Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Втілення рис постмодернізму у новелі М. Павича “Дамаснін”

Втілення рис постмодернізму у новелі М. Павича “Дамаснін”

Новела “Дамаскін” входить до збірки оповідань “Скляний равлик”, виданої 1998 року. Вона має цікаву помітку щодо призначення: новела для комп’ютера та теслярського циркуля. Для постмодерністського твору характерним є незбіг або принаймні неповний збіг назви й головної думки твору. Для новели “Дамаскін” це також характерно. З людиною, яку звали Дамаскін, читач зустрічається лише у другому розділі “Обід”. Однак і перша частина “Зодчі” пов’язана з цією розповід­дю. Щоправда, цей зв’язок не тільки й не. завжди

зовнішньо конкретний. Йшло­ся про XVІІІ століття – час, котрий дав світові найбільше відкриттів, чи не най­більше геніїв науки й культури. Тоді 800 Йованів прийшли на землі слов’янські, аби побудувати нові будинки й храми. На їхньому прапорі був зображений тесляр­ський циркуль. З одного боку, звичайний інструмент, а з іншого, як переконаємо­ся, своєрідний символ виміру шляху, відстаней людського життя, а може, й напря­мів. Можливі варіанти, як це характерне для постмодерністського твору. У розділі “Обід” розповідається саме про те, як один із шляхетних панів – Ніколич фон Рудна – вирішив запросити
двох зодчих для побудування будинку й храму, адже мав юну дочку Атіллію, яку мріяв видати заміж як годиться, придбавши для неї ма­єток і побудувавши все необхідне. Але на цьому побутовість розповіді ніби закінчу­ється. Адже фігури зодчих символічні. Іоанн Дамаскін, названий так на честь того, хто будував у людських душах, умів гарно будувати будинки, а Іоанн Лествичник названий на честь того, що будував драбину до неба. Йому добре вдаватися хра ми. І обидва погодилися будувати там, де дме лише один вітер. Цікавою є розмова, що відбулася між Атіллією й Дамаскіним. Запросивши його до своєї кімнати, де посередині стояв великий рояль, а в кріслі дрімав хорт, вона затрата йому, а тоді розповіла, що не грає, а просто музикою поливає квіти під вікном. У неї було своє відчуття світу. Розуміючи, що серцем усього є любов, вона сказала Дамаскіну, що знає: щось володіє даром любити нас, а щось – ні: музика, пісня, будинки, книги Дім, вважата вона, – це листування будівника з пожильцями. Воно може бути ді­ловим, може бути схожим на листування господаря з невільником чи полоненого з його наглядачем. Вона забажала, аби Дамаскін побудував для неї палац, схожий на любовні листи. Адже кохати треба вчитися, щоразу крадучи в себе час на лю­бов. Цей текст передував першому перехрестю. Що таке перехрестя? Це те місце тексту, де автор, який сподівається на нелінійне прочитання тексту, вперше про­понує читачеві вибрати, яку главу читати спочатку – “Третій храм” чи “Палац”. Це характерна риса постмодернізму – можливість варіантів як прочитання, так і сприйняття, асоціацій, співтворчості. Розділ “Третій храм” називається так через те, що Іоанн Лествичник запропонував три креслення храму: зелений зі самшиту, що буде посаджений під вікнами й тягнутиметься до сонця так само, як мурова­ний кам’яний храм жовтого креслення. А от про фіолетове креслення спочатку не говориться нічого. Але це був храм духовного. Адже коли Ніколич у чомусь десь завинив, саме фіолетовий храм спричинив те, що перестав рости самшит і будува­тися кам’яний храм. Дамаскін указав, що саме фіолетовий храм зодчий будує на небі. Так світ речей, світ людини і світ духовного, божественного сплелися в лю­дині, яка має звіряти свої вчинки з совістю, спокутувати, вимолювати прощення, якщо винна. Без цього нічого не побудуєш. Чи не задля цієї думки писався твір?

Храм був недобудований, як і палац, через нерозуміння Ніколичем внутрішніх рушійних сил усього, що відбувалося. Ате для його дочки Атіллії це було під силу. Вона вміла бачити й розуміти тонше. Втративши обох зодчих, вона опинилася пе­ред загадкою, а читач на другому перехресті. Ні про що не здогадуючись, він має вибрати, який розділ буде кінцівкою – “їдальня” чи “Спальня”. Повторюваність, історичні й літературні алюзії, так само як національні риси ментальності, – це все особливості постмодернізму, втілені в новелі “Дамаскін”. Двозначність, дво – плановість, яка дозволяє сприймати текст чи як послідовність зовнішніх дій ге­роїв, чи як сукупність дій та ідей, інтелектуального наповнення, – це теж риса постмодернізму в новелі. Та й мотив подорожі, у якій алегорія пошуків свого шля­ху, – теж одна з характерних рис постмодернізму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Боротьба за читача та її засоби в новелі М. Павича “Дамаскин” Мілорад Павич – відомий фахівець з класичної філології, сербський письменник, один з найяскравіших представників постмодернізму в літературі, якого літературні критики називають “першим письменником третього тисячоліття”, “Шехеризадою XXI сторіччя”. Вже самі назви його творів і підзаголовки до них – романи “Пейзаж, намальований чаєм” (роман для любителів кросвордів), “Остання любов у Константинополі”...
