Характеристика Журдена – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”
КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ
МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”
Характеристика Журдена – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”
В історію світової літератури Мольєр увійшов як засновник “високої комедії”. Синтезуючи два традиційних жанри – комедію і трагедію, Мольєр створив не тільки новий драматичний жанр, а й образ, наділений здатністю не лише смішити, а й виховувати.
Пан Журден – головний
Отже, Журден має все, що потрібно для безбідного, комфортного життя: чудовий будинок – повну чашу, слуг, які підтримують у домі порядок, дружину і дочку. Але не вистачає герою родовитості, Журден страждає від того, що належить по міщан, торговців. Здавалося б, чого ще треба? У часи, коли живе наш герой,
Країна потерпала
Журдена можна зрозуміти: аристократія відіграє в суспільстві велику роль, і йому хочеться бути серед тих, хто, як йому здається, має вишуканий смак, гарну освіту, може вільно спілкуватися із королем, вирішує долю держави.
Подальші дії Журдена змушують сумніватися в його розумових здібностях: він кидає всі свої справи, починає вивчати музику, філософію, навчається танцювати і фехтувати, захоплюється обновами, виставляє себе на посміховисько перед кравцем, дружиною, дочкою та слугами. Він вірить, що завузькі штани, тісні черевики, костюм у квіточках униз головками – це саме те, що носять аристократи. Пан Журден познайомився зі збіднілим графом Дорантом і хоче з його допомогою завоювати маркізу-авантюристку Дорімену. Він пише їй ніжні листи, дарує коштовності.
Герой витрачає великі гроші на безглузді уроки, які проводять для нього пройдисвіти, котрі підносять у героя відчуття значущості його персони, всіляко підтримують бажання Журдена навчатися (він чудово розуміє, що свого часу не здобув гарної освіти і дозволив би себе відшмагати, “аби тільки знати все те, чого вчать у школі”), брехнею переконують незграбного буржуа в його вишуканості.
Журден, будучи типовим представником міщанства, хоче отримати від свого нового дворянського становища користь для себе. Саме ці практичні міркування змушують його шукати для дочки нареченого-аристократа, терпіти принизливу церемонію посвячення в “мамамуші”. Кмітливий буржуа мріє наблизитись таким чином до тих, хто має владу. Так він зможе краще знаходити ринок збуту, отже, багатіти.
Але все закінчується не так, як мріялося героям. Вони начебто отримали все, що хотіли: маркіза Дорімена погоджується вийти заміж за графа Доранта, бо вважає його багатієм; Журден вірить, що породичався із турецьким пашою і сам посвятився у муфтії. Але Журден порушує головне правило своєї доби – жити розумом, а не пристрастю. За це він покараний, а насправді нагороджений тим, що наприкінці твору позбавлений пристрасті і повертається, пробачений дружиною, в сім’ю, до справи свого життя. Це ї є головний урок комедії: людина, засліплена пристрастю, ризикує зруйнувати своє життя. Журден ледве не зламав долю дочці, численні вчителі, кравець з учнем, кордебалет обібрали наївного міщанина, він міг втратити своє багатство, будинок, сім’ю. Врятував його здоровий глузд, притаманний його соціальному стану.
Отже, автор, описуючи смішні витівки свого героя, змушує глядачів робити серйозні висновки.
(3 votes, average: 3.33 out of 5)