Хрестоматія літератури Н. В. Гоголь і Чернігівщина

Чимало сторінок життя й творчості Гоголя пов’язане із Чернігівщиною, що із законною гордістю вважає його своїм земляком і вихованцем. Адже на Чернігівщині, у Ніжині, його навчання тривало протягом семи років – із травня 1821 по червень 1828 р. Тут початок формуватися його світогляд, эстетические смаки, цивільна самосвідомість, талант генія російської літератури.

Керівникові екскурсії варто звернути увагу на такий цікавий збіг: лікар М. Я. Трохимовский, якому Гоголь зобов’язаний своїм життям,- родом із села Безугловки Ніжинського повіту.

Це він просто так, для заспокоєння молодої матері, сказав три слова, що стали пророчими: “Славний буде син”. Він, звичайно, мав на увазі його життя й здоров’я, тому що Никоша народився слабкою дитиною, але вийшло так, що ті слова знайшли інший зміст – хлопчик виріс і став славою Росії.

Ніжинська гімназія вищих наук була навчальним закладом із широким енциклопедичним профілем. Навчання було дев’ятирічним. Учні трьох останніх класів іменувалися студентами й займалися по університетській програмі, що включала курси по філософії, літературі, юридичним і фізико-математичним наукам.

Директором

гімназії була И. С. Орлай – всебічно освічена людина із прогресивними педагогічними поглядами. Він приклав чимало зусиль для того, щоб підібрати знаючих викладачів. Завдяки його старанням Ніжинська гімназія перетворилася в одне із кращих вищих навчальних закладів Росії.

Необхідно звернути увагу учнів на будинок Ніжинської гімназії вищих наук – архитекгурний пам’ятник першої половини XIX століття. Воно побудовано по проекті відомого архітектора А.. И. Руска в стилі класицизму: прямі лінії, гладкі стіни, вузькі просвіти вікон, передній фасад прикрашений дванадцятьма колонами й фронтоном. Середина будинку двоповерхова, бічні крила триповерхові, витягнуті убік парку, що у часи Гоголя розташовувався на 26 гектарах, у парку рукотворне озеро,- все це на правом бережу маленької ріки Остер. Поки-” зать зображення будинку неважко, тому що воно друкується в підручниках, у літературі про Гоголя, діафільми, у серії листівок “Ніжин” і т. д. Необхідно звернути увагу й на те, що будували будинок кріпосні люди тутешніх сіл: Вертиевки, Талалаевки, Иосовки, що належать князям А. А. і И. А. Без-борідкам.

З Ніжином зв’язані перші літературні досвіди Гоголя, які він спочатку віддавав на суд товаришів. Вони читалися в літературному кружку, де Микола Васильович був одним з активнейших учасників. Дещо з написаного послу критики товаришів знищувалося, як, наприклад, повість “Брати Твер-диславичи”, поема “Розбійники”, “Росія під ярмом татар” і “Щось про Ніжин, або Дурням закон не писаний”,- в останньому висміювалася ніжинська знать. Назви цих добутків відомі нам по спогадах однокласників Гоголя.

У Ніжині була написана романтична поема “Ганц Кюхельгартен”, що Гоголь надрукував у Петербурзі в 1829 р. під псевдонімом “В. Алов”. Це був незрілий добуток, негативно сприйняте критикою, і Гоголь дуже шкодував, що опублікував його. Необхідно у виховних цілях відзначити дбайливе відношення Миколи Васильовича до книг як великої цінності. У період навчання в Ніжині він організував бібліотеку. Гімназисти в складчину виписували книги, що виходили в той час, я журнали, що давало їм можливість ширше знайомити з новинками літератури. Ця чудова ініціатива дозволяла вихованцям гімназії читати твору Пушкіна. У період навчання Гоголя в Ніжині Пушкін перебував у посиланні. Вивчення його Творчості в гімназії заборонялося. Але, незважаючи на це, Гоголь і інші учні знали пушкінські вірші, які публікувалися в журналах, заучували напам’ять його оду “Вільність”.

У музеї Гоголя в Ніжині зберігається уривок з поеми “Бахчисарайський фонтан”, переписаний одним з учнів гімназії. Були виявлені в гімназистів заборонені вірші поета-декабриста К. Ф. Рилєєва “До тимчасового правителя” і “Громадянин”, а також вірші В. К. Кюхельбекера.

