Інтерв’ю і Мольером – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”

КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ

МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”

Інтерв’ю і Мольером

Дуже часто, читаючи твори того чи іншого автора, мимоволі ставиш собі питання: “А що, якби мені довелося зустрітися з ним особисто?” Неважливо, сподобався тобі твір чи ні: погодьтеся, автору нецікавого твору теж є що сказати, навіть більше, ніж цікавого. Що ж до Мольєра…

Особистість письменника залишити байдужим не може – дуже

багато фактів, які дивують, вражають, змушують заздрити і викликають бажання посперечатися. Як би хотілося дещо дізнатися в самого письменника! А спробуємо-но уявити, які б відповіді на запитання дав Мольєр, якби все ж таки відкрився якийсь часовий портал і з’явилася можливість побачити письменника десь на вулиці міста Париж чи в іншому місті.

Перше запитання, на мій погляд, має бути таким, щоб ця людина зупинилася і погодилася поговорити. Що ж це за питання? Мабуть, треба спитати таке:

– Пане Мольєр, чи знали ви про те, що представників вашої професії забороняють ховати на освяченій землі? Для Вас, людини

XVII століття, це питання не може бути легким.

Гадаю, що відповідь була б приблизно такою:

– А ви знаєте, яку владу над людиною має сцена? Зал дихає разом із вами, плаче разом із вами, сміється разом із вами! І причина всіх цих емоцій – ти! Ти всемогутній, адже тобі підкоряється натовп. Серед них жінки і чоловіки, багаті і не дуже, і всі вони – чуєте? – всі підвладні вам. Хіба заради єдиної такої миті не варто забути і про церковне прокляття, і про любов церкви. А ціле життя…

Що ж, переконливо. Але є й інше нелегке запитання:

– Пане Мольєр! Ви поставили собі за мету, глузуючи, викорінювати людські вади. Ви самі зізнавалися у передмові до Тартюфа, що глузування нестерпне. Як Ни насмілилися викликати вогонь на себе, як кажуть у Наш час? Адже річ не дише в підтримці короля?

– Справді так. Королівська прихильність нетривка, як вітер. Розраховувати па сильних світу цього може тільки не дуже розумна людина. А мені випала рідкісна можливість сказати вголос про свої переконання так, що почула вся країна. Скільки людей лише мріють про таке! Я виховував людей, змушуючи їх сміятися. Я звертався зі своїми думками безпосередньо до людини, дивлячись їй просто в очі зі сцени. Чи може бути в житті щось важливіше? Я виконував свій громадянський обов’язок!

Зрозуміло. У наш би час перенести пана Мольєра. Для прикладу того, як потрібно виконувати свій громадянський обов’язок. Але ще одне питання непокоїть:

– Пане Мольєр! Ви помирали без лікаря і священика. І ховали Вас вночі, як шахрая. Для людини вашого часу – це страшна трагедія. Якщо б довелося прожити життя заново, ви щось змінили б?

– Для кожного його доля визначається Богом. Вочевидь, для мене Він обрав саме таке життя: я був потрібний Йому саме таким. Чи можу я дорікати Небесам? Ні, не змінив би нічого, хіба що попросив довшого життя.

Чесно, відверто, вражаюче. Напевне, інших відповідей ця людини не дала б, хоча, можливо, вони були трохи пафосними. Але ж він актор.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Інтерв’ю і Мольером – головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links