Творчість Диккенса, проблеми, художній світогляд

Народився письменник у лютому 1812 року. Ще з дитинства він випробував всю гіркоту потреби, соціальної нерівності й жорстокої несправедливості сучасної йому суспільної системи, і це багато в чому визначило демократизм його переконань і симпатій. Дитинство й рання юність Диккенса протікали в найбідніших кварталах Лондона й навіть у борговій в’язниці, у якій потрапила вся сім’я після невдалих спроб Диккенса-старшего вибитися з нестатку й перейти в ряди забезпечених представників “середнього класу”.

Ще в раннім дитинстві майбутньому

великому письменникові Англії довелося познайомитися із кричущими контрастами найбільшого міста тодішнього капіталістичного миру, випробувати на собі всю вагу й вся злиденність життя “східної сторони” Лондона – Лондона знедолених. Він мріяв учитися, але положення сім’ї було таке, що йому й думати не доводилося про систематичне утворення

Один за іншим пише Диккенс невеликі нариси з життя Лондона, які він потім об’єднав і видав за назвою “Нариси Боза”. Успіх був величезний. Уже до кінця 1836 року Диккенс став відомий всієї Англії й придбав популярність у найширших колах англійських читачів.

Після величезного успіху “Посмертних записок Пиквикского клубу” слава його з кожним роком росла. Протягом всього життя Диккенс залишався в Англії самим улюбленим письменником

Творчість Диккенса тривало кілька десятиліть. Диккенс виявив себе як автор, що пише про сучасність. Дія відбувається під час французької революції

Романи, що прославили Диккенса (Оливер Твіст, Домби й син ), говорять про сучасність. Залучають читачів завдяки соціальному аналізу, умінню зображувати яскраві характери

Дві характерні риси творчості: обмежене почуття гумору, побудоване на вмінні помічати смішні збіги в житті, і свідомість того, що добрий початок у людині невикорінне

Ілюзії Диккенса, пов’язані з поданнями про шляхетність людини – скоріше його плюс. Однієї з головних тем є тема формування особистості. Діти завжди глибоко хвилювали Диккенса як художника. У ряді романів, написаних їм у наступні роки, письменник створив зворушливі портрети дітей, що найчастіше терплять усілякі позбавлення й моральні випробування, що переборюють непосильні для них, (“Оливер Твіст”, “Більші надії”).

Після революційного 1848 року Диккенс випустив новий роман – “Життя Дэвида Копперфилда, розказана їм самим” (1850). Цей роман, у великій мері автобіографічний, відрізнявся від усього створеного їм в 40-і роки. Але хоча Диккенс під впливом подій революційного років і відійшов від проблематики соціального роману, він аж ніяк не втратив того народолюбия, яким дихала його творчість попередніх літ

Диккенс ще з 1850 року стає на чолі літературно-суспільного журналу (“Домашнє читання”, перейменовано в 1860 році в “Цілий рік”), він приділяє багато часу й уваги роботі з літературною молоддю, редагуванню матеріалів, що надходили на його висновок. З кінця 50-х років Диккенс почав виступати із читанням уривків зі своїх романів перед широкою публікою в різних містах Англії. Успіх цих читань був величезним

В 1870 році великого письменника не стало. Сидячи за роботою над початим їм незадовго до того романом “Таємниця Эдвина Друда”, він раптово знепритомнів і, не приходячи в себе, незабаром помер. Роман “Эдвин Друд” залишився незавершеним


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Творчість Диккенса, проблеми, художній світогляд

Categories: Нові твори

Links