  2. Нелінійне письмо як атрибут літератури постмодернізму (на прикладі творчості Милорада Павича) “Перший письменник третього тисячоліття”, “Шахерезада XXІ ст.” – такими епітетами характеризують літературні критики творчість сербського письменника Милорада Павича. Твори цього митця чи не найяскравіше втілюють риси постмо­дернізму. їм притаманні критичне ставлення до раціональних засад буття, розу­міння неоднозначності та суперечливості світобудови, деструкція єдності, мно­жинність як головна основа існування. У своїх творах...
  3. Утілення в оповіданні “Дамаскин” рис постмодернізму Милорад Павич має багато схвальних відгуків світової літературної критики. Його твори розцінюють як фантасмагоричне диво, а самого автора вважають “ватажком європейського постмодернізму”. І дійсно, аналізуючи творчість Павича, можна знайти всі основні риси сучасного напрямку літератури – постмодернізму. Головна ознака – гра з текстом та читачем. Павич вважав себе “людиною, яка...
  4. Питання з відповідями до теми “Література постмодернізму” Що таке постмодернізм? Постмодернізм (лат. рокі – префікс, що означає наступність; фр. топе – сучасний, найновіший) – загальна назва сукупності новітніх тенденцій у літературі, філософії, мистецтві, що виникли після модернізму та авангардизму. Тяжіють до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, постійно перетрушують “багаж” культури. Філософські засади постмодернізму розвивались у працях філософів Ж....
  5. Динаміка образу Атилії в оповіданні М. Павича “Дамаскін” М. ПАВИЧ, П. ЗЮСКІНД ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС М. ПАВИЧ, П. ЗЮСКІНД Динаміка образу Атилії в оповіданні М. Павича “Дамаскін” Образ Атилії, дочки пана Ніколича, у творі, мабуть, найцікавіший, якщо не головний. З його допомогою автор розкриває провідні проблеми твору: проблему духовності і “необхідності сходження драбиною” духовного...
  6. Світ у творах постмодернізму Постмодернізм відображає загальний абсурд життя, розрив соціальних і духовних зв’язків, втрату моральних орієнтирів у світі. Дисгармонія і деструкція – такі основні ознаки постмодерного художнього світу. Тут немає нічого певного, сталого. Цей світ жахливий і химерний. Він відлякує своєю заплутаністю й невизначеністю, глибиною кризи й безвиході. Тому не випадково у постмодерних...
  7. Оповідання Милорада Павича “Дамаскин”. “Віртуальний історизм” як характерна ознака творчості письменника УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. УРОК № 57 Тема. Оповідання Милорада Павича “Дамаскин”. “Віртуальний історизм” як характерна ознака творчості письменника Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні, естетичні особливості твору письменника; розвивати навички аналізу постмодерністських творів, уміння висловлювати свою думку й...
  8. Самшитовий храм Мілорада Павича Кажуть, сербський письменник Мілорад Павич вважається першим письменником третього тисячоліття. Це письменник та історик. Він захоплюється візантійською культурою, з головою поринає у вивчення культури власного народу та у своїх творах заводить нас, читачів, у лабіринти своїх інтелектуальних уявлень. Павичу вдалося створити світ поетичний, фантастичний, духовний і реальний водночас. Кожному з...
  9. Єднання життя і мистецтва в епоху постмодернізму ХХ століття – час великих змін не лише у суспільстві, але й у самій свідомості людей. І нова література, безсумнівно, стала виразником цих зрушень. Якщо в епоху модернізму можна було говорити про невідповідність сфер життя і мистецтва і про існування ієрархій усередині цих сфер, то в постмодернізмі співвідношення дійсності і...
  10. Людина у творах постмодернізму Особистість у постмодерністських творах певною мірою маргінальна істота. Вона перебуває неначе на перехресті різних просторів, епох; не знає куди йти, у що вірити, де знайти притулок. Вона – продукт кризи буття, і ця кризовість позначається на її внутрішньому стані, моральному здоров’ї. Як правило, герої творів постмодерну – люди з хворобливою...
