакція батька: “Ну, слава Тобі, Господи!” – сказав він і перехрестився. І після цього, наче нічогісінько не сталося, вся родина обговорює свої справи, виїжджає на природу, планує переїзд до нового житла, заміжжя Грети.
Кафка вболіває за нещасну маленьку й нікчемну людину, яка, одначе, не заслуговує на зневагу, жорстоке, бездушне й байдуже ставлення. Адже почуття Грегора до своєї брутальної родини були благородні, він хотів їй добра.
“Перевтілення” – це безперечне вираження драми самого Кафки, котрий відчував себе чужим у власній сім’ї, розгорнена метафора його комплексу провини перед батьком і родиною. Французький дослідник життя і творчості Кафки Клод Давід зазначає: “Грегор Замза – це явно Франц Кафка, перетворений своїм нелюдимим характером, своєю схильністю до самотності, своєю нав’язливою думкою про писання у певну подобу монстра; він послідовно відрізаний від роботи, сім’ї, зустрічей з іншими людьми, зачинений у кімнаті, куди ніхто не насмілюється ступити ногою і яку поступово звільняють від меблів, незрозумілий, зневажливий, відразливий об’єкт в очах усіх”.
Але незважаючи на те, що Замза – один з автобіографічних “портретів” Кафки (про це, зокрема, свідчить прізвище героя, яке є криптограмою прізвища самого письменника), цей образ має глибокий узагальнюючий зміст, адже він виражає трагічне світосприйняття людини XX ст., що відчуває на собі тиск зовнішніх обставин – ворожих, абсурдних і сповнених зла.
У той самий час “Перевтілення”, де батько відіграє одну з найвідразливіших ролей, певним чином допомогло Кафці якщо не звільнитися від ненависті до власного батька, то принаймні позбавити свої оповідання цієї “нав’язливої” теми: постать батька з’явиться в його творчості лише у невеличкому тексті 1921 року.





Схожі твори:
- Зміст поеми Жуковського “Лісовий цар” Хто скакає, хто мчиться під хладною імлою? Їздець запізнілий, з ним син молодий До батька, весь издрогнув, крихітка припав; Обійнявши, його тримає й гріє старий “Дитя, що до мене ти так робко прильнул?” “Рідний, лісовий цар в очі мені блиснув: Він у темній короні, з густою бородою”. “Про ні, те...
- Родинні цінності у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” “Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму…” Так починається роман Л. М. Толстого “Анна Кареніна”. Тож це роман про сім’ю, про маленьке людське коло рідних людей, яке живе у великому світі, спілкується з цим світом, але взагалі творить своє, відмінне від нього середовище. Толстой немов...
- “За яких умов ЗМІ може стати четвертою владою” Як всім нам добре відомо, всі сучасні демократичні держави мають певний розподіл влади. Причому цей поділ влади не носить умовний характер, він формальним і закріпленим в законодавствах країн. Державна влада демократичної країни ділиться на три гілки: законодавча влада, представлена??парламентом країни, судова влада, представлена??судовою системою, і влада виконавча, яка зазвичай здійснюється...
- Мої роздуми над долею Катерини з однойменної поеми Т. Г. Шевченка Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею....
- Що об’єднує творчість Гете і Шіллера? У важкі для Гете роки творчої кризи зав’язалася і зміцніла дружба його з Шіллером. Шиллер був молодшим Гете на десять років і шанував в ньому старшого з досвіду. Співдружність їх, однак, не перетворилося в підпорядкування молодшого поета старшому,, це була співдружність рівних. Шиллер у цей час вже був відомим поетом...
- Розвінчання, “деромантизація” злочинного світу в романі Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста” ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ СТЕНДАЛЬ, О. ДЕ БАЛЬЗАК, Ч. ДЕККЕНС Розвінчання, “деромантизація” злочинного світу в романі Ч. Діккенса “Пригоди Олівера Твіста” У передмові до третього видання роману Діккенс писав, що метою його книги є “одна сувора і гола істина”, яка змушувала його відмовитися від усіх романтичних оздоб, якими зазвичай рясніли...
- Приклад тексту наукового стилю Капуста білоголова – рослина родини хрестоцвітих (або капустяних). Рослина дворічна: в перший рік формується качан. Згодом наростає стебло, на якому з’являється листя. Основний колір – зелено-білий. Листя має овальну форму, в розмірах досягає від 10 до 60 см. На одному качані росте від 25 до 100 листків. Висота деяких сортів...
- Муза в ліриці Ахматової Ахматова Анна Андріївна – великий і серйозний поет, що принесла в літературу “поетику жіночих хвилювань і чоловічої чарівливості”. У своїй творчості вона торкнулася всіх традиційних тем класичної поезії, але привнесла в них своє неповторне звучання, чарівність своєї незвичайно тонкої натури. Досить традиційна для російської поезії тема Музи, не обійшла її...
- “Моє місто в майбутньому” Кожна людина дуже любить своє місто. Ми не просто народжуємося у певному місті, ми в ньому ростемо, набираємося певного життєвого досвіду, формуємося як особистості. Нерідко саме в рідному місті відбуваються самі перші події в житті людини – перша справжня дружба, пристрасна любов тощо. Саме з цієї причини люди так часто...
- ПРОМЕТЕЙ – МІФИ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ МІФ І ЛІТЕРАТУРА МІФИ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ПРОМЕТЕЙ За давніх-давніх часів, коли над усім світом панував іще не Зевс*, а його батько Кронос*, люди, що тільки-но розселилися по землі, були кволі, безсилі, лякливі. Вони не вміли ні думати, ні розуміти того, що бачили довкола. Зі страхом дивилися вони на грозові хмари...
- Письмо нашего современника Евгению Базарову Мне кажется, это очень интересно – написать письмо Базарову, литературному герою романа И. С. Тургенева, представив его живым человеком, с которым можно поспорить. Если честно, то Евгений Васильевич понравился мне и как герой романа, и как личность. Прежде всего тем, что он, как всякая неординарная личность, неоднозначен. Итак, мое письмо...
- “Уявіть що ви наїзниця у цирку й вам пропонують підготувати номер з конем Шепталом. Які трюки показали б ви глядачам?” Логічніше було почати твір якимось вступом чи розповіддю при творчий шлях Володимира Дрозда. Але я в початок своєї роботи винесла тезу “Супроти вітру довго не пробіжиш і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись в душі вільнім, аніж бути скореним насправжки”. Ця цитата з твору не дає мені спокою, і я...
- “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Основною темою творів Генріха Белля стала війна. Трагічні фронтові надії, які випали на долю письменника за шість років участі у Другій світовій війні, багато у чому визначили сенс життя і творчості Белля. Тема війни лежить і в основі одного з шедеврів письменника – оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”....
- Революція у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”: парадокси історії Творчість Миколи Хвильового стала по-справжньому видатним явищем в історії української літератури. Хоча за своє коротке життя письменник створив не так вже й багато творів, проте кожен з них – глибокий, насичений психологізмом, хвилюючий. Новела “Я (Романтика)” не просто хвилює та змушує замислитися – це р, що шокує, обурює, торкає найглибші...
- П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН – Жуль Верн (1828-1905) НА ОСТРОВАХ ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАНЬ Жуль Верн (1828-1905) П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН (Уривки) Частина 1 Розділ II Дік Сенд Погода стояла гарна, і, якщо не зважати на деяку затримку, плавання відбувалося в досить добрих умовах… Місіс Велдон влаштувалась на борту “Пілігрима” якнайвигідніше. Однак спершу довелося помізкувати, де її прихистити. На судні не було...
- Переказ вірша Івана Малковича “Вшанування старовинних мотивів” Перед вами схиляю свою голову, дорогі мої предки, та не можу змовчати, бо даремно ви мріяли, що ми матимемо нове життя, нову країну. Хоч вам і спала з очей полуда, та де взяти сили, щоб відвоювати втрачене? Ви ослабли, а ми ще такі малі, що годі мріяти про якісь зміни....
- Чоловічий танець Василь Герасимюк Чоловічий танець У танку чоловіки, охоплюючи одне одного за плечі, утворюють коло, яке символізує поєднання людського та божественного світів. Тому, щоб узяти участь у священнодійстві, потрібний особливий стан сконцентрованості на собі і товаришах: Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі...
- ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ Персько-таджицька література – це література споріднених іранських народів (персів), яка зародилася наприкінці VIII і розвивалася до XVI століття. У цей період всі іранські народи користувалися спільною літературною мовою – фарсі. Найбільше носіїв мови фарсі зараз проживає в Ірані та Таджикіс – тані. Кожна з цих країн має свою сучасну літературу...
- М. ХВИЛЬОВИЙ: МОРАЛЬНИЙ ВИБІР ОСОБИСТОСТІ В ТОТАЛІТАРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ Микола Хвильовий (1893-1933) є однією з найвизначніших постатей в українській літературі XX століття. Народився він на Харківщині в учительській родині. Характер і погляди письменника сформувалися за складних умов; бідування сім?, нескінченні пошуки роботи, окопи першої світової війни, грандіозні соціальні катаклізми в більшовицькій Україні, свідком і учасником яких він був. Свою...
- “Я блукаю і кличу душу свою…” (за збіркою поезії “Листя трави”) Творчість великого американського поета-новатора Уолта Уїтмена стала своєрідною поетичною Біблією. Уїтмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет втілив у збірці поезій “Листя трави”. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Уїтмена. Водночас...