Під впливом цих добутків складався прогресивний світогляд Гоголя, його эстетические погляди, цивільна самосвідомість. Воно вперше виявилося в період, наслідки в справі про політичне й релігійному “вільнодумство” професорів Ніжинської гімназі-політичному відзвуці повстання декабристів. У процесі наслідку по “Справі про вільнодумство” особливо різким нападкам піддавався Н. Г. Белоусов. Його обвинувачували в “неблагонаміреному викладанні”. Як свідок був притягнутий і Гоголь. Він дав показання на користь Н. Г. Белоусова, умолчав про те, що професор у своїх лекціях гудив соціальну нерівність. Перший серйозний іспит на цивільну зрілість юнак Гоголь витримав гідно.

У музеї Ніжинського педінституту експонується картина художника А, Шкурко “Допит Гоголя-гімназиста в справі про вільнодумство”, що відтворить важку атмосферу реакції, що наступила після повстання декабристів. На стенд-фотокопія показань Гоголя.

Багато чого в житті Гоголя ніжинського періоду значив гімназичний театр. Він був його засновником, артистом, декоратором. Сам розписував ролі для виконавців, споруджував підмостки, шив завіси й навіть костюми. У театрі ставилися п’єси російських і закордонних авторів. В експозиції музею представлена картина художника А. Н. Шкурко “Гоголь у ролі пані Простаковой” і малюнок гімназичного театру.

Оповідання про перебування Гоголя у гімназії не повинен обмежитися тільки навчанням і його різнобічними інтересами. Він часто бував на Магерках – передмістя Ніжина, де жили кустарі, селяни, серед яких у нього було багато знайомих. Коли в кого-небудь із них бувало весілля або що інше або просто випадав погожий святковий день, Гоголь неодмінно був там. Він добре володів народним мовленням, вдало схоплював характерні риси народних типів, любив ходити на ніжинські базари, ярмарки. Свої спостереження над життям народу юнак записувало у свою “Книгу всякої всячини, або Підручну енциклопедію”. Туди поряд з відомостями про міри ваг, музичних інструментах стародавніх греків И т. п. вносить він також замітки по історії й етнографії.

В 1909 р. при інституті був створений літературно-меморіальний музей, що з тих пор постійно поповнюється новими матеріалами. До 175-річчю від дня народження Гоголя розширена його експозиція, що показує ніжинський період у житті й творчості майбутнього письменника. Тільки в цьому музеї відвідувачі побачать портрет письменника в дитинстві, написаний художником Д. Варакутой, познайомляться із книгами й приладами, якими користувався Гоголь під час навчання.

У Ніжині свято чтут пам’ять великого письменника Тут в 1881 р. був відкритий перший у Росії пам’ятник Гоголеві (скульптор П. П. Забіла), споруджений на засоби жителів міста, студентів і професорів Ніжинського історико-філологічного інституту. Ім’ям письменника названа центральна вулиця, площа, педагогічний інститут і середня школа № 5. Безсумнівний інтерес представляють матеріали, пов’язані з перебуванням Гоголя в самому Чернігові. На початку XIX століття він став губернським містом – адміністративним центром 15 повітів. З північного сходу на південний захід Чернігівщину перетинає красуня Десна, у яку вливають свої води невеликі річки Белоус, Стрижень, Сновь, Дочка, Сейм, Остер. Місто прикрашають численні будинки давньоруської архітектури, історичні пам’ятники IX-XIX вв. Все це могло привернути увагу Гоголя в першу чергу.

Гоголь міг відвідувати Чернігів під час навчання в Ніжинській гімназії. Різні джерела підтверджують, що він був тут в 1828 і 1829 роках, зупинявся в готелі “Царьград”, де у свій час жили Пушкін і Шевченко. Гоголь міг побувати й у будинку Якова Дизогуба на Валу, тому що бабуся його, Тетяна Семенівна, була з роду козацької старшини Лизогубов, які у свою чергу перебували в спорідненні із чернігівським полковником Павлом Полу-ботком. Природно, допитливий гімназист міг відвідати колишній палац Полуботко над Стрнжкем.