  11. Концепції постмодернізму закордонній літературі другої половини ХХ століття Як визначення сучасного етапу в розвитку філософії, мистецтва й науки використається термін “постмодернізм”, що поєднує все різноманіття проявів культурної діяльності людини, що живе в другій половині ХХ століття. Уже кілька десятиліть ведуться бурхливі дискусії про цей феномен. І хоча деякі вчені затверджують, що постмодернізм закінчився, і ми живемо в новій...
  12. “Віртуальний історизм” як характерна ознака творчості М. Павича Милорад Павич – геній постмодерністської прози. В його творчості відображені основні риси сучасного напрямку літератури. Письменник часто писав у жанрі історичного роману. Проте, як і кожен постмодерніст, Павич по-своєму переосмислює історію, ніби грає з історичними фактами. Такий вид історизму прийнято називати псевдоісторизмом або віртуальним історизмом. Він робить постмодерну гру з...
  13. Художні принципи постмодернізму Не претендуючи на повноту аналізу постмодерністського тексту, що поки представляється проблематичним у силу незавершеності явища, можна сформулювати деякі принципи, властиві поетиці цього типу культурної свідомості. Відмова від будь-якої ієрархічної системи й невір’я в існування істини в постмодернізмі проявляються в тотальному цитуванні Постмодернисти не вірять у можливість сказати щось нове. Новий...
  14. ЛІТЕРАТУРА ПОСТМОДЕРНІЗМУ ЛІТЕРАТУРА ПОСТМОДЕРНІЗМУ Постмодернізм Закінчення II світової війни ознаменувало важливий поворот у світосприйнятті західної цивілізації. Війна була не тільки зіткненням держав, а й зіткненням ідей, кожна з яких обіцяла зробити світ ідеальним, а натомість принесла ріки крові. Звідси – відчуття кризи ідеї, тобто зневіра у можливість будь-якої ідеї зробити світ кращим....
  15. Постмодерністські переліки Павича та Андруховича Якщо подібні постмодерністські переліки Павича називають “гомерівськими”, то в Андруховича їх схильні порівнювати з відомими переліками І. Котляревського, маючи на увазі схожі варіації з “Енеїдою” на рівні “риторикосемантичного синонімічного додавання чи віднімання” (Т. Гундорова) – так створюється словесноігровий образ світу, для розпізнавання якого необхідні хоча б ” поодинокі спалахи культурної...
  16. Життя і творчість німецького письменника Патріка Зюскінда. Ознаки постмодернізму в повісті “Запахи. Історія одного вбивці” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. УРОК № 60 Тема. Життя і творчість німецького письменника Патріка Зюскінда. Ознаки постмодернізму в повісті “Запахи. Історія одного вбивці” Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, ознаками постмодернізму в його найвідомішому творі; розвивати...
  17. Нелінійне письмо як атрибут літератури постмодернізму ТвІр на прикладі Творчості Милорада Павича. “Перший письменник третього тисячоліття”, “Шахерезада XXI ст.” – такими епітетами характеризують літературні критики творчість сербського письменника Милорада Павича (нар. 1929 р.). Твори цього митця чи не найяскравіше вптілюють риси постмодернізму. Їм притаманні критичне ставлення до раціональних засад буття, розуміння неоднозначності та суперечливості світобудови, деструкція...
  18. Манливі лакуни прози Юрія Андруховича і Милорада Павича Найкращий вірш – виправлений, переписаний і закреслений. Найкраща поезія – недомовлена. Найкраща пісня – недоспівана. Найкраща риба – невпіймана. Ю. Андрухович. Так, має рацію митець. Ще з часів Поля Валері відомо: наскільки більшою мірою чогось не існує, настільки воно прекрасніше, або з часів Сартра: чим більше не існує, тим виразніше....
  19. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. ПАВИЧ, П. ЗЮСКІНД ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС М. ПАВИЧ, П. ЗЮСКІНД КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Сучасний літературний процес” 1. Назвіть особливості сучасного літературного процесу. Співіснування і взаємодія різних стилів, напрямів, течій. “Втеча культури на університетські кафедри”, виживання і конкуренція художньої літератури з “відео”,...
  20. Ознаки постмодернізму у творчості письменників-прозаїків другої половини XX ст УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. УРОК № 55 Тема. Ознаки постмодернізму у творчості письменників-прозаїків другої половини XX ст. Мета: допомогти учням глибше осягнути ознаки постмодернізму, розширити їх кругозір; розвивати усне зв’язне мовлення, аналітичне мислення, уміння висловлювати свої думки й...
Втілення рис постмодернізму у новелі М. Павича “Дамаснін”
«
»