Основа конфлікту в романі “Ширли”

На досить широкому історичний^-історичнім-соціально-історичному тлі відбуваються події роману “Ширли”. Час його дії – 1812 рік, період війни з Наполеоном, континентальної блокади, виступів луддитів. Робочі хвилювання початку XIX ст. показані в романі Бронте з урахуванням чартистського руху 40-х років

Основа конфлікту “Ширли” – виступу робітників ткацької фабрики проти їхнього хазяїна-фабриканта Мура. Мур купила нові машини для фабрики, позбавивши тим самим багатьох робітників заробітку. У серцях безробітних зароджується

протест, “бідність породжує ненависть”. Останній роман Шарлотти Бронте “Городок” – це ще одна Історія про жіночу долю, про любов, людське достоїнство, про мистецтво і його роль у житті, про силу творчої уяви, що допомагає переборювати незгоди буття й створювати красу

Психологічно глибокий образ головної героїні Люси Сноу – юної англійки, що рано осиротіла, і, виявившись без засобів і підтримки, улаштувалася викладати англійська Мова в одному з пансіонів Брюсселя. Для Люси Сноу робота – не тільки джерело існування, а й невід’ємна частина її істоти. Така героїня вперше з’явилася на сторінках

англійського роману. Створюючи її образ, Шарлотта Бронте багато в чому орієнтувалася на Жорж Санд. Характер жінки незвичайної, відважних і рішучої у своїх думках і діях, розсудливої й делікатної зображений Шарлоттой Бронте в його складності, багатогранності, у русі й зміні. У героїні Бронте своє подання олюбви.

Люси не вірить у любов, “породжену лише красою”, не приймає благополуччя, позбавленого духовної близькості. Їй дорога любов, заснована на дружбі, “загартована болем, сплавленная із чистою й міцною прихильністю, викарбувана сталістю, підпорядкована розуму і його законам”. У романі “Городок” життєстверджуючі мотиви переплітаються із трагедійними. Драматизм зображених життєвих ситуацій у багатьох випадках зближається із трагедією. Люси розуміє, що життя організоване не за законами щирої справедливості. Ланцюгом втрат є її власне життя. Гине й коханий нею Поль. Кільце самітності, здавалося б, знову зімкнеться навколо Люси. Проте, тепер, після всього пережитого нею, цього вже не відбувається. Трагедія переборена. Люси стала інший: вона готова до життя, віддана своєму покликанню й сповнена роботою

Враження, створюване романом Шарлотти Бронте, багато в чому визначається тоном оповідання – довірливо-безпосереднім, глузливий^-глузливим-іронічним-глузливим, гіркою-гірким-сумно^-гірким. Знайомлячись із історією Люси Сноу, що вона розповідає особисто, виступаючи в ролі оповідача, ми чуємо голос автора – Шарлоти Бронте. У нарисі, присвяченому Шарлотте Бронте й написаному Теккереем уже після смерті письменниці, є такі слова: “Пам’ятаю боязке, тендітне створення, маленьку долоню, більші очі. Напевно, головною рисою її характеру була палка чесність… Вона мені здалася дуже чистою, піднесеною й шляхетною людиною. У її душі завжди жила велика, свята повага до правди й справедливості”.

У міркуваннях сучасників і нащадків емили Бронте неодноразово звучала думка про те, що вона значно в більшій мері поет, чим романіст, а тим часом в історію літератури емили Бронте ввійшов, насамперед як автор знаменитого роману “Грозовий перевал”. Про життя й особисту долю його автора майже не збереглося відомостей, хоча загалом її біографія включає все те, що було пережито її братом і сестрами

Короткочасне перебування в притулку, у школі, кілька місяців, проведених у Брюсселі в пансіоні егера, домашнє (аж ніяк не систематичне) утворення під керівництвом старшої сестри Шарлотти, ті ж самі дитячі захоплення, рання любов до поезії, читанню Гомера й Вергілія, В. Шекспіра, Дж. Мільтона, Дж. Байрона й П. Б. Шеллі, В. Скотта. “Немає ніяких свідчень, що вона так чи інакше планувала своє Майбутнє, – доводить біограф емили Бронте, сучасна англійська письменниця Мюриел Спарк. – Навпаки, вона начебто вище всього на світі хотіла уникнути необхідності “улаштувати” своє життя…

Так, емили Бронте начебто твердо вирішила, що її життя повинна відповідати визначенню: “Позбавлена будь-яких подій”. І не через те, що її з головою поглинало власне життєве покликання. Життя, який вона пізнала її в рідному домі, була пронизана змістом. І всі свої зусилля емили направляла на те, щоб визначити цей зміст – і безпосередньо через свою творчість, і опосередковано через домашні й сімейні обов’язки

Марнувати ж час крім того на поліпшення власної долі було для неї тягарем, і в результаті вона для себе не зробила практично нічого”. У Творчості емили Бронте живе й домінує романтична традиція, що зливається з реалізмом, проникненням у вічно людське. Її майстерність виявилася в глибині психологічних характеристик і романтичної символіки

Творчість була сердечником її існування, через це говорити про її життя – це означає говорити про її творчість. Шарлотта Бронте помітила, що “воля – повітря емили”. Дух волелюбності виявився в її поезії. Ліричний герой емили Бронте близький героям поетів-романтиків (П. Б. Шеллі, Д. Байрона, Вордсворта, Колриджа). Із двома першими її ріднить дух протесту й непримиренності, відвага виклику, безстрашність. З іншими двома – курна зацікавленість життям природи, образ самотнього мандрівника. Але на відміну від поетів “озерної школи”, Природа в зображенні емили Бронте – це могутня стихія, а людина – волелюбний і сильний, вона перемагає страждання й гіркоту самітності


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Основа конфлікту в романі “Ширли”

Categories: Нові твори

Links