Характер конфлікту в романі Диккенса “Домби й син”
Це не “сімейний роман”, тому що з його сторінок встає сама Англія, представлена безліччю осіб і характерів, різноманіттям протиріч, контрастів, подій. Через сімейні відносини в будинку містера Домби, фірма якого веде торговельні справи в Англії і її колоніях, розкривається характер зв’язків і відносин людей у сучасному Диккенсу суспільстві. В “Домби й сині” усе спрямовано до єдиного центра, з ним зв’язано й підпорядковано розкриттю його сутності. Таким ідейно-художнім центром роману стає фігура містера Домби, особливості характеру
У своїх близьких Домби бачить лише слухняних виконавців його волі, покірних служителів фірми. Якщо щось і здатне розбудити його інтерес, то це – гроші. Лише багатство здатне він цінувати й поважати. Використовуючи прийом гіперболи, Диккенс із властивим йому майстерністю розвиває тему “холоду”, розкриваючи суть такого явища, як Домби. Це типово англійський буржуа із властивим йому снобізмом, прагненням проникнути в аристократичне середовище, що презирливо ставиться до всім, вартим нижче його на суспільних сходах. Він самовпевнений
Нравственно-эстетический ідеал Диккенса пов’язаний з людьми, що протистоять миру Домби й “имеющими серце”. Це кочегар Тудл – “повна протилежність у всіх відносинах містерові Домби”, його дружина миссис Тудл, капітан Катл, Уолтер Гей, покоївка Сьюзен Ниппе, р, Сол Джиле, безглуздий, смішний і нескінченно добрий містер Туте. У середовищі цих людей, яким далека жадібність, але властиве почуття власного достоїнства, доброта й чуйність, Флоренс знаходить притулок і розуміння. Протистоять Флоренс і її оточенню: майор Бегсток, миссис Пипчин, Каркер і Блимбер, миссис Чик. Мир Домби протипоставлений у романі миру простих людей
Це має цілком певний соціальний зміст, і разом з тим таке протиставлення засноване на властивому Диккенсу поданні про прекрасний як про єдність правди, добра й любові. Затверджуваний у романі моральний ідеал поєднує в собі риси соціального й эстетического ідеалу письменника. Роман має щасливу кінцівку. Домби стає люблячим батьком і добрим дідусем. Наскільки переконливий такий фінал? Чи закономірно таке перетворення? Навряд чи. Але, виходячи із загальної концепції Творчості Диккенса в період створення роману ” Домби й син “, він з’ясовний. Характер Домби позбавлений одноплановості
Домби егоїстичний і самотній, він гордий і твердий, але його страждання, пов’язані із втратою Поля, великі, а неминучість відплати, що осягне його, передвіщена задовго до розв’язки. У романі “Домби й син” виражена думку про те, що развивающаяся буржуазна “механічна” цивілізація вбиває людяність. Антигуманний характер суспільства, заснованого на владі золота, пров’яляться в егоїзмі Домби, жорстокості й лицемірстві Каркера, у бездушші миссис Чик. Розуміючи невідворотність змін, що відбуваються, Диккенс створює разом з тим лиховісний образ залізниці й поїзда, що мчиться по ній, – торжествуючого чудовиська, що несе смерть. У романі “Домби й син” могутня сила творчої уяви письменника з’єдналася з художнім аналізом життя сучасного йому суспільства, романтичний політ фантазії злився з потужною силою реалістичного зображення дійсності
(1 votes, average: 5.00 out of 5)