Персонажі грецької міфології

Посейдон. Це божество після народження одразу ж проковтнув його батько – бог часу Кронос. Підказка друга Його братами й сестрами були верховні небожителі давньогрецького пантеону: Зевс, Гестія, Деметра, Гера, Аїд. Дружиною цього бога є Амфітрита, донька віщого старця Нерея, їхній син – Тритон, що громовим звуком своєї мушлі викликає бурі на морі. Цього бога завжди зображували з тризубцем. Цього бога давні греки вшановували як володаря морів та водяної стихії.

Афродита. Батьком цієї богині був верховний бог давньогрецького пантеону

громовержець Зевс. Підказка друга її також називали Кіпридою, оскільки народилася вона поблизу острова Кіпр у Середземному морі. Підказка третя її чоловіком був бог війни та жорстокої битви Арес. У давніх римлян цю богиню називали Венерою. Посланцем богині є божество кохання Ерот. 3.Тесей. Біографію цього славетного героя, який вчинив чимало подвигів, залишив нам видатний давньогрецький історик Плутарх. Він був сином афінського царя Егея та доньки арголідського царя Ефри. Першими подвигами героя стали перемога над велетнем Перигеєм, розбійниками Сінідом, Скіроном та Прокрустом. Він також брав участь у поході
аргонавтів по золоте руно й поході Гєракла проти амазонок. Найголовніший подвиг героя – перемога жахливої на Олімп.

У міфології давніх римлян цьому божеству відповідає Фавн. Цей бог був майстерним музикою: коли він грав на сопілці, німфи одразу ж кидалися до нього й починали танцювати; також із його особою пов’язується винайдення особливого різновиду флейти. Зовні він був справді дуже потворним: цапоногий і рогатий, порослий густою шерстю, з довжелезною бородою. Давні греки вшановували це божество як бога лісу, покровителя пастухів та охоронця стад.

Гермес. Цей бог-олімпієць був сином громовержця Зевса та земної жінки Майї. З його особою пов’язували давні греки винайдення мір, чисел та азбуки. На Олімпі він виконує функції посланця богів, тому фігурує ледь чи не в кожному давньогрецькому міфі. Його зображували в крилатих сандаліях, за допомогою яких він легко та швидко переноситься в будьякий куточок землі. Функціональне навантаження, яке виконував цей бог, було дуже великим: він вшановувався як покровитель мандрівників, шляхів, торгівлі, спритності, обману та злодійства, юнацтва, атлетів, гімнастики, науки й магії, красномовства, провідником душ померлих у підземне царство; саме за це його називали Трисмегистом, тобто тричі величним.

Сизиф. Цей персонаж давньогрецької міфології був сином бога вітрів Еола й засновником міста Коринф. На всю Грецію він уславився своєю хитрістю й підступністю, завдяки яким став надзвичайно багатим. Він перехитрував навіть бога смерті Танатоса й володаря підземного царства мертвих Аїда за що боги розгнівалися й тяжко його покарали. Його кара уособлює тяжку, виснажливу, але надаремну, нерезультативну працю. Джерелом відомостей про покараного за хитрощі коринфського царя є Гомерова “Іліада”.

Медєя. Ця жінка відома з циклу міфів про аргонавтів. Ця жінка походила з Колхіди, була царевою донькою. Вона зналася на чарах, завдяки чому допомогла головному героєві міфу виконати ряд складних доручень і втекла разом з ним з рідного дому. Хоча для коханого ця жінка покинула рідний край, зреклася батька, своєї родини, він кидає її, щоб одружитися з іншою.

Геракл. Первісне ім’я героя – Алкід, яке було змінено відповідно до пророцтва піфії. За те, що герой був сином верховного бога громовержця Зевса, його люто зненавиділа Зевсова дружина Гера, все життя – від народження до самої смерті – вона намагалася його знищити й постійно шкодила в усьому. Одним із перших подвигів героя стала перемога над велетенським левом, з якого він здер шкуру й пошив собі накидку; зображували його здебільшого саме в цій накидці. Ім’ям героя образно називають чоловіків міцної статури, воно стало уособленням могутності, величезної сили, звитяжності та героїзму. Герой брав участь у поході на Трою та в битві богів із гігантами, проте найбільше уславився дванадцятьма подвигами на службі в царя Еврисфея.

Тантал. Цей персонаж давньогрецької міфології був сином Зевса й царював у багатому місті Сіпіл в провінції Лідія. Він був надзвичайно багатим, оскільки боги дуже
прихильно ставилися до нього. Він не зміг скористатися з прихильності богів і постійно виявляв до них зневагу, відкриваючи смертним їхні таємниці, погорджуючи їхніми милостями, намагаючись їх обдурити; за це його було жорстоко покарано. Кара цього персонажа стала уособленням тяжких, незносних мук, великих страждань. Такими ж пихатими й неправедними були й діти царя – Пелопс та Ніоба, за що й заслужили належну кару.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Персонажі грецької